Перелік першоджерел для обов’язкового прочитання до змісту тем змістового модуля 1:

1. Вебер М. Понятие социологии и "смысла" социального действия / Макс Вебер // Избранные произведения. Пер. с нем./ Сост., общ. ред. и послесл. Ю. Н. Давыдова. - М.: Прогресс, 1990. - 808 с.

2. Дюркгейм Э. Что такое социальный факт? [Електронний ресурс] / Емиль Дюркгейм // Социология. Ее предмет, метод и назначение. Режим доступу: http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Sociolog/Durkgeim/_Soc_01.php.

3. Зиммель Г. Проблема социологии / Георг Зиммель //Западно-европейская социология XIX - начала XX века. [Тексты] Под ред. В.И. Добренькова, Л. П. Беленковой. - М., 1996. - C. 324-329.

4. Конт О. Дух позитивной философии / Огюст Конт // Западно-европейская социологияXIX - начало ХХ века. [Тексты] Под ред. В.И. Добренькова, Л. П. Беленковой. - М., 1996. – С.5-26.

5. Маркс К. К критике политической экономии / К.Маркс, Ф.Энгельс // Сочинения. 2-е изд.- М.: Государственное издательство политической литературы. 1959. Т 13, - С. 7.

6. Спенсер Г. Общество есть организм [Тексты] / Герберт Спенсер // Основания социологии // Западно-европейская социология XIX - начало ХХ века. Под ред. В.И. Добренькова, Л. П. Беленковой. - М., 1996 – С. 13.

Змістовий модуль 2

Тема 13 Роль Пітіріма Сорокіна у світовій соціології

Пітирим Олександрович Сорокін (1889 - 1968) - видатний російсько-американський соціолог XX століття. Його праці – «Система соціології», «Соціальна мобільність», «Соціальна і культурна динаміка», «Соціологічні теорії сучасності», «Людина. Цивілізація. Суспільство.» та ін. До 60-х років XX ст. він посідав одне з перших місць у першій «десятці» провідних соціологів світу.

Вивчаючи соціологічну спадщину П. Сорокіна, зверніть увагу на наступні теорії:

1. Він дав визначення соціології, розробив основні принципи створення соціології, розробив структуру соціології, її головні напрями. П. Сорокін дав таке визначення соціології - це наука, яка вивчає життя і діяльність людей, які живуть у суспільстві собі подібних. Соціологія вивчає суспільство з трьох головних точок зору - його будови і складу, процесів в ньому, походження і розвитку суспільства.

2. П. Сорокін поділив соціологію на теоретичну та практичну і сформулював задачі кожної. Теоретична соціологія вивчає явища людської взаємодії з точки зору сущого. Теоретична соціологія підрозділяється на соціальну аналітику - дослідження простих і складних соціальних одиниць; соціальну механіку - дослідження взаємодії людей; соціальну генетику - вивчення основних історичних тенденцій у розвитку суспільного життя людей. Практична соціологія вивчає явища людської взаємодії з точки зору належного - на підставі теоретичної соціології, відкритих нею законів, давати людству можливість управляти соціальними силами.

3. П. Сорокін приділив увагу взаємодії соціальних груп та їх формам. Він називає такі види взаємодії:

а) взаємодії двох, одного та багатьох;

б) взаємодії схожих і несхожих осіб;

в) взаємодії односторонні і двосторонні, тривалі й миттєві, солідарні й антагоністичні, свідомі і несвідомі.

У цілому взаємодію він визначає, як свого роду колективне ціле, колективну єдність.

2. П. Сорокін розглядає сукупність факторів, під впливом яких формується особа: космічні або фізико-хімічні, біологічні, соціально-психологічні, але найбільш за все соціокультурні. Роз'яснюючи останнє, учений підкреслює, що при народженні людина ще не є ні особою, ні творцем суспільного життя. Соціокультурні характеристики не успадковуються біологічно, а відбуваються в процесі взаємодії з людьми, серед яких людина народжується, виховується, одержує освіту.

3. Велику увагу П. Сорокін приділив вченню про соціальну стратифікацію та мобільність. Він дає визначення соціальній стратифікації, її критерії, форми. Розкриваючи зміст соціальної мобільності, виділяє два її типи - горизонтальну і вертикальну, йому належить знаменита теорема флуктації (коливання), розкриває її зміст і вплив на розвиток суспільства.