0. Побудова паливно-економічної характеристики автомобіля.

Для оцінки паливної економічності треба використовувати залежність

Q_s = , л/100 км (5.1)

де g_N – питома витрата палива при максимальній потужності в г/кВт·год, яке звичайно на 5 10% більше за мінімальну витрату. У розрахунках беруть: для дизеля g_N = 210 240 г/кВт·год; для карбюраторного двигуна g_N = 310 340 г/кВт·год;

Κ_ω - коефіцієнт, що враховує частоту обертання колінчастого вала, який для всіх типів двигунів визначають за емпіричною формулою:

,

Κ_U – коефіцієнт, що враховує ступінь використання потужності двигуна. Κ_U визначають за такими формулами:

• для карбюраторного двигуна Κ_U = 2,74 – 4,65U+2,91U² ,

• для дизеля Κ_U = 1,65 – 2,3U+1,65·U² ,

де показник ступеню використання потужності U = , N_Ψ, N_n - потужність опору руху і повітря; N_n – потужність двигуна при оборотах n_е і його роботі в режимі зовнішньої швидкісної характеристики; _тр – ККД трансмісії,

- густина палива (бензин - = 730 кг/м³, дизельне паливо - = 860кг/м³,

V – швидкість сталого руху, м/с.

За залежністю (5.1) будують паливну характеристику сталого руху, що є залежністю шляхових витрат палива від швидкості руху автомобіля на рівній горизонтальній дорозі. Така залежність характеризує рух автомобіля на вищій передачі КПП.

Для побудови графіка Q_Ѕ = f(V_а), розраховують значення Q_Ѕ на різних частотах обертання колінчастого вала, використовуючи данні таблиці 5.1.

Таблиця 5.4

Визначення шляхових витрат палива автомобіля.

№ п/п	Параметр	Значення n
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
		nmin	nmax+Δn	nmin+ 2Δn	nmin + 3Δn	і т.д.	-	-	nmax
1	ni/nN
2	Nei, кВт
3	К
4	КN
5	РΨ, н
6	Рn, н
7	Q, л