- •Лекція 1. Розвиток конфліктології як науки та навчальної дисципліни
- •1. Роль, мета та завдання конфліктології в системі наукових знань
- •2. Об'єкт, предмет і методи дослідження науки "конфліктологія"
- •3. Історія розвитку конфліктології
- •Лекція 2. Сутність конфлікту та його структура
- •2. Структурна модель конфлікту
- •3. Функції конфлікту
- •Класифікація конфліктів.
- •Межі конфлікту.
- •Причини виникнення конфліктів.
- •2. Межі конфлікту
- •3. Причини виникнення конфліктів
- •1. Динаміка конфлікту
- •2. Теорії механізмів виникнення конфліктів
- •3. Трансактний аналіз конфліктів
- •1. Сутність управління конфліктом та його діагностика
- •2. Зміст процесу управління конфліктами
- •3. Управлінські рішення в конфліктних ситуаціях
- •2. Структурні методи управління конфліктами
- •3. Міжособистісні методи (стилі) управління конфліктами
- •4. Внутрішньоособистісні і персональні методи вирішення конфліктів
- •1. Профілактика конфліктів: сутність, підходи і напрями
- •2. Профілактика конфліктів за стратегією управління персоналом
- •Приклади формулювань стратегій управління персоналом
- •3. Управління компетенцією працівників як напрям профілактики конфліктів
- •1. Психологічні особливості особистості, які впливають на виникнення конфліктів
- •2. Теорія "соціальних ролей" у визначенні причин виникнення конфліктів
- •3. Поведінка індивіда в умовах конкуренції
- •1. Групи та їх вплив на виникнення конфліктів
- •2. Конфлікти при формуванні колективу
- •3. Методи визначення соціально-психологічного клімату в колективі
- •1. Конфлікти в суспільстві
- •2. Конфлікти в організації
- •3. Конфлікти в сім'ї
- •Словник основних термінів і понять
- •Додатки
2. Конфлікти в організації
Організація є основним осередком у соціальній структурі сучасного суспільства. Соціальне життя людей відбувається в тих або інших організаціях - виробничих, наукових, комерційних, суспільних таін. Складна система відносин в організації є об'єктивною передумовою виникнення різноманітних конфліктів, які є специфічними як за змістом і динамікою, так і за способами їх розв'язання.
Організація - це соціальна група, яка об'єднує людей, діяльність яких свідомо координується і спрямовується для досягнення загальної мети. Організація як соціальний інститут має ряд властивостей: об'єднання у своєму складі не менше двох осіб; наявність загальної мети, заради якої вона створена; спільна праця під загальним керівництвом; наявність чіткої структури управління з розподілом прав і обов'язків між працівниками.
Кожна організація характеризується внутрішнім і зовнішнім середовищем. Основу внутрішнього середовища становлять її функціональна структура, мета і завдання, ресурси, технології та комунікації. Зовнішнє середовище включає в себе фактори й соціальні умови, які впливають на організацію зовні (споживачі і постачальники ресурсів, конкуренти, закони і державне регулювання, профспілки, стан економіки, політичні й соціокультурні фактори, науково-технічний прогрес, міжнародні події тощо). Саме фактори внутрішнього і зовнішнього середовища становлять причини організаційних конфліктів.
Різноманіття конфліктів в організації можна показати у вигляді табл. 10.1.
