
- •Лекція 1. Розвиток конфліктології як науки та навчальної дисципліни
- •1. Роль, мета та завдання конфліктології в системі наукових знань
- •2. Об'єкт, предмет і методи дослідження науки "конфліктологія"
- •3. Історія розвитку конфліктології
- •Лекція 2. Сутність конфлікту та його структура
- •2. Структурна модель конфлікту
- •3. Функції конфлікту
- •Класифікація конфліктів.
- •Межі конфлікту.
- •Причини виникнення конфліктів.
- •2. Межі конфлікту
- •3. Причини виникнення конфліктів
- •1. Динаміка конфлікту
- •2. Теорії механізмів виникнення конфліктів
- •3. Трансактний аналіз конфліктів
- •1. Сутність управління конфліктом та його діагностика
- •2. Зміст процесу управління конфліктами
- •3. Управлінські рішення в конфліктних ситуаціях
- •2. Структурні методи управління конфліктами
- •3. Міжособистісні методи (стилі) управління конфліктами
- •4. Внутрішньоособистісні і персональні методи вирішення конфліктів
- •1. Профілактика конфліктів: сутність, підходи і напрями
- •2. Профілактика конфліктів за стратегією управління персоналом
- •Приклади формулювань стратегій управління персоналом
- •3. Управління компетенцією працівників як напрям профілактики конфліктів
- •1. Психологічні особливості особистості, які впливають на виникнення конфліктів
- •2. Теорія "соціальних ролей" у визначенні причин виникнення конфліктів
- •3. Поведінка індивіда в умовах конкуренції
- •1. Групи та їх вплив на виникнення конфліктів
- •2. Конфлікти при формуванні колективу
- •3. Методи визначення соціально-психологічного клімату в колективі
- •1. Конфлікти в суспільстві
- •2. Конфлікти в організації
- •3. Конфлікти в сім'ї
- •Словник основних термінів і понять
- •Додатки
Какую работу нужно написать?
2. Профілактика конфліктів за стратегією управління персоналом
У практиці діяльності організацій останнім часом все більшого поширення набуває такий підхід у роботі з персоналом, за якого працівники виступають як один з найголовніших ресурсів організації. При цьому виникає об'єктивна необхідність у розробленні стратегії управління персоналом (СУП). СУП Грунтується на кадровій політиці організації.
Кадрова політика - це сукупність положень, принципів, методів роботи з кадрами з метою створення виробничого колективу, який відповідає необхідним вимогам. Цей управлінський вплив формується за існуючих обмежень на фінансові й трудові ресурси, діючу систему факторів зовнішнього та внутрішнього середовища.
Стратегія управління персоналом (СУП) організації являє собою довгостроковий напрям у роботі з персоналом, який передбачає розроблення рішень для досягнення мети організації з формування висококваліфікованого, творчого кадрового потенціалу (рис. 7.1).
СУП - іде цілісна кадрова стратегія, яка об'єднує різноманітні форми кадрової роботи в організації.
Кадрова робота - це окремі види діяльності з управління персоналом: 1) пошук і підбір кадрів; 2 ) оцінювання і розстановка кадрів; 3) навчання і підвищення кваліфікації кадрів; 4) планування і створення резерву кадрів; 5 - забезпечення умов для творчого розвитку тощо.
Одним з основних видів діяльності в кадровій роботі є підбір кадрів - процес пошуку і вивчення осіб з метою визначення їх відповідності основним вимогам посади, яку планується займати.
Розроблення варіантів СУП організації забезпечує вибір найбільш адекватного довгострокового механізму впливу на працівників для реалізації загальної мети діяльності організації згідно з функціями кадрового менеджменту. Приклади стратегії управління персоналом наведені в табл. 7.1.
Таблиця 7.1.
Приклади формулювань стратегій управління персоналом
Назва організації |
Вид СУП |
Формування СУП |
Фірма "Колгейт" |
Орієнтація на роботу в команді |
Заохочення духу командної роботи і співробітництва в підрозділах. Визнання і винагорода кращих співробітників |
Компанія "Х'юлетт Паккард" |
Орієнтація на свої сили |
Компанія - краще місце роботи для своїх спеціалістів |
Промислово-торговельна група "Форд" |
Орієнтація на приймання підготовлених висококваліфікованих спеціалістів |
До кінця поточного року обновити на 25% склад вищого керівництва організації за рахунок активного пошуку і залучення керівників зі сторони |
Рис. 7.1. Модель стратегії управління персоналом в організації
(Мэскон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента- М.: Дело, 1998. - 746 с.)
При реалізації СУП керівники стикаються передусім з організаційними горизонтальними і вертикальними конфліктами, управління якими передбачає:
переведення відкритого протистояння в конструктивне співробітництво, яке може бути здійснене самими учасниками конфлікту або під впливом керівництва;
розведення учасників конфліктної взаємодії, припинення їхніх стосунків;
чітке розмежування посадових обов'язків і визначення повноважень.
Реалізація СУП передбачає детальне опрацювання питань повноважень, що знижує рівень конфліктного протиборства. Ставлення керівників до конфлікту може бути різним: попередження адміністративними рішеннями, провокування і стимулювання конфлікту, примирення конфліктуючих сторін соціально-психологічними методами тощо.
Якщо керівник не приймає вчасно відповідних рішень і конфлікт розгортається у своїх просторових межах, то організаційний конфлікт переростає в конфлікт, який зачіпає всю сферу трудових відносин в організації і може перетворитися на страйк. Процес управління таким конфліктом полягає в організації впливу на конфлікт у визначеному напрямі. Раціональне управління сприяє мінімізації економічних, соціальних і моральних втрат.
Впровадження СУП іноді посилює рівень конфліктності в колективі, як і все нове, що зачіпає особисті інтереси працівників. З часом можна подолати це неприйняття за умови чіткого і грамотного пояснення завдань, складання стратегічних планів роботи з персоналом.