Завдання 4

Тема 7. Управління кредитним портфелем банку

Кількість годин: 2.

За виконання завдання студенти отримують 0-3 бали:

у т.ч.

0 балів – завдання не виконано;

1,5 бали – обчислення наведені при виконанні завдання здійснені правильно; виявлено взаємозв’язок між економічними явищами і процесами;

1,5 бали – складено повні та обґрунтовані висновки та рекомендації, виявлено творчий підхід до виконання завдання.

Завдання:

На підставі даних банку оцініть ефективність управління кредитним портфелем. Проаналізуйте вплив на ефективність управління кредитним портфелем рівня ризиковості і дохідності кредитних операцій. Оцініть методи роботи вказаної банківської установи з проблемною заборгованістю на сучасному етапі.

На підставі проведених розрахунків студентам необхідно вказати висновки та рекомендації щодо вдосконалення управління кредитними операціями банку.

Методичні рекомендації:

Ефективність управління кредитним портфелем банку визначається за співвідношенням між такими параметрами, як рівень дохідності та величина кредитного ризику портфеля.

Ризик кредитного портфеля найадекватніше оцінюється через розрахункове значення резерву під нестандартну заборгованість за кредитними операціями банку, тобто частини резерву, розрахованої за кредитами категорій: під контролем, субстандартні, сумнівні, безнадійні. Фактично цей показник відображає суму коштів, які з високою ймовірністю банк недоотримає. Інформаційною базою таких розрахунків служать дані аналітичного обліку.

Показник ризику кредитного портфеля банку знаходять як відношення розрахункового значення резерву під нестандартну заборгованість за кредитними операціями банку до вартості всього кредитного портфеля (у відсотках):

(4.1)

де IR — показник ризику кредитного портфеля;

R — розрахункове значення резерву під нестандартну заборгованість за кредитними операціями банку;

V — обсяг кредитного портфеля банку.

Коефіцієнт ефективності управління кредитним портфелем банку визначається за формулою:

(4.2)

де kC — коефіцієнт ефективності управління кредитним портфелем;

d — дохідність портфеля;

r₀ — ставка без ризику;

IR — показник ризику кредитного портфеля.

Аналіз впливу на ефективність управління кредитним портфелем рівня ризикованості і дохідності кредитних операцій конкретного банку рекомендовано здійснити відповідно до табл.4.1

Таблиця 4.1

Аналіз ефективності управління кредитним портфелем банку

Показники	Період		Відхилення
	Попередній	Звітний
Обсяг кредитного портфеля (тис. грн..)
Розрахункова сума резерву під нестандартну заборгованість (тис. грн..)
Питома вага резерву в обсязі портфеля
Перевищення дохідності кредитного портфеля над ставкою без ризику (%)
Коефіцієнт ефективності управління

На коефіцієнт ефективності впливає два фактори: r — перевищення дохідності кредитного портфеля (d) над ставкою без ризику (r₀) та величина ризику кредитного портфеля (ІR). Останній фактор, у свою чергу, залежить від розрахункової суми резерву під нестандартну заборгованість (R) та обсягу кредитного портфеля банку (V). Отже, ефективність управління портфелем представимо у вигляді функції трьох змінних:

f = f (r, R, V).

Значення функції в першому періоді — f (r₁, R₁, V₁), у другому відповідно — f (r₂, R₂, V₂). Зміну коефіцієнта ефективності управління портфелем протягом аналізованого періоду знаходимо із співвідношення:

W = f (r₂, R₂, V₂). – f (r₁, R₁, V₁).

Вплив факторів визначимо за формулами:

W(r) = f (r₂, R₁, V₁) – f (r₁, R₁, V₁);

W(R) = f (r₂, R₂, V₁) – f (r₂, R₁, V₁);

W(V) = f (r₂, R₂, V₂) – f (r₂, R₂, V₁),

де .

У процесі роботи з проблемними кредитами банк може застосувати два основні методи управління: реабілітацію чи ліквідацію.

Метод реабілітації полягає в розробці спільного з позичаль­ником плану заходів щодо повернення кредиту.

Метод ліквідації означає повернення кредиту через проведення процедури банкрутства та продажу активів позичальника.

Рішення про те, який метод краще використати, приймається керівництвом конкретного банку залежно від конкретних обставин і результатів попереднього аналізу проблеми.

Банківська практика та норми правового регулювання свідчать, що однією з форм реабілітації є реструктуризація кредитної заборгованості, яка полягає в зміні умов повернення кредиту, у відповідності з якими позичальнику тимчасово надаються пільгові умови погашення кредиту. Обґрунтування методів реструктуризації кредитної заборгованості для конкретного банку можна здійснити на основі порівняльної характеристики методів із табл. 4.2

Таблиця 4.2