- •Мета і задачі курсового проекту.
- •Тематика і завдання курсового проекту.
- •2.1 Тематика курсового проекту.
- •Загальні методичні вказівки до виконання курсового проекту
- •3.1. Вимоги до оформлення графічної частини.
- •3.2. Вимоги до оформлення пояснювальної записки
- •4. Аналіз найближчих аналогів, обгрунтування параметрів та розробка компонувальної схеми автомобіля
- •4.1. Визначення параметрів маси автомобіля.
- •4.1.1 Уточнення колісної формули.
- •4.2. Вибір шин автомобіля.
- •Вибір типу двигуна.
- •Вибір коефіцієнта корисної дії трансмісії.
- •Тяговий розрахунок і визначення тягово-швидкісних властивостей автомобіля.
- •5.1 Визначення максимальної потужності двигуна.
- •5.2. Побудова зовнішньої швидкісної характеристики двигуна.
- •5.3. Визначення передаточних чисел трансмісії.
- •5.4. Побудова динамічної характеристики.
- •Побудова графіків часу і шляху розгону автомобіля.
- •Побудова паливно-економічної характеристики автомобіля.
- •Гальмівні властивості автомобіля
- •Стійкість автомобіля.
- •Керованість автомобіля.
- •Плавність ходу автомобіля.
- •Проектування вузлів та механізмів трансмісії, ходової частини, органів керування.
- •6.1 Розрахунок елементів трансмісії.
- •6.1.1 Обґрунтування та вибір конструкції зчеплення.
- •6.1.2 Розрахунок коробки передач.
- •6.1.3. Розрахунок карданної передачі.
- •6.1.4 Розрахунок головної передачі.
- •6.1.5. Розрахунок диференціала.
- •6.1.6. Розрахунок привода ведучих коліс.
- •6.2. Розрахунок елементів ходової системи.
- •6.2.1. Описання конструкції мостів автомобіля.
- •6.2.2. Розрахунок підвіски автомобіля.
- •6.3. Розрахунок органів керування автомобілем.
- •6.3.1. Розрахунок гальмівного механізму.
- •Розрахунок рульового керування автомобіля
6.1.3. Розрахунок карданної передачі.
Виходячи із компоновочної схеми автомобіля, що проектується, його призначення, схеми приводу ведучих коліс, необхідно вибрати та обгрунтувати схему карданної передачі, кількість валів та шарнірів, а також тип шарнірів. При застосуванні карданної передачі з асинхронниними шарнірами необхідно виконати умови забезпечення синхронного обертання валів. Потім необхідно накреслити кінематичну схему карданної передачі.
Внутрішній та зовнішній діаметри карданних валів обчислюють, виходячи з критичної частоти обертання, Wкр:
Wкр=Кзап·Wmax; (6.12)
де Кзап=1,2…2,0 – коефіцієнт запасу; Wmax= (1,1…1,2)· - максимально можлива частота обертання карданного вала під час руху автомобіля;
W - максимальна частота обертання колінчастого вала двигуна;
Uk min – мінімальне передаточне число коробки передач.
Знайдене значення Wпр(с ) підставляють в формулу:
; (6.13)
де D, d – відповідно зовнішній і внутрішній діаметри труби карданного вала, мм.
L - довжина (відстань між шарнірами) карданного вала, мм.
При L 1600 мм, визначеній за компоновочною схемою автомобіля, необхідно використовувати двовальну передачу.
Вибравши стандартне значення d (табл.6.5), з виразу (6.13) знаходять зовнішній діаметр труби карданного вала D і округлюють до найбільшої ближчої величини.
Таблиця 6.5
Розміри перерізів труб карданних валів
D, мм |
49;50;51 |
59;60;61;62; |
74;6;75;2;76 |
90;91;92 |
114;115;116 |
d мм |
45 |
55 |
71 |
85 |
110 |
Міцність вала на кручення перевіряють за виразом:
; (6.14)
де М - розрахунковий крутний момент.
; (6.15)
де - коефіцієнт запасу зчеплення;
М - максимальне значення крутного моменту двигуна;
- передаточне число першої передачі.
Напруга кручення повинна бути в межах 100…300 МПа.
Кут закручування вала карданної передачі:
; (6.16)
де G – модуль зсуву матеріалу (для сталі G=85 ГПа);
J - полярний момент інерції перерізу вала.
;
Кут закручування не повинен перевищувати 60 на кожний метр довжини вала. Якщо , необхідно збільшити площу перерізу карданного вала або зменшити його довжину.
В разі отримання в завданні на курсовий проект розробки карданної передачі необхідно додатково провести розрахунки вилок і хрестовин карданних шарнірів, а також шліцьових з’єднань у випадку використання складених валів.