
- •Вступ. Цілі і задачі курсу.
- •1. Предмет і метод нарисної геометрії.
- •1.1. Методи проеціювання точки.
- •1.2. Проеціювання точки на дві площини.
- •1.3. Побудова третьої проекції точки.
- •2. Комплексне креслення прямої лінії.
- •2.1. Проеціювання прямої.
- •2.2. Прямі загального й окремого положення.
- •2.3. Визначення дійсної величини відрізка
- •2.4. Взаємне положення прямих
- •2.5. Проекції прямого кута.
- •3. Комплексне креслення площини.
- •3.1. Засоби завдання площини.
- •3.2. Класифікація площин
- •3.4. Особливі лінії площини.
- •4. Позиційні задачі.
- •4.1. Пряма і площина.
- •Через точку к провести пряму, рівнобіжну площині σ (авс) – загального положення.
- •Для знаходження точки зустрічі прямої загального положення з
- •4.2. Взаємне положення площин.
- •П обудова лінії перетинання площин за допомогою допоміжних січних площин:
- •5. Рішення метричних задач методом заміни площин проекцій.
- •5.1. Визначення дійсної величини (натурального розміру)
- •5.2. Визначення відстані між двома геометричними обєктами.
- •5.3. Визначення дійсної величини двогранного кута.
- •6. Багатогранники.
- •6.1. Завдання на кресленні.
- •6.2. Перетинання багатогранника площиною і прямою.
- •6.3. Розгортка багатогранника.
- •6.4. Взаємний перетин багатогранників.
- •7. Криві поверхні.
- •7.1. Завдання на епюрі.
- •7.2. Класифікація поверхонь.
- •8. Поверхні обертання.
- •8.1. Приклади поверхонь обертання.
- •8.2. Перетин поверхні обертання площиною. Фігури перерізу.
- •Переріз циліндра обертання в залежності від положення січної площини може являти собою:
- •8.3. Побудова проекцій і істинного вигляду переріза поверхонь обертання площиною.
- •8.4. Перетинання прямої лінії з поверхнею.
- •8.5. Геометричні тіла з вирізами.
- •9. Взаємне перетинання поверхонь.
- •10. Розгортки кривих поверхонь.
- •9.1. Розгортка циліндра.
- •9.2. Розгортка конуса.
- •11. Аксонометрія
- •11.1. Побудова аксонометричного креслення
- •11.2. Прямокутна ізометрична проекція
- •11.3. Прямокутна диметрична проекція.
11.1. Побудова аксонометричного креслення
Покажемо точку А в прямокутній декартовій системі координат. Щоб звязати точку з цією системою, її проецюють на одну координатних площин.
|
На рисунку отримана проекція точки А1, яка має назву первинна проекція, при цьому ,як видно з рисунка одразу визначаються всі три декартові координати точки (xа, yа, zа). Ламана ОАхА1А називається координатною ламаною лінією. |
С
проецюємо
за напрямком S
на площину П
(аксонометрична
площина) осі координат (x,
y, z),
точку А,
її первинну проекцію А1
та координатну ламану лінію ОАхА1А.
В наслідок отримали на площині П
: x,
y,
z
– аксонометричні осі; А
– аксонометрична проекція точки А;
А1
– вторинну проекцію точки А;
ОАхА1А
– аксонометричну проекцію ламаної
лінії
ОАхА1А.
Сукупність всіх цих проекцій на площину П і утворює аксонометричне креслення точки.
В залежності від кута, що утворюється між напрямом проеціювання S та площиною аксонометричних проекцій П¢ , розрізняють прямокутну та косокутну аксонометрію. В першому випадку кут між напрямом проеціювання та площиною аксонометричних проекцій – прямий, а в другому непрямий.
При утворенні аксонометричного креслення координатні відрізки змінюють свою величину (спотворюються). Значить, замість натуральних координат точки А(xа, yа, zа), що визначаються натуральними координатними відрізками ОАх = xа, АхА1 = yа, АА1 = zа, одержимо аксонометричні координати точки, що будуть визначатися аксонометричними координатними відрізками ОАх = xа, АхА1 = yа, АА1 = zа .Відношення аксонометричного координатного відрізка до натурального називається показником (коефіцієнтом) спотворення:
по осі x: U = (xа¢ / xа);
по осі y: V = (yа¢ / yа);
по осі z: W = (zа¢ / zа).
Ми бачимо, що спотворення за всіма трьома осями залежить від кута φ – між направленням проеціювання S та площиною аксонометричних проекцій П¢.
Ця залежність задовольняє рівнянню:
U2 + V2 + W2 = 2 + ctg2φ
В прямокутній аксонометрії φ = 90, тому це рівняння має вигляд
U2 + V2 + W2 = 2
Цими формулами користуються для визначення показників спотворення в різних видах аксонометрій.
Якщо показники не рівні між собою, тобто маємо три різних показника U, V, W, аксонометрія називається триметрією; якщо два з них рівні – диметрією; якщо всі показники рівні, тобто маємо однаковий коефіцієнт по всіх осях аксонометрія називається ізометрією.
11.2. Прямокутна ізометрична проекція
Прямокутна ізометрична проекція утворюється при прямокутному проеціюванні предмета та звязаних з ним координатних осей на площину аксонометричних проекцій, яка нахилена під кутом однієї величини до всіх координатних осей.
|
Всі
коефіцієнти спотворення рівні між
собою U
= V = W = К
, тому формула залежності показників
має вигляд 3К2
= 2; К =
Кути між проекціями осей також рівні між собою і складають 120°.
|
Таким чином при побудові ізометрії точки кожну її натуральну координату необхідно множити на 0,82. Але на практиці (див. ГОСТ 2.317-69) коефіцієнт спотворення заміняють цілим числом (приведеним коефіцієнтом), яке дорівнює 1. Така ізометрична проекція називається приведеною. Зображення предмету в цьому випадку, буде отримано збільшеним в 1/0,82 = 1,22 рази, тобто масштаб ізометричної проекції в цьому випадку буде М1,22:1.
Ізометрична проекція кола
Рівні кола, що розташовані в координатних площинах або площинах їм паралельним проецюються в рівні еліпси. Направлення осей еліпсів в прямокутних аксонометричних проекціях визначається наступним правилом:
велика ось еліпса прямокутна до проекції координатної осі, яка не належить площині кола. Мала ось прямокутна великій.
Розмір осей еліпсів в приведеній ізометрії:
ВОЕ = 1,22d; МОЕ = 0,71d, де – d діаметр кола, що проецюється.
В
колах, що проецюються завжди можна
вирізнити два прямокутних діаметра,
паралельних відповідним координатним
осям, які проецюються на аксонометричну
площину в дійсну величину. Таким чином,
ізометричну проекцію кола – еліпс
можливо побудувати за восьма точкам.
AB = 1,22d; CD = 0,71d; EF = LK = d
Згідно ГОСТ 2.317-69 аксонометричні еліпси дозволяється замінювати овалами. Існує декілька способів побудови таких овалів. На рис. приведені ізометричні проекції кола того ж самого радіуса, що лежать в усіх координатних площинах. Криві побудовані різними методами, але всі вони рівноцінні. В усіх координатних площинах ізометричну проекцію кола можна побудувати кожним з наведених методів.
Побудова геометричних фігур в прямокутній ізометрії
П
обудова
аксонометричних проекцій геометричної
фігури звязана
з побудовою аксонометричних проекцій
деякої кількості точок, які визначають
цю фігуру. Тому спочатку розглянемо
побудову аксонометричної проекції
точки за її комплексним кресленням
М
аємо
комплексне креслення 6-кутної призми.
Основа призми симетрична відносно осі
OZ
тому координати z
рівні для симетричних точок, з осі OZ
і починаємо побудову.