Висновки

Підсумовуючи викладене, правомірно стверджувати, що об'єктом військової дидактики як науки є навчання військовослужбовців у всьому обсязі та у всіх вищеперелічених аспектах. Предметом її є система відношень: суб'єкт навчання - об'єкт навчання; об'єкт навчання - навчальний матеріал; взаємовідношення між тими, хто навчається.

Різноманіття цих відношень, напевно, становить сутність процесу навчання військовослужбовців. Безумовно, серед цих відношень найголовнішим є союз викладання і учіння, тобто відношення суб'єктів та об'єктів навчального процесу. Сучасна військова дидактика, виходячи на світові позиції та спираючись на сучасні концепції навчання, відкриває нові явища у навчальному процесі - комп'ютеризацію, кібернетизацію, активні методи навчання та ін. Вона опрацьовує такі проблеми:

визначає мету і обгрунтовує зміст навчання військовослужбовців;

досліджує сутність, закономірності та принципи навчання, а також шляхи підвищення його розвиваючого та виховного впливу на воїнів;

вивчає закономірності навчально-пізнавальної діяльності воїнів і шляхи її активізації у процесі навчання;

обгрунтовує систему методів навчання і умови ефективного їх застосування і вдосконалення;

визначає і удосконалює організаційні форми навчальної роботи у військових підрозділах і частинах;

обгрунтовує ефективні та об’єктивні критерії оцінки результативності як усього військово-дидактичного процесу, так і викладацької діяльності суб’єктів навчання та навчально-пізнавальної діяльності об’єктів навчання тощо.

Загальна військова дидактика досліджує загальну теорію і методику навчання і відповідно дає їх обгрунтування.

Специфіку, особливості викладання окремих навчальних дисциплін досліджують часткові методики. Тому що, наприклад, гуманітарна підготовка суттєво відрізняються від викладання тактико-спеціальної або спеціальної підготовки. Ще більш специфічним є проведення занять з фізичної підготовки. У зв'язку з цим, загальна військова дидактика досліджує тільки загальнотеоретичні засади процесу навчання, а часткові методики, використовуючи її рекомендації та висновки, обгрунтовують організацію навчання з окремих навчальних предметів бойової та гуманітарної підготовки. Природно, що загальна військова дидактика і часткові методики розвиваються у тісному зв'язку між собою і збагачуються взаємно, тому що вони мають спільний об’єкт наукового дослідження – військово-дидактичний процес. Часткова методика виділяє у цьому об’єкті те, що є специфічним для викладання конкретного предмета бойової та гуманітарної підготовки зокрема. Отже, військова дидактика відноситься до часткової методики, як теорія до практики.

Таким чином, військова дидактика - це галузь військово-педагогічної науки, яка вивчає, досліджує, узагальнює та обгрунтовує цілі, закономірності, принципи, зміст, форми та методи навчального процесу, взаємодію суб’єктів і об’єктів навчання, вплив цих педагогічних явищ на формування особистості військовослужбовця і бойове злагодження військових підрозділів.

Старший викладач кафедри військово-гуманітарної підготовки

О.В.Пацкан