
- •1 Організація процесу проектування
- •1.1 Суть процесу проектування
- •1.2 Вивчення об’єкта проектування
- •1.3 Основи методики конструювання
- •2 Надійність машин
- •2.1 Умови забезпечення працездатності
- •2.2 Ремонтоздатність і зберігання
- •2.3 Основні критерії працездатності
- •3 Розрахунки на об’ємну міцність при постійних напруженнях
- •3.1 Навантаження у машинах і вузлах
- •3.2 Умови міцності
- •3.3 Визначення коефіцієнтів розрахункового навантаження
- •4 Руйнування деталей
- •4.1 Руйнування при статичному короткодіючому навантаженні
- •4.2 Руйнування при циклічному навантаженні
- •4.3 Оцінка міцності матеріалів з дефектами
- •4.4 Зношування робочих поверхонь деталей
- •5 Основи розрахунку механізмів пристроїв
- •5.1 Кінематичний розрахунок
- •5.2 Міцність деталей пристроїв
- •5.2.1 Розтяг – стиск
- •5.2.2 Зріз – зминання
- •5.2.3 Кручення
- •5.2.4 Згин
Какую работу нужно написать?
5.2 Міцність деталей пристроїв
Міцність – одне з основних вимог, які необхідні для пристроїв у цілому. Міцність деталей можна визначати за коефіцієнтами запасу або по номінальним допустимим напруженням.
При розрахунку деталей пристроїв на міцність є два підходи:
перевірка на міцність вже існуючих деталей з певними розмірами січень шляхом порівняння фактичних напружень з допустимими - перевірочний розрахунок;
визначення розмірів січень деталей – попередній проектний розрахунок.
5.2.1 Розтяг – стиск
Розрахунок на міцність деталей у вигляді стержня круглого перерізу, навантаженого осьовою силою, за допустимим напруженням розтягу (стиску) вираховується за формулою
,
(5.1)
де
– повздовжня сила в указаному перетині;
– площа
небезпечного поперечного перетину;
– допустиме
напруження;
– напруження, що виникає у небезпечному поперечному перерізі бруса
,
(5.2)
де
– граничне напруження. У якості граничного
напруження для пластичних матеріалів
приймають межу текучості
,
для крихких – межу міцності
;
– необхідний
коефіцієнт запасу міцності: для пластичних
матеріалів
;
для крихких матеріалів
.
Межу текучості та межу міцності для різноманітних конструкційних матеріалів можна знайти у будь-якому довіднику машинобудівника. Ці величини визначають експериментально на спеціальних дослідних машинах, за допомогою яких отримують діаграму розтягу лабораторних зразків різних матеріалів (рисунок 4.1)
Можна користуватися при розрахунку на міцність орієнтованим розміром допустимого напруження.
Таблиця 5.2 – Межа текучості для сталей [2]
Марка сталі |
Межа текучості |
Марка сталі |
Межа текучості |
Сталь Ст.2 |
220 |
Сталь 35 |
260 |
Сталь Ст.3 |
240 |
Сталь 40 |
265 |
Сталь Ст.4 |
260 |
Сталь 45 |
290 |
Сталь Ст.5 |
280 |
Сталь 50 |
310 |
Сталь Ст.6 |
310 |
Сталь 50Г |
314 |
Сталь 10 |
206 |
Сталь 35Л |
274 |
Сталь 20 |
245 |
Сталь 45Л |
314 |
Сталь 30 |
294 |
Сталь 40Х |
441-785 |
Таблиця 5.3 – Орієнтовані розміри допустимого напруження для деяких машинобудівних матеріалів при статичних навантаженнях [2]
Матеріал |
Допустиме напруження, Н/мм2 |
Примітки |
|
[σ]p |
[σ]c |
||
Чавун СЧ 12-28 |
20-30 |
70-110 |
Відливки з сірого чавуна |
Чавун СЧ 15-32 |
25-40 |
90-150 |
|
Чавун СЧ 21-40 |
35-55 |
160-200 |
|
Чавун ВЧ 50-1,5 |
80-120 |
305-410 |
Високоміцний чавун |
Сталь Ст.3 і Ст.4 |
140-170 |
|
|
Сталь Ст.5 |
175-210 |
|
|
Сталь 45 |
180-210 |
|
|
Дюралюміній |
70-150 |
|
|
Текстоліт |
30-40 |
50-90 |
|