3.6. Графічний матеріал

Графічний матеріал — рисунки (схеми, діаграми і т. ін.) розміщують у стандарті для встановлення властивостей або характеристик об'єкта, а також для розуміння тексту стандарту. На графічний матеріал мають бути посилання в тексті стандарту.

Графічний матеріал треба розмістити безпосередньо після тексту, в якому про нього згадується вперше, або на наступній сторінці, а за необхідності — у додатку.

За наявності у роботі таблиць, що доповнюють графічний матеріал, таблиці слід розміщувати після графічного матеріалу. За необхідності під графічним матеріалом розміщують пояснювальні дані. Графічний матеріал може мати тематичну назву, яку розміщують під ним.

Номер рисунка складається з номера розділу та порядкового номера рисунка в межах розділу, між якими ставиться крапка. Наприклад, «Рис 1.2.» (другий рисунок першого розділу). Якщо у тексті роботи є тільки один рисунок, його позначають «Рис. 1». Назва рисунка розміщується після його номера. Приклад подання рисунка наведено нижче.

Рис. 1.1. Структура надходжень податкових платежів з податку на прибуток підприємств

Графічний матеріал кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка (Рис. В.3).

Рисунок (діаграму, схему тощо) рекомендується виконувати на одній сторінці. Якщо рисунок не вміщується на одній сторінці, дозволяється переносити його на інші сторінки. При цьому тематичну назву розміщують на першій сторінці, пояснювальні дані— на кожній сторінці і під ними друкують «Рис .... аркуш ...», якщо є кілька рисунків, і «Рис. 1, аркуш...», якщо є один рисунок.

3.7. Формули

Формули нумерують у межах розділу арабськими цифрами. Номер формули складається з номера розділу і номера формули в розділі, між якими ставиться крапка. Номер формули у круглих дужках друкують біля правого поля сторінки у тому ж рядку, наприклад, (2.3) – третя формула у другому розділі.

Посилання на формулу в тексті роботи виконується за таким зразком: «...у формулі (2.3)...»

Формули в додатках нумерують окремо арабськими цифрами в межах кожного додатка з додаванням перед цифрою позначен­ня додатка, наприклад, «(В. 1)».

У формулі як символи величин слід застосовувати позначення, встановлені відповідними стандартами або іншими документами.

Рівняння і формули повинні бути відокремлені від тексту. Вище і нижче формули залишають інтервал не менший одного рядка. Формули, що подаються одна за одною і не розділені текстом, відокремлюють комою.

Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, якщо вони не пояснювалися в тексті, мають, бути наве­дені безпосередньо під формулою. Пояснення кожного символу слід давати з нового рядка в тій послідовності, в якій символи наведено у формулі. Перший рядок пояснення має починатися словом «де».

Наприклад:

Б(а) - Б(а-1) + П (а-1) - В(а-1) - А(а-1), (1.1)

де Б(а) - балансова вартість групи на початок звітного пе­ріоду;

Б(а-1) - балансова вартість групи на початок періоду, що пе­редував звітному;

П(а-1) - сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів про­тягом періоду, що передував звітному;

В(а-1) - сума виведених з експлуатації основних фондів протягом періоду, що передував звітному;

А(а-1) - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у періоді, що передував звітному.