Таблиця 10.1. Типи конфліктів в організації
Ознаки класифікації конфліктів |
Типи конфліктів |
Причини виникнення конфліктів |
Суб 'єкти конфлікту |
Між особистісні конфлікти: а) вертикальні (керівник -підлеглий); б)горизонтальні(між суб'єктами одного ієрархічного рівня управління) |
• організаційно-технічні; • соціально-психологічні; • обмеження свободи творчо сті та активності діяльності; • низький рівень моральності та педагогічної культури |
|
Міжгрупові конфлікти: а) між структурними під розділами; б) між групами співробіт ників одного підрозділу; в) між керівництвом орга нізації і персоналом; г) між адміністрацією та профспілками |
• розподіл ресурсів; • незадовільні комунікації; • розбіжності у меті; • незадовільні умови праці; • порушення трудового зако нодавства; • порушення договірних зо бов'язань |
|
Конфлікти в системі "особистість - група ": а) між керівником і колек тивом організації або структурного підрозділу; б) між рядовим працівни ком і колективом органі зації або структурного підрозділу |
Керівник — колектив: • стиль управління; • низька компетентність; • вплив неформальних лідерів Працівник - колектив: • конфліктна особистість; • порушення групових норм; Лідер - група: • низька професійна підгото вка; • перевищення повноважень лідерства; • зміна групової свідомості |
Джерела конфлікту |
Структурні конфлікти (конфлікти між структурними підрозділами) |
• протиріччя у завданнях, які вирішуються суб'єктами конфлікту |
|
Інноваційні конфлікти: (пов'язані з розвитком організації, її структурними змінами) |
• зміни в організаційній стру ктурі; • порушення норм і правил взаємовідносин; • невідповідність кваліфікації працівників інноваційним змінам |
|
Позиційні конфлікти: (виникають на підставі значимості тих або інших |
• розбіжності у завданнях і меті; • груповий егоїзм; |
|
суб'єктів соціальної взаємодії всередині організації) |
• неправильне розуміння працівниками своїх обов'язків |
|
Ресурсні конфлікти (виникають у процесі розподілу ресурсів та їх використання) |
• обмеження ресурсів; • порушення принципу справедливості при їх роз поділі |
|
Динамічні конфлікти (зумовлені соціально-психологічною динамікою організації) |
• соціально-психологічні причини, які відображують етапи становлення і розвитку колективу |
Тип функціональної системи |
Організаційно-технологічні конфлікти |
• неузгодженість формальних організаційних процедур; • порушення технологічних процесів; • незбалансованість робочих місць |
|
Конфлікти у соціально-економічній системі організації |
• незадовільна заробітна плата; • недосконала система стимулювання; • дисбаланс у розподілі ресурсів між підрозділами |
|
Конфлікти в адміністративно-управлінській системі |
• економічні і організаційно - технологічні причини (названі вище); • невиконання керівництвом своїх обіцянок; • порушення договірних зобов'язань; • наявність неповної інформації про реальний стан справ |
|
Конфлікти, пов'язані з функціонуванням неформальних організацій |
• протиріччя в системі формальних і неформальних стосунків; • зіткнення формальних і неформальних інтересів |
|
Конфлікти, пов 'язані з функціонуванням стосунків у соціально-психологічній сфері |
• порушення системи формальних і неформальних стосунків, які склались у групі; • порушення групових норм; • боротьба за лідерство; • зіткнення групових інтересів, мети, цінностей |
Конфлікти в організації - це конфлікти, які виникають між суб'єктами соціальної взаємодії всередині організації.
Особливе місце в управлінні організаційними конфліктами займає їх прогнозування і попередження на основі контролю рівня соціальної напруженості. У соціології конфлікту розроблено методику оцінювання конфліктності організації на основі визначення інтегрального показника соціальної напруженості. Цей показник розраховується методом факторного аналізу за формулою:
К=(Х1 + Х2 + ...Хп)/Р ,
де К - коефіцієнт соціальної напруженості;
Хп - фактори незадоволеності (заробітною платою, умовами праці, стилем управління тощо);
Р - кількість факторів, які спричинюють незадоволення більш як у половини опитаних.
Шкала оцінювання конфліктності:
К<20% - задовільний стан стосунків;
20% <К<40% - нестійкий стан стосунків;
40 % <К<70 % - передкризовий стан стосунків;
К> 70% - кризовий стан стосунків.
Ознаки соціальної напруженості можуть бути виявлені також методом звичайного спостереження. Ознаки конфлікту, що назріває в організації: стихійні мітинги та страйки; збільшення кількості неявок на роботу; зниження продуктивності праці; збільшення кількості локальних конфліктів; масові звільнення працівників за власним бажанням; розповсюдження чуток; колективне невиконання вказівок керівництва; зростання емоційної напруженості.
Однією з найважливіших особливостей управління організаційними конфліктами є те, що їх регулювання і розв'язання ґрунтується на нормативно-правовій базі (від Конституції України до установчих документів організації, що визначають систему прав, обов'язків, норм та правил усіх її членів).