План

Вступ………………………………………………………………………3

1.Об'єкт складу злочину передбаченого ст. 175 КК України……….....5

2.Об'єктивна сторона складу злочину передбаченого ст. 175 КК України…………………………………………………………………………..10

3.Суб'єкт складу злочину передбаченого ст. 175 КК України………...15

4.Суб'єктивна сторона складу злочину передбаченого ст. 175 КК України…………………………………………………………………………..17

5.Кваліфікуючі ознаки складу злочину, передбаченого ст. 175 КК України…………………………………………………………………………..19

6. Спеціальні випадки звільнення від кримінальної відповідальності в ст. 175 КК України……………………………………………………………...22

7. Загальна характеристика інших злочинів проти трудових прав громадян, передбачених в розділі 5 КК України……………………………..24

Висновок……………………………………………………………….....29

Список використаної літератури……………………………………......3

Розроблення проблеми систематизації злочинів проти трудових прав людини і громадянина та кримінально-правових норм, що встановлюють відповідальність за ці злочини, має важливе теоретичне і практичне значення, оскільки надає можливість не тільки упорядкувати дану категорію злочинів і розглядати їх як певну логічно узгоджену систему, а й визначити найбільш суттєві їх риси, якими вони відрізняються від інших злочинів, насамперед тих, що передбачені розділом 5 КК України. “Критерієм такої систематизації ми вважаємо об’єкт злочину. Саме такий науково обґрунтований підхід покладений в основу класифікації всієї сукупності злочинів і зокрема поділу норм Особливої частини Кримінального кодексу на розділи”[15, с.63]. 23

Вступ

Актуальність теми. На сьогоднішній день в умовах поширеної фінансової кризи численними стали випадки безпідставної невиплати заробітної плати. Ця  проблема має важливе соціальне значення, є дуже болючою для суспільства тому що все частіше громадян безпідставно позбавляють засобів до існування.

З огляду на вказане кримінальна заборона порушення права на отримання заробітної плати є логічно обумовленою, тому що: 1) в даному випадку охороняється конституційне право людини; 2) кримінальній відповідальності підлягає лише безпідставне порушення вказаного права, тобто коли порушник і повинен, і маючи можливість виплачувати своїм працівникам заробітну плату, все ж таки не робить цього; 3) з аналізу статистичних даних вбачається, що найбільш поширеними кримінально-правовими справами в Україні, пов’язаними з порушеннями трудових прав людини, є кримінальні справи за ст. 175 КК України.

Кримінальну відповідальність за невиплату заробітної плати встановлено ст. 175 Кримінального кодексу України, згідно з якою за умисну безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої соціальної виплати громадянам більше ніж за один місяць керівник підприємства, установи або організації незалежно від форми власності може бути притягнутий до такої відповідальності.

Питання кримінально-правової охорони трудових та соціальних прав громадян були предметом дослідження вітчизняних та зарубіжних авторів. Серед робіт, які присвячені цій тематиці слід відмітити праці Ю.В. Бауліна, В.І. Борисова, А.М.Красікова, Н.Ф. Кузнє­цової, О.А. Лукашевої, А.А. Музики, В.О. Навроцького, А.В. Наумова, Т.М. Нурка­євої, М.І. Панова, В.Ф. Погорілка, П.М. Рабіновича, В.В. Сташиса, В.Я. Тація, В.П. Тихого, Ю.М. Тодики, М.І. Хавронюка, С.Д. Шапченка, М.Д. Шарго­родського, Н.Г. Шукліноїё С.С. Яценка та інших учених.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є комплексний науковий аналіз основного та кваліфікованих юридичних складів злочину «Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат», передбачених у ч. 1 та ч. 2 ст. 175 КК України, аналіз проблемних питань, пов’язаних зі звільненням від кримінальної відповідальності за цей злочин (ч. 3 ст. 175 КК України).

Для досягнення цієї мети були поставлені такі основні завдання:

1. виявити тенденції розвитку вітчизняного законодавства про відпові­дальність за порушення трудових та соціальних прав людини і громадянина;

2. дослідити систему об’єк­тивних та суб’єктивних ознак юридичних складів злочинів, перед­бачених в ст. 175 КК України;

3. розглянути спеціальний вид звільнення від кримінальної відповідальності, передбачений в ч. 3 ст. 175 КК України;

Об’єктом дослідження є конституційне право кожного на працю та соціальний захист.

Предметом дослідження є кримінальна відповідальність за неви­плату заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат.

1. Об'єкт складу злочину, передбаченого ст. 175 кк України

Відповідно до ч. 1 ст. 175 КК України, злочинною визнається безпідставна невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установле­ної законом виплати громадянам більше ніж за один місяць, вчи­нена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форм власності.

Згідно ст. 43 Конституції України, право на своєчасне одер­жання винагороди за працю захищається законом. Ст. 24 зако­ну України «Про оплату праці», визначає наступне - “заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в стро­ки, визначені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць, через проміжок часу, який не перевищує шістнад­цяти календарних днів”[5]. Таким чином безпосереднім об'єктом цього злочину є суспільні відносини у сфері конституційного права людини на своєчасне, у передбачені законом строки, отримання заробітної плати в повному обсязі. У випадку по­рушення іншого конституційного права, права на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, слід зауважити, що в цьому випадку, вказана шкода не підпадає під ознаки об'єкту злочину передбаченого Ст. 175 КК України. Порушення цього права визнається грубим порушення законодавства про працю й пе­редбачає відповідальність винних осіб за ст. 172 КК України.

Оскільки об’єктом злочину, склад якого передбачений ст. 175 КК України, є трудові права громадян (у разі невиплати заробітної плати) та інші їхні права (невиплата пенсії, стипендії тощо), то, відповідно до вимог ст. 49 КПК України потерпілими у справах вказаної категорії мають визнаватись конкретні особи, яким таким злочином заподіяно шкоду. Проте типовим явищем на практиці при розслідуванні цих кримінальних справ є те, що працівників підприємств, установ, організацій, яким не виплачували заробітну плату, не визнають потерпілими. В одних випадках таких осіб допитують як свідків, в інших — їхні інтереси представляють представники профспілкових органів. 

Об'єктом складу злочину є конституційне право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, і на своєчасне її отримання, а також право на соціальний захист, у т.ч. право на отримання пенсій та інших видів соціальних виплат.

Предметом складу злочину є грошові кошти, які повинні виплачуватись громадянам як заробітна плата, стипендії, пенсії чи інші встановлені законом виплати, на які вони мають право. За певних умов предметом злочину можуть бути і матеріальні цінності, що мають бути передані громадянам при здійсненні зазначених виплат, зокрема, при виплаті заробітної плати на сільськогосподарських чи переробних підприємствах у натуральній формі.

Під заробітною платою розуміється винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, службові обов’язки). Ст. 1 Закону України “Про оплату праці” зазначає, що “заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу”[5]. Видами заробітної плати є основна та додаткова заробітна плата, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані із виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати - це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. В Законі України «Про оплату праці» встановлений розмір плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт), і який іменується мінімальною заробітною платою.

Різновидом компенсаційних виплат є нарахована громадянам компенсація втрати ними частини доходів у зв’язку з порушенням термінів її виплати - “підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші передбачені законом виплати) у випадку порушення встановлених строків їх виплати - затримки їх виплати на один і більше календарних місяців”[6]. Згідно з п.4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати “сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов’язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100” [7].

Таким чином, заробітна плата уособлює в собі кожний із цих перелічених елементів.

Склад злочину, передбаченого ст. 175 КК України, утворює невиплата заробітної плати як у грошовому виразі, так і в іншій передбаченій законом формі.

Відповідно до законодавства про оплату праці заробітна плата працівників підприємств на території України виплачується у грошових знаках, що мають законний обіг на території України. Виплата заробітної плати у формі боргових зобов’язань і розписок або у будь-якій іншій формі забороняється. Заробітна плата може виплачуватися банківськими чеками. Колективним договором, як виняток, може бути передбачено часткову виплату заробітної плати натурою (за цінами не нижче собівартості) в тих галузях або за тими професіями, де така виплата, що еквівалентна за вартістю оплаті праці у грошовому виразі, є звичайною або бажаною для працівників, за винятком товарів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів.

Пенсія — це форма соціального забезпечення, яке встановлюється для непрацездатних, а за настання передбачених законом умов і для інших громадян та гарантує їм право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання.

До державних пенсій відносяться трудові (за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років) та соціальні пенсії. Право на трудові пенсії мають особи, що займались суспільно корисною працею, а на соціальні - усі непрацездатні громадяни на умовах, визначених ст.93-95 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 6 грудня 1991 р. Підстави, порядок призначення, нарахування та перерахування пенсій визначаються Законом України «Про пенсійне забезпечення» та законами, які регулюють пенсійне забезпечення окремих категорій громадян.

Пенсії і грошові допомоги, що нараховуються органами соціального захисту населення чи органами Пенсійного фонду України, фінансуються органами цього фонду, а також органами соціального захисту населення за рахунок інших джерел, передбачених законодавством України, доставляються та виплачуються одержувачам підприємствами поштового зв’язку згідно з Законом України «Про зв’язок». Відповідальність за ст. 175КК України настає за невиплату будь-якої встановленої громадянинові відповідно до закону пенсії.

“Стипендії - це виплати за рахунок державних коштів (вид соціальної допомоги), які виплачуються учням, студентам, курсантам, аспірантам, докторантам згідно із законодавством про освіту, а також виплачуються згідно з іншими законодавчими актами окремим категоріям громадян” [13, 471]. До цих категорій громадян відносятся учасники бойових дій; особи, які мають особливі заслуги перед Вітчизною; найбільш талановиті молоді учені; найбільш обдаровані молоді митці; видатні діячі науки, освіти та культури; талановиті і перспективні спортсмени; чемпіони Олімпійських ігор; тощо. Склад злочину, передбаченого ст. 175КК України, утворює невиплата будь-якої встановленої відповідно до закону стипендії.

Інша, встановлена законом виплата, — це інша, крім заробітної плати, стипендії, пенсії, установлена законом виплата громадянам, яка здійснюється на регулярній основі (щомісячно). Це, зокрема: грошове утримання військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, довічне грошове утримання судді.

До інших установлених законом виплат громадянам відносяться також: компенсаційні виплати громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; виплати, що здійснюються за рахунок коштів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування; інші передбачені законом соціальні виплати, наприклад, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога малозабезпеченим сім’ям з дітьми тощо.