Місце дидактичних категорії у військовій педагогіці

Розглянемо деякі з них.

Викладання - це діяльність тих, хто навчає, а учіння - це діяльність тих, хто навчається. Роль суб’єкта навчання у військово-дидактичному процесі є надзвичайно великою і різноплановою:

а) виступає, передусім, як організатор, керівник, старший товариш по службі та начальник у навчально-пізнавальній діяльності воїнів;

б) створює умови, за яких об’єкти навчання можуть найбільш цілеспрямовано, змістовно, оптимально, раціонально і ефективно вчитися, опанувати підвалини військової майстерності;

в) виступає як джерело військово-професійних знань, навичок і вмінь у бойовій та гуманітарній підготовці;

г) надає своєчасну допомогу воїнам, коли є така потреба;

д) виступає як вихователь;

е) є командиром і начальником для підлеглих;

ж) піклується про всебічний розвиток особистості воїнів;

з) контролює і оцінює хід та результати навчально-пізнавальної діяльності воїнів тощо.

Учіння – це система навчально-пізнавальних дій воїнів, спрямованих на опанування військово-професійними знаннями, навичками та вміннями їх застосування у військовій діяльності, формування властивостей захисника Батьківщини. Передумовами навчальної діяльності воїна є:

а) наявність мети, що стимулює воїна до цілеспрямованої змістовної навчально-пізнавальної діяльності;

б) наявність мотивації до навчально-пізнавальної та військово-професійної діяльності;

в) наявність соціально-психологічної готовності до служби в лавах Збройних сил України;

г) наявність самостійності та активності воїнів у навчально-пізнавальній діяльності, зосередженість на опануванні військово-професійної майстерності.

Структура навчальної діяльності об’єкта навчання має включати три взаємопов’язані сторони: мотиваційний, процесуальний і змістовний. Вони мають діяти у комплексі. Через те сутність учіння полягає не стільки опануванні певних військово-професійних знань, навичок та вмінь, стільки в умінні вчитися і оволодінні методикою самовдосконалення, тобто самоосвіти і самовиховання.

Поняття “освіта” вживається в трьох розуміннях: 1) як процес інтелектуальної підготовки особистості до умов життя у суспільстві шляхом засвоєння систематичних знань і формування на їх основі навичок, вмінь і світогляду практичного порядку; 2) як результат процесу навчання та рівень досягнення рівня освіченості, сформованості навичок і вмінь; 3) як сукупність навчально-виховних настанов. Отже, освіта – це водночас і процес, і результат засвоєння воїнами систематизованих військово-професійних знань, навичок і вмінь, формування на їх основі наукового світогляду, моральних та інших якостей, розвитку їх творчих сил і здібностей.

“Навчальна програма” – це документ, що визначає зміст навчання, систему військово-професійних знань, навичок і вмінь, які мають опанувати воїни у військово-навчальному процесі з кожного предмета бойової та гуманітарної підготовки, а також зміст розділів і тем з розподілом їх за роками навчання. У кожному виді та роді військ є програми бойової підготовки відповідних військових підрозділів і частин. Вони затверджуються командувачами видів військ Збройних сил України.

“Навчальний план” – державний документ, який визначає перелік навчальних предметів з бойової та гуманітарної підготовки, що вивчаються в конкретних військових навчальних системах (вищі військові навчальні заклади, навчальні центри, військові частини та підрозділи тощо), послідовність їх вивчення та кількість годин, що відводиться на вивчення кожного з них за роками навчання, тижневу і річну кількість годин. Вони складаються у військових частинах і з‘єднаннях, вищих військових навчальних закладах для підготовки кожного військового фахівця.

“Навчальний предмет” – це науково обгрунтована система знань, навичок і вмінь, яку відібрано для вивчення в різноманітних військових навчальних системах. Конкретний їх перелік і взаємозв’язки визначаються навчальними планами, структурно-логічними схемами підготовки відповідних військових спеціалістів. Головним предметом навчання бойової підготовки у військових підрозділах і частинах є тактико-спеціальна, основними предметами - тактична, спеціальна, технічна, вогнева та загальновійськова підготовка. Особлива увага приділяється гуманітарній підготовці військовослужбовців Збройних сил України, яка також є основним предметом навчання.