Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Соціальна мобільність.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
11.11.2019
Размер:
239.1 Кб
Скачать
  1. Поняття комунікації та комунікативності.

Комунікація (від лат. communicatio — єдність, передача, з'єднання, повідомлення, пов'язаного з дієсловом лат. communico — роблю спільним, повідомляю, з'єдную, похідним від лат. communis — спільний) - це процес обміну інформацією (фактамиідеямипоглядами,емоціями тощо) між двома або більше особами.

Крім того, поняття "комунікація" може вживатись у значенні:

  • телекомунікації або зв'язок за допомогою технічних засобів;

  • певна система, за допомогою якої забезпечується сполучення між віддаленими об'єктами, наприклад: підземні комунікації, транспортні комунікації, каналізаційні комунікації тощо.

Комунікативність – здатність людини до сприйняття і передачі інформації.

Під комунікативною компетентністю розуміють здатність встановлювати і підтримувати необхідні контакти з іншими людьми, певну сукупність знань, умінь і навичок , що забезпечують ефективне спілкування.

Вона передбачає уміння змінювати глибину і коло спілкування, розуміти і бути зрозумілим для партнера по спілкуванню. Комунікативна компетентність формується в умовах безпосередньої взаємодії, тому є результатом досвіду спілкування між людьми.

Виокремлюють такі складові комунікативної компетентності:

  • орієнтованість у різноманітних ситуаціях спілкування, яка заснована на знаннях і життєвому досвіді індивіда;

  • спроможність ефективно взаємодіяти з оточенням завдяки розумінню себе й інших при постійній видозміні психічних станів , міжособистісних відносин і умов соціального середовища;

  • адекватна орієнтація людини в самій собі - власному психологічному потенціалі, потенціалі партнера, у ситуації;

  • готовність і уміння будувати контакт з людьми;

  • внутрішні засоби регуляції комунікативних дій;

  • знання, уміння і навички конструктивного спілкування;

Однією із складових комунікативної компетентності є уміння усвідомлювати і долати комунікативні бар'єри. Такі бар'єри можуть виникати, наприклад, при відсутності розуміння ситуації спілкування, що викликається розходженнями між партнерами (соціальними, політичними, релігійними, фаховими , які породжують різну інтерпретацію тих самих понять, що обумовлюють різноманітне світовідчуття, світогляд, світосприймання ). Бар'єри у комунікації можуть носити також психологічний характер, відображаючи індивідуальні психологічні особливості тих, хто спілкується, їхні сформовані відношення : від дружби до ворожості по відношенню один до одного.

  1. Участь у житті суспільства.

Соціальна активність людини – це ознака її соціальної позиції, в якій зосереджується широта зв’язків особи з суспільством. Це не лише розуміння й прийняття інтересів суспільства, але й бажання реалізувати ці інтереси, активна участь в житті суспільства.

При визначенні активності позиції людини дуже важливо враховувати такі характеристики активності як спрямованість та відповідальність. Спрямованість дозволяє виявити широту цінностей людини, на які вона орієнтується в своєму житті. При цьому дуже важливо враховувати, наскільки людина здатна враховувати інтереси й потреби інших людей, суспільства в цілому. Можна сказати, що активною є особа, для якої найбільшою цінністю є життя заради суспільних інтересів, життя в центрі соціальних подій.

Нарешті, відповідальність відображає можливість реалізувати, втілити в життя власні й суспільні інтереси, потреби, соціальні ролі.

Активність позиції молодої людини власне й визначає її майбутній потенціал, можливості її соціальної мобільності, впливає на її самовизначення. Зокрема такий рівень останнього як професійний вибір, формування життєвої позиції в цілому. Таким чином, формування соціальної позиції людини визначається її соціальною свідомістю, яка складає духовну основу самовизначення особи в суспільстві, зрілістю її вибору, можливістю усвідомлення характеру суспільного життя, її активністю та відповідальністю.

Особа може по-різному входити в суспільне життя, орієнтуватися в ньому, справляти свій вплив на оточення. Вона може ставити перед собою цілі та прагнути їх досягти. Як член демократичного суспільства сучасна людина прагне сформувати, створити власну цілісну картину світу і діяти відповідно до неї.