- •Теоретичні основи товарознавства
- •Розділ 1 предмет і завдання товарознавства
- •1.1. Споживна вартість товарів — предмет товарознавства
- •1.2. Зв'язок товарознавства з іншими науками
- •1.3. Споживні властивості товарів і показники, що їх визначають
- •Розділ 2 хімічний склад харчових продуктів Споживна цінність харчових продуктів
- •2.1. Неорганічні речовини харчових продуктів
- •2.1.1. Вода
- •2.1.2. Мінеральні елементи
- •Біологічна роль макроелементів
- •Біологічна роль мікроелементів
- •2.2. Органічні речовини харчових продуктів
- •2.2.1. Вуглеводи
- •2.2.3. Азотисті речовини
- •Амінокислотний склад і структура білків.
- •Ферменти
- •2.3. Речовини, що формують біологічну цінність харчових продуктів
- •Характеристика окремих вітамінів
- •2.4. Речовини, які формують органолептичні властивості харчових продуктів
- •2.5. Енергетична цінність харчових продуктів і раціональне харчування
- •Розділ з фізичні властивості товарів
- •3.1. Густина, шпаруватість
- •3.2. Структурно-механічні властивості
- •3.3. Оптичні властивості
- •3.4. Теплофізичні властивості
- •3.5. Сорбційні властивості
- •Розділ 4 якість товарів і методи оцінки якості
- •4.1. Якість продукції і розвиток економіки
- •4.2. Основні фактори, що визначають якість товарів
- •4.3. Показники якості товарів
- •4.4. Методи оцінки якості товарів
- •Розділ 5 асортимент, класифікація та кодування товарів
- •5.1. Асортимент товарів
- •5.2. Класифікація товарів
- •5.3. Кодування товарів
- •Розділ 6 основи зберігання товарів
- •6.1. Процеси, що відбуваються у товарах при зберіганні
- •6.2. Умови зберігання товарів
- •6.3. Тара і пакувальні матеріали
- •6.4. Природні втрати товарів
- •Розділ 7 консервування продовольчих товарів
- •7.1. Фізичні методи консервування
- •7.2. Фізико-хімічні методи консервування
- •7.3. Біохімічні методи консервування
- •7.4. Хімічні методи консервування
- •4. Продукти для дітей та дієтичного харчування не повинні мати консервантів.
- •7.5. Комбіновані методи консервування
- •Розділ 8 види і засоби інформації про товар
- •8.1. Засоби і форми інформації про товар
- •8.2. Вимоги до інформації про товар
- •8.3. Види інформації про товар
- •Література
2.2.3. Азотисті речовини
Азотисті речовини — це хімічні сполуки, до складу яких, крім вуглецю, водню та кисню, обов'язково входить азот. У харчових продуктах містяться азотисті речовини органічного походження (білки, ферменти, амінокислоти, алкалоїди та ін.) і неорганічного (нітрати, нітрити). Найбільше значення для організму людини мають білкові речовини, на частку яких припадає до 98% азоту харчових продуктів. До найважливіших білкових речовин, що входять до складу харчових продуктів, належать білки та ферменти.
Білки — це високомолекулярні складні азотисті сполуки.
Назва «білок» вперше була дана відповідній частині курячого яйця, яка при нагріванні перетворювалася в нерозчинну масу білого кольору. Цей термін поширився й на інші подібні речовини тваринного та рослинного походження, які за своїми властивостями нагадували білок курячого яйця.
Синтез білків з неорганічних елементів у природі здійснюють тільки рослинні організми. В організмі людини формування тканин іде завдяки тваринним та рослинним білкам, які надходять з їжею.
Білки становлять майже половину сухих речовин нашого організму і виконують різноманітні функції.
Вступаючи у взаємодію з нуклеїновими кислотами та іншими сполуками, білки утворюють основу всього живого. Дослідженнями багатьох вчених доведено, що швидкий ріст і розмноження клітин, утворення білкових секретів, активна фізіологічна перебудова клітинних білків супроводжуються значним нагромадженням нуклеопротеїдів у відповідних частинах клітин або тканин.
Білки — це головний будівельний матеріал для тваринного організму (як клітковина для рослинного). Наприклад, половина всього азоту білків печінки замінюється протягом 5-7 днів, еритроцити крові повністю оновлюються за 3,5-4 місяці.
Білки їжі і тканин організму можуть використовуватися для утворення небілкових речовин, необхідних організмові (особливо при вуглеводневому або жировому голодуванні).
Білки — це джерело потенційної енергії для організму, 1 г білка при окисненні виділяє 23,5-17 кДж енергії.
Деякі білки (наприклад, γ-глобулін) виконують захисну функцію, захищаючи організм людини від шкідливих мікроорганізмів (особливо вірусів) і несприятливої дії зовнішнього середовища.
Білки відіграють важливу роль у перетворенні хімічної енергії в механічну. Завдяки цьому м'язи можуть скорочуватися.
Дуже важлива транспортна функція білків, які переносять через мембрани клітин необхідні речовини і викидають з клітин непотрібні сполуки (шлаки). Наприклад, гемоглобін приносить у кожну клітину кисень, а забирає вуглекислий газ.
Деякі білки (ферменти) виступають як органічні високоактивні каталізатори, прискорюючи більшість реакцій, що проходять в організмі людини.
Потреба людини в білках — 80-120 г на добу, при цьому 50-55% повинно припадати на білки тваринного походження.
У сучасному світі проблема забезпечення білками, особливо тваринного походження, стоїть дуже гостро. З нестачею білків у раціоні харчування пов'язана низька тривалість життя, фізичне і навіть розумове відставання розвитку, особливо у дітей, поява нових захворювань (квашіоркор та ін.).
У молекулі білка на частку вуглецю припадає 50-55%, кисню — 21-23, водню — 6-7, сірки — 0,5-2,5%. Кількість азоту в молекулі білка досить постійна — 15-18% (у середньому вважається 16%).
Питання про значення білків у харчових продуктах можна розглядати з трьох точок зору: харчової цінності, впливу на термін зберігання, впливу на смакові й ароматичні властивості.
Харчова цінність білків зумовлена тим, що вони виступають джерелом енергії і деяких біологічно цінних речовин (амінокислоти, ферменти).
Білки, які входять до складу харчових продуктів, можуть бути причиною небажаних процесів при зберіганні (гниття, гідроліз). Наявність білків у деяких харчових продуктах погіршує їхній товарний вигляд (помутніння пива й інших напоїв), смакові та ароматичні властивості (чай, тютюн).
При глибокому гідролітичному розпаді білків утворюються амінокислоти. Деякі з них мають солодкий (L-аланін, Д-гістидин) або гіркий смак (L-триптофан, L-фенілаланін) які передають небажаний смак харчовим продуктам.
Кількість білків у харчових продуктах коливається в широких межах. Багаті білками продукти тваринного походження, а також зернові й бобові культури. Плоди, ягоди, овочі містять відносно мало білків (табл.2.8).
Таблиця 2.8
Вміст білків в деяких продовольчих товарах
Назва продукту |
Кількість білків, % |
Назва продукту |
Кількість білків, % |
М'ясо |
14-20 |
Пшениця |
12,0-16,0 |
Риба |
13-18 |
Рис |
8,0-11,0 |
Яйця |
12-13 |
Плоди свіжі |
0,5-1,5 |
Молоко |
3-4 |
Овочі свіжі |
1,0-4,8 |
Сир |
22-29 |
Картопля |
1,5-2,0 |
Соя |
33-40 |
Борошно пшеничне |
9,5-15,0 |
Горох |
23-30 |