XIX століття

Курс

Напрям освіти, ступінь

Характеристика навчальної дисципліни

Семестр – 5-й

Кількість кредитів ECTS -

Філологія,

бакалавр

Тип: нормативна

Загальна кількість годин:

Лекції: 26

Практичні заняття: 26

Модульний контроль:8

Форма підсумкового контролю: залік (I семестр), екзамен (IIсеместр)

№

П /п

Тема і зміст лекцій

Кіль-кість годин

Література

1

2

Романтизм (загальна характеристика)

Суспільно-історичні передумови формування романтизму в європейських літературах. Особливості романтизму як художнього напряму, його витоки та естетичні принципи. Специфіка романтичного світосприйняття. Основні течії в романтизмі. Особлива роль музики і живопису в естетиці романтизму. Загострення інтересу до національної своєрідності та національних традицій. Виникнення історизму. Максималізм романтичного героя, його своєрідність. Романтичний двосвіт, створення романтичного світу за принципом контрасту з дійсністю. Літературні джерела романтизму.

Багатство і складність літератури романтизму, її художні відкриття. Найвидатніші представники мистецтва романтизму.

Романтизм в Німеччині

Основні етапи та загальна характеристика романтизму в Німеччині. Іієнський гурток романтиків. Гейдельбергзький гурток романтиків. Німецькі романтики (Ф.Шлегель, брати Грімм, Новаліс та інші) про роль мистецтва. Учення про романтичну іронію.

Ернст Теодор Амадей Гофман

Е.Т.А.Гофман як видатний німецький письменник-романтик.

Тема мистецтва і образ художника – центральні в творчості Гофмана. Втілення гуманістичного ідеалу в образі художника-ентузіаста. Двосвіт героїв письменника. Поділ персонажів на філістерів і ентузіастів. Особливості гротескно-фантастичного романтизму. Образ художника в новелі „Дон-Жуан”. Романтична інтерпретація Гофманом музики Моцарта.

Жанр літературної казки „Лускунчик, або Мишачий король”, „Малюк Цахес”, „Золотий горнець” та інші.

Фантастичне і реальне в повісті-казці „Малюк Цахес на прізвисько Циннобер”. Протиставлення героя-ентузіаста філістерському світу. Філософський сенс твору, його сатирико-метафоричний зміст.

„Житейська філософія кота Мура”. Композиція роману. Фрагментарність як засіб передачі багатоплановості. Широка панорама житейської дійсності у творі, комічне і трагічне, роль алегорії. Образ Крейслера. Образи філістерів.

Своєрідність романтичного стилю Гофмана. Поєднання реалістичної деталі й вигадки, піднесеного і реалістичного планів.

2

2

Співець. Із історії світової поезії кінця ХУІІІ – першої половини ХІХ ст. – К., 1972.

Европейская поэзия Х1Х века. – М., 1977.

Зарубежная литература Х1Х века. Романтизм. Хрестоматия.–М., 1977.

Зарубежная литература. Романтизм. Хрестоматия историко-литературных материалов. – М., 1990.

Литературные манифесты западноевропейских романтиков. – М., 1980.

Поэзия английского романтизма Х1Х века. – М., 1975.

Хрестоматия по зарубежной литературе Х1Х века: В 2-х ч. Ч.1-2. Сост. А.А. Аникст. – М.,1955.

Зарубежная литература Х1Х века. Реализм. – М., 1990.

История всемирной литературы: В 9 т. – Т.6. – М., 1989.

Литературная история США: В 3 т. – М., 1977 – 1979.

История французской литературы: В 4 т.–Т.2. – М.,Л., 1946 – 1963.

Наливайко Д.С., Шахова К.О. Зарубіжна література ХІХ сторіччя. Доба романтизму. – К., 1997.

История зарубежной литературы Х1Х века / Под ред. Н.П. Михальской. Ч.1-2. – М., 1991.

История зарубежной литературы / под ред. Н.А. Соловьевой. – М.,1991.

Европейский романтизм. – М., 1973.

Ніколенко О.М. Романтизм у поезії. Г.Гейне, Дж.Г.Байрон, А.Міцкевич, Г.Лонгфелло. – Х., 2003.

Німецький романтизм

Берковский Н.Я. Романтизм в Германии. – Л., 1973.

Карельский А.В. От героя к человеку. Два века западноевропейской литературы. – М., 1990.

Шамрай А.П. Ернст Теодор Амадей Гофман. – К.,1969.

Художественный мир Гофмана.

– М., 1982.

Эстетика немецкого романтизма. Сост. А.В. Михайлова. – М., 1987.

3

Генріх Гейне

Г.Гейне як представник пізнього німецького романтизму, поет і мислитель.

Основні мотиви, особливості композиції „Книги пісень” Гейне.

Ліричний герой раннього циклу „Книги пісень” – „Страждання юності”.

Авторська іронія в „Ліричному інтермецо”.

Філософські роздуми в циклі „Північне море”.

„Книга пісень” Гейне як видатне явище німецького романтизму. Тема кохання в збірці. Змалювання природи як засіб пізнання і бