- •Конспект лекцій
- •Інформаційні технології в екології
- •Донецьк – 2011
- •Список скорочень
- •1 Основи інформаційних систем і технологій
- •1.1 Концепція інформатизації в Україні
- •1.2 Визначення інформаційної технології
- •1.3 Розвиток інформаційних технологій
- •1.4 Автоматизовані інформаційні технології
- •1.5 Види забезпечення автоматизованих інформаційних технологій
- •1.6 Апаратні засоби в забезпеченні автоматизованих інформаційних технологій
- •2 Застосування інформаційних технологій для вирішення екологічних задач
- •2.1 Інформатизація екологічної діяльності
- •2.2 Джерела екологічної інформації
- •2.3 Інформаційне забезпечення охорони довкілля
- •2.4 Інформаційна підтримка систем екологічного моніторингу
- •3. Інформаційні системи екологічного управління
- •3.1 Загальні положення
- •3.2 Специфіка інформаційних систем екологічного управління
- •3.3 Нормативно-правове підґрунтя створення національної екологічної інформаційної системи
- •3.4 Екологічне картографування
- •3.5 Застосування географічних інформаційних систем у сфері екологічного управління
- •3.6 Регіональні інформаційні системи
- •3.7 Висновки
- •4 Концепція використання інформаційних технологій для діагностики і поліпшення стану навколишнього середовища і здоров’я людини
- •4.1 Інформаційні системи як інструмент реалізації інформаційних технологій
- •4.2 Бази і банки даних
- •4.3 Експертні системи
- •4.4 Гіс як глобальні автоматизовані інформаційні системи
- •4.5 Моделі просторових даних в гіс
- •4.6 Комп’ютерне моделювання екологічних систем
- •4.7 Технічне оснащення
- •4.8 Синтез різних інформаційних технологій
- •4.9 Висновки
- •5 Огляд інформаційних технологій і програмних продуктів, що використовуються в сучасній екологічній практиці
- •5.1 Огляд застосування сучасних гіс
- •5.2 Програмний продукт arcview gis 3.2
- •5.2.1 Загальне уявлення про систему, інтерфейс і переваги роботи
- •5.2.2 Додатки, що входять до системи, та можливості, які вони надають
- •5.3 Програмні засоби ArcGis
- •5.4 Приклади застосування геоінформаційних систем в Україні
- •5.5 Програмні пакети оцінки забруднення повітряного басейну
- •5.6 Огляд існуючих програмних продуктів у сфері екобезпеки водокористування
- •5.7 Програмні продукти у сфері контролю за поводженням з відходами
- •Список рекомендованої літератури
2.3 Інформаційне забезпечення охорони довкілля
Інформаційне забезпечення охорони навколишнього середовища - це збір, переробка, зберігання і обов’язково підготовка до використання інформації, яка необхідна для оцінки стану власне навколишнього середовища, екологічної діяльності та прийняття різного роду рішень у цій галузі. Найбільш показовими прикладами одного з напрямків інформаційного забезпечення є стеження за погодою, сейсмологічними процесами, підготовка метеопрогнозів та інші пов’язані з цим види робіт.
Інформаційне забезпечення охорони навколишнього середовища включає в себе:
- необхідну інформацію як об’єкт забезпечення;
- процеси роботи з інформацією, що завершуються її підготовкою до використання;
- розподіл або надання інформації можливим користувачам;
- використання інформації, що несе оцінку її якості та повноти.
Вся ця діяльність регламентується правом. Правове регулювання інформаційного забезпечення необхідне, оскільки воно:
- може зачепити різні інтереси, включаючи безпеку країни;
- потребує чітких процедур і встановлення відповідальності за можливу неповноту, спотворення, приховування інформації, що може спричинити прийняття неправильних рішень і величезної шкоди.
Інформація про взаємодію з навколишнім середовищем та її охорону виникає вже в результаті діяльності людини й існує або як загальнодоступна, або як латентна, що потребує у виявленні, фіксації та усвідомленні. Існуючі тут труднощі полягають у тому, щоб:
- правильно визначити інформаційну потребу, тобто встановити, яка інформація, дійсно є екологічною, що відноситься до охорони навколишнього середовища, потрібна людям і може бути ними використана;
- створити ефективні структури і чітко налагодити процеси, необхідні для збирання, фіксації (закріплення) і обробки цієї інформації;
- реально забезпечити можливості доступу до інформації для її належного використання; створити всі необхідні умови правильної (для даного рівня знань) оцінки інформації;
- своєчасно та ефективно використовувати інформацію на благо суспільства і природи.
Управління, планування та програмування природоохоронної діяльності в межах країни, регіонів, міст і селищ, окремих суб’єктів господарської діяльності, складання схем розвитку і розміщення продуктивних сил значною мірою залежать від наявності вірогідної інформації. Інформаційне забезпечення природоохоронної діяльності має синтетичний, аналітичний і оперативний характер.
Синтетичний характер інформації обумовлюється регіональними і міжгалузевими її особливостями (медицина, гігієна, метеорологія, біологія, техніка і технологія тощо).
Аналітичний характер обумовлюється великою кількістю даних, які слід зіставити з метою подальшого аналізу.
Оперативний характер інформації виходить із завдань швидкого реагування на еколого-економічні зміни, що відбуваються в навколишньому середовищі внаслідок порушень його стану з метою зменшення негативних наслідків та попередження подальших негативних змін у майбутньому.
Отримання і генерація необхідної інформації щодо охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів пов’язані з такими особливостями:
Ø збільшення масштабів екологічної статистики та виникнення нових даних у зв’язку з поглибленням знань у цій галузі;
Ø інертність інформації (події вже відбулися, а необхідні дані ще потребують додаткового уточнення);
Ø суттєвий вплив фонових факторів (разом із даними про стан того чи іншого об’єкта або природного компонента - атмосфери, води, ґрунту - необхідно враховувати додаткову інформацію про стан суміжних об’єктів, динаміку процесів);
Ø багатоетапність (імперативність) збору й отримання інформації.
Розрізняють первинну і вторинну (похідну) інформацію. Первинна інформація отримується безпосередньо від об’єкта спостереження. Вторинна інформація є похідною від первинної і отримується, як правило, шляхом аналізу і синтезу наявних даних.
Для вирішення завдань, що стоять перед економікою природокористування, важливою є інформація про всі види антропогенної діяльності та результати спостереження за природними процесами і явищами. Найважливішими напрямками отримання й узагальнення інформації є:
1) в промисловості:
- загальна характеристика підприємства;
- характеристика прилеглих територій і впливу підприємства на них (зона впливу);
- параметри і ступінь впливу підприємства на навколишнє середовище (обсяги викидів і скидів, порушення довкілля і т.д.), які необхідні для проведення еколого-економічного аналізу.
2) у галузі охорони здоров’я:
- демографічна інформація;
- інформація про стан здоров’я населення (безпосередньо в галузі охорони здоров’я);
- інформація про санітарно-гігієнічні умови життєдіяльності людей (додаткове медичне обстеження населення, статистичні дані, аналітичні дані).
3) у житлово-комунальному господарстві й обслуговуванні населення:
- витрати на прибирання;
- витрати на експлуатацію громадського транспорту;
- витрати на ремонт житлового фонду;
- витрати на побутове обслуговування;
- утримання зелених насаджень.
4) у сільському і лісовому господарстві:
- загальний стан угідь.