- •Мета і задачі курсового проекту.
- •Тематика і завдання курсового проекту.
- •2.1 Тематика курсового проекту.
- •Загальні методичні вказівки до виконання курсового проекту
- •3.1. Вимоги до оформлення графічної частини.
- •3.2. Вимоги до оформлення пояснювальної записки
- •4. Аналіз найближчих аналогів, обгрунтування параметрів та розробка компонувальної схеми автомобіля
- •4.1. Визначення параметрів маси автомобіля.
- •4.1.1 Уточнення колісної формули.
- •4.2. Вибір шин автомобіля.
- •Вибір типу двигуна.
- •Вибір коефіцієнта корисної дії трансмісії.
- •Тяговий розрахунок і визначення тягово-швидкісних властивостей автомобіля.
- •5.1 Визначення максимальної потужності двигуна.
- •5.2. Побудова зовнішньої швидкісної характеристики двигуна.
- •5.3. Визначення передаточних чисел трансмісії.
- •5.4. Побудова динамічної характеристики.
- •Побудова графіків часу і шляху розгону автомобіля.
- •Побудова паливно-економічної характеристики автомобіля.
- •Гальмівні властивості автомобіля
- •Стійкість автомобіля.
- •Керованість автомобіля.
- •Плавність ходу автомобіля.
- •Проектування вузлів та механізмів трансмісії, ходової частини, органів керування.
- •6.1 Розрахунок елементів трансмісії.
- •6.1.1 Обґрунтування та вибір конструкції зчеплення.
- •6.1.2 Розрахунок коробки передач.
- •6.1.3. Розрахунок карданної передачі.
- •6.1.4 Розрахунок головної передачі.
- •6.1.5. Розрахунок диференціала.
- •6.1.6. Розрахунок привода ведучих коліс.
- •6.2. Розрахунок елементів ходової системи.
- •6.2.1. Описання конструкції мостів автомобіля.
- •6.2.2. Розрахунок підвіски автомобіля.
- •6.3. Розрахунок органів керування автомобілем.
- •6.3.1. Розрахунок гальмівного механізму.
- •Розрахунок рульового керування автомобіля
Побудова графіків часу і шляху розгону автомобіля.
Для визначення часу і шляху розгону приймаються такі допущення:
розгін починається з швидкості, що відповідає мінімальним обертам колінчастого валу;
двигун працює в режимі зовнішньої швидкісної характеристики (залежності Me, Ne, ge = f(ne) при максимальній подачі палива.
Прискорення проектного автомобіля визначається за формулами a= і dt = , або .
Прирощення швидкості при розгоні , а відповідає часу розгону від швидкості V1 до швидкості V2.
Якщо середнє прискорення в інтервалі швидкостей V1 і V2 а = , тоді а1 і а2 відповідно прискорення розгону в інтервалі швидкостей V1 і V2.
З відомої формули D = знаходимо, що а = , де – коефіцієнт обертових мас. Отже, для оцінки часу розгону при V1 маємо а1 = . А при V2 – відповідно , де D1 і D2 – динамічні фактори автомобіля при швидкостях V1 і V2 : Ψ1 і Ψ2 - коефіцієнти дорожнього опору при швидкостях V1 і V2.
При русі автомобіля по горизонтальній дорозі сила опору Р1 = 0 і , а .
Остаточно . Сумарний час розгону на передачі знаходиться підсумуванням часу в інтервалах швидкостей на цій передачі.
Якщо впливом повітря на опір руху знехтувати, то D1 = D2 = 0 з достатньою для практичних розрахунків точністю можна вважати Ψ1 = Ψ2. Час перемикання передач можна брати в межах tn = 0,8 1,0е.
Остаточно сумарний час розгону автомобіля можна визначити так: ,
де - - сумарний час розгону на всіх передачах, - сумарний час при перемиканні передач.
Рис.5.10. Графік часу розгону автомобіля.
Визначення шляху розгону здійснюється у такий спосіб. Так як , або ds = Vdt, то використовуючи числовий метод . Де ∆Ѕ – шлях, який проходить автомобіль при розгоні від швидкості V1 до швидкості V2. Відповідно ∆t = ∆t1.2 – час розгону, який визначався вище. Тоді середня швидкість руху . Підставивши, маємо . За час перемикання передачі, який треба брати однаковим при кожному перемиканні (tn = 0.8 ), автомобіль пройде шлях , де V1 – швидкість на початку перемикання передач; ∆Vn – падіння швидкості за час перемикання передачі.
Тоді сумарний шлях розгону на всіх передачах визначиться так: ,
де - сумарний шлях розгону на всіх передачах, - сумарний шлях, що проходить автомобіль при перемиканні передач.
Для побудови графіка V = t(ta) і шляху V = f(Sa) розгону автомобіля графоаналітичним методом криву графіка прискорень ділять на кілька інтервалів, кінці яких з'єднують відрізками прямої, представляючи графік у вигляді кусково-лінійної функції (рис. 5.10 і 5.11).
Для кожного інтервалу швидкостей час розгону автомобіля буде дорівнювати:
, , .
Шлях розгону для кожного інтервалу швидкостей буде:
, , .
Для зручності побудови графіків ta = f(Va) та Sa = f(Va) необхідно результати розрахунків представити у вигляді таблиці 5.3
Таблиця 5.3
Результати обчислень часу і шляху розгону автомобіля
№ п/п |
Параметр |
Інтервали швидкості Vjn м/с |
|||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
n-1 |
n |
||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
1 |
Швидкість в кінці інтервалу Vaj,м/с |
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
Прискорення в кінці інтервалу jaj, м/с2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
Час розгону в інтервалі, t, c |
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
Сумарний час розгону Е ,c |
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
Шлях розгону в інтервалі Saj, м |
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
Сумарний шлях розгону , м |
|
|
|
|
|
|
|
|
Рис. 5.11 Графік шляху розгону.
Графіки на рис. 5.10 і 5.11 починаються зі швидкості, яку розвиває автомобіль при мінімальних обертах колінчастого вала, оскільки процес зрушення з місця і розгін до швидкості, яка відповідає мінімальним обертам, не враховується.