
- •Вступ. Цілі і задачі курсу.
- •1. Предмет і метод нарисної геометрії.
- •1.1. Методи проеціювання точки.
- •1.2. Проеціювання точки на дві площини.
- •1.3. Побудова третьої проекції точки.
- •2. Комплексне креслення прямої лінії.
- •2.1. Проеціювання прямої.
- •2.2. Прямі загального й окремого положення.
- •2.3. Визначення дійсної величини відрізка
- •2.4. Взаємне положення прямих
- •2.5. Проекції прямого кута.
- •3. Комплексне креслення площини.
- •3.1. Засоби завдання площини.
- •3.2. Класифікація площин
- •3.4. Особливі лінії площини.
- •4. Позиційні задачі.
- •4.1. Пряма і площина.
- •Через точку к провести пряму, рівнобіжну площині σ (авс) – загального положення.
- •Для знаходження точки зустрічі прямої загального положення з
- •4.2. Взаємне положення площин.
- •П обудова лінії перетинання площин за допомогою допоміжних січних площин:
- •5. Рішення метричних задач методом заміни площин проекцій.
- •5.1. Визначення дійсної величини (натурального розміру)
- •5.2. Визначення відстані між двома геометричними обєктами.
- •5.3. Визначення дійсної величини двогранного кута.
- •6. Багатогранники.
- •6.1. Завдання на кресленні.
- •6.2. Перетинання багатогранника площиною і прямою.
- •6.3. Розгортка багатогранника.
- •6.4. Взаємний перетин багатогранників.
- •7. Криві поверхні.
- •7.1. Завдання на епюрі.
- •7.2. Класифікація поверхонь.
- •8. Поверхні обертання.
- •8.1. Приклади поверхонь обертання.
- •8.2. Перетин поверхні обертання площиною. Фігури перерізу.
- •Переріз циліндра обертання в залежності від положення січної площини може являти собою:
- •8.3. Побудова проекцій і істинного вигляду переріза поверхонь обертання площиною.
- •8.4. Перетинання прямої лінії з поверхнею.
- •8.5. Геометричні тіла з вирізами.
- •9. Взаємне перетинання поверхонь.
- •10. Розгортки кривих поверхонь.
- •9.1. Розгортка циліндра.
- •9.2. Розгортка конуса.
- •11. Аксонометрія
- •11.1. Побудова аксонометричного креслення
- •11.2. Прямокутна ізометрична проекція
- •11.3. Прямокутна диметрична проекція.
10. Розгортки кривих поверхонь.
До поверхонь, що розгортаються, відносять такі лінійчаті поверхні, дві нескінченно близьких утворюючих яких паралельні між собою або перетинаються. Серед поверхонь обертання до тих, що розгортаються відносять циліндричні та конічні поверхні. Для сфери і тора можна побудувати тільки наближені розгортки.
9.1. Розгортка циліндра.
Розгортка циліндра являє собою прямокутник із сторонами рівними
h = висоті циліндра,
l = довжині окружності основи
Якщо на поверхні циліндра задана лінія, яку потрібно побудувати і на його розгортці, точна розгортка заміняється наближеною, тобто будується розгортка вписаного в циліндр багатогранника – призми. Чим більше кількість граней вписаної в циліндр призми, тим ближче її розгортка до розгортки циліндра, що її охоплює.
9.2. Розгортка конуса.
Розгортка
конуса являє собою сектор кола, радіус
якого дорівнює довжині утворюючій
конуса, а кут сектора α
=
180˚.
Якщо на розгортці конуса потрібно завдати лінію, задану на його поверхні, то точна розгортка заміняється наближеною. Метод побудови наближеної розгортки в цьому випадку називається методом тріангуляції. Він полягає в тому що розгортка конуса заміняється розгорткою вписаного в нього багатогранника з трикутними гранями – піраміди. Для визначення положення точок на розгортці конуса відстані до цих точок від вершини (натуральні розміри) вимірюють по крайнім (нарисовим) утворюючим.
11. Аксонометрія
Прямокутні проекції дають можливість точного зображення форми та розмірів тривимірних обєктів. Недоліком цих зображень є їх недостатня наочність, бо один з трьох вимірів відсутній. Треба мати розвинену просторову уяву і досвід роботи із зображеннями на комплексному кресленні. Для полегшення сприйняття зображувальних обєктів в прямокутних проекціях, на кресленні часто додають аксонометричну проекцію, або просто аксонометрію. "Аксонометрія" – в перекладі з грецької мови "вісівимірювання" або вимірювання вздовж осі.
Аксонометричну проекцію отримують при паралельному проеціюванні обєкта на деяку площину проекцій, яка називається аксонометричною, разом з декартовою системою прямокутних координат, до якої цей обєкт жорстко привязаний.
Умови побудови аксонометричних проекцій:
координатні осі розташовують за основними вимірами предмета;
напрямок проеціювання не збігається з напрямком координатних осей та не паралельний жодній з основних координатних площин.
Основні властивості прямокутних проекцій зберігаються і для аксонометричних проекцій:
аксонометрична проекція відрізка прямої лінії є відрізок прямої;
аксонометричні проекції паралельних відрізків також є паралельні відрізки – якщо відрізки паралельні координатним осям, то їх аксонометричні проекії також паралельні координатним осям;
якщо точка ділить відрізок у якомусь відношенні, то і аксонометричні проекції цієї точки ділять аксонометричні проекції відрізка прямої в тому ж відношенні;
аксонометрична проекція кола у загальному випадку є еліпс, в окремих випадках – коло або пряма лінія.