Теорія міжнародних відносин

У 1974 відбувся Уотергейтський скандал.

У 11 серпня 1975 році у місті Гельсінкі відбулося підписання заключного акту наради з безпеки та співробітництва у Європі.

Декларація принципів:

1. Суверенну рівність та повагу прав притаманних суверенітету

2. Незастосування сили або загрози силою

3. Непорушність кордонів у Європі

4. Територіальна цілісність Європейських держав

5. Розв’язання усіх конфліктів мирним шляхом

6. Невтручання у внутрішні справи один-одного

7. Повага прав людини, основних прав і свобод, включаючи свободу думки, релігії та переконань

8. Забезпечення права народів вирішувати власну долю

9. Співробітництво між державами

10. Добросовісне виконання зобов’язань у сфері міжнародного права

Співробітництво у сфері економіки, науки і техніки, захисту оточуючого середовища.

Співробітництво у гуманітарній сфері.

Він декларував наступні кроки:

1. Право на роз’єднання родин, які виявилися розділені державними кордонами

2. Вступ до шлюбу за власним вибором, включаючи шлюби з іноземними громадянами

3. Забезпечення виїзду з власної держави, та вільного повернення назад

4. Розвиток міжнародних зв’язків та візитів між родичами

5. Взаємодія у питаннях інформаційного обміну та вільного радіомовлення

6. Налагодження наукових контактів та гуманітарного співробітництва

У травні 1975 року столиця південного В’єтнаму Сайгон був захоплений В’єтнамськими комуністами, а у 1976 році Південний та Північний В’єтнам об’єдналися у єдину країну. Сайгон був перейменований у Хо Ші Мін.

У листопаді 1976 року до влади у США прийшов Д. Картер.

У 1979 до влади у Ірані прийшов аятола Хомені.

У листопаді 1979 року радикально налаштовані студенти захопили американське посольство у Тегерані.

Договір про Обмеження Стратегічних Озброєнь був підписаний у червні 1979 року у Відні. За цим договором США та СРСР домовилися що вони будуть мати не більш 2400 пускових установок для засобів доставки ядерної зброї.

У листопаді 1977 року, президент Єгипту Анвар Садат здійснив візит до Єрусалиму, де провів зустріч з Ізраїльським прем’єром Менахем Бегіним і оголосив про своє прагнення добитися миру на близькому сході.

Після переговорів у Кемп-Девіді, 29 березня 1979 року Ізраїль та Єгипет підписали мирний договір.

Він передбачав:

Єгипет відмовлявся від намірів знищити Ізраїль та визнавав його, а Ізраїль зобов’язався вивести свої війська з Синайського півострову.

6 жовтня 1981 року у столиці Єгипту Каїрі відбувався військовий парад, де був убитий Анвар Садат. Вбивство організоване організацією «Брати-мусульмані». Його наступником став Хосні Мубарак.

У грудні 1979 року Радянський Союз санкціонував введення своїх військ до Афганістану, чим спровокував завершення політики розрядки.

Відновлення біполярної конфронтації

Позиція СРСР:

1. Хоча СРСР відмовився від ідеї світової революції, він продовжував щільно контролювати соціалістичний табір

2. СРСР був готовий до втручання у ситуацію в країнах третього світу, де для цього могли виникнути підстави

3. СРСР більше не розраховував на крах світової капіталістичної системи, а намагався обмежити її вплив

4. Економіка СРСР була все більш залежною від нафтодоларів

США:

1. США були готові захищати демократичні цінності від зазіхань комуністів у будь-якому куточку світу

2. Сполучені Штати намагалися зробити ставку на закріплення своєї технологічної переваги над СРСР

3. Сполучені Штати намагалися вимотати СРСР шляхом провокування, зростання його військових витрат

4. США та їхні західні союзники зуміли реформувати власну економіку, зробивши її наукомісткою

16 жовтня 1978 року Папою Римським був обраний Кароль Войтила (Іоанн Павло II)

Піднесення страйкового руху на початку 1980-х рр.

У 1980 році прем’єром Польщі стає Войцех Ярузельский.

У листопаді 1980 року президентом США було обрано Р. Рейгана.

У 1982 році відбувся конфлікт на Фолклендах.

У березні 1983 року Р. Рейган оголосив про СОІ (Стратегічна оборонна ініціатива), яка передбачала розміщення у космічному просторі лазерних установок, які могли б збивати Радянські ракети.

У вересні 1983 року Американські ракети середнього радіусу дії з можливістю нести ядерні заряди були розміщенні на базах у Великій Британії, ФРН та Італії.

Наслідки конфронтації першої половини 80-х років для срср

1. Радянське керівництво було змушене йти на непопулярні дії у середині країни, які рикошетом били по загальних позиціях СРСР

2. Спостерігалося падіння цін на нафту на світовому ринку, що спричинило падіння надходжень до державного бюджету

3. Допомога СРСР країнам, що проголосили свій курс на побудову соціалізму важким тягарем лягла на державний бюджет країни, та спричинила його дисбаланс

4. Війна у Афганістані призвела до формування образу СРСР як агресора, що суттєво підірвало позиції Радянського Союзу на міжнародній арені

5. Радянське керівництво опинилося у полоні геронтократії

6. Конкуренція соціалістичної та капіталістичної системи закінчилася для СРСР поразкою, наслідки якої ще належало осмислити та усвідомити

Р. Рейган проголосив доктрину неоглобалізму, яка за його словами означала готовність протидіяти радянському впливу у будь-якій точці світу.

У листопаді 1985 року у Женеві відбулась перша зустріч Р. Рейгана та М. Горбачова

Крах біполярного світу

Нове політичне мислення у зовнішній політиці СРСР передбачало:

1. Досягнення з західними державами порозуміння щодо несприйняття ядерної війни, як засобу розв’язання міжнародних проблем

2. Відмову від силового протистояння з заходом

3. Проголошення курсу на покращення Радянсько-Китайських відносин

4. Приорітет загальнолюдських цінностей у міжнародних відносинах

5. Економічне та політичне зближення з країнами західної Європи

6. Сприяння реформуванню політичних режимів країн східної Європи

7. Співробітництво з заходом у питанні врегулювання конфліктів у країнах третього світу

14 квітня 1988 року у Женеві було підписано угоди про виведення Радянських військ з Афганістану.

15 січня 1989 року СРСР погодився з приорітетом міжнародного права по відношенню до власного внутрінього законодавства. У 1989 році відбулась нормалізація відносин між СРСР та Китаєм. У жовтні 1985 року Горбачов заявив, що СРСР не має наміру втручатись у події всередині країн соціалістичного табору. Опозиційна сила прийшла до влади у Польщі та Угорщині, Чехословаччині. 9 листопада 1989 року було зруйновано Берлінський мур, та відкрито кордон між НДР та ФРН. У грудні 1989 року після виступів спровокованих угорською меншиною, та кількаденних вуличних боїв було повалено режим Чаушеску в Румунії, а самого Ніколая Чаушеску та його дружину Єлену страчено. 3 грудня 1989 року під час зустрічі Михайла Горбачова з президентом США Джорджем Бушем старшим на острові Мальта оголосили про закінчення Холодної війни.

Передумови розпаду СРСР:

1. Нове політичне мислення виявилося неприйнятним для більшості радянських керівників, що посідали у системі державного управління.

2. Демократизація внутрішньополітичного життя спричинила піднесення національних рухів у радянських республіках.

3. Демократизація зробила відомими застарілі етнічні конфлікти на території СРСР. Проблему Нагірного Карабаху у відносинах між Вірменією та Азербайджаном, проблеми у відносинах між Абхазією та Грузією, стали відомими проблеми репресованих народів – чеченців, інгушів, кримських татар.

4. Проголошена Горбачовим перебудова стала каталізатором змін до яких СРСР виявився неготовим.

5. Економіка СРСР не витримала конкуренції з капіталістичним світом, на що вплинули як її плановий характер, так і падіння цін на нафту на світовому ринку.

3 жовтня 1990 року було підписано договір про входження НДР у якості 5 федеральних земель до складу ФРН.

21 жовтня 1990 року у Парижі було підписано Хартію для Нової Європу, якою було оголошено про закінчення епохи протистояння та конфронтації у Європі.

У серпні 1990 року Ірак захопив Кувейт.

Операція «Буря у Пустелі» почалась 17 січня 1991 року, та завершилася до кінця лютого 1991 року звільненням Кувейту та ліквідацією наступального потенціалу іракської армії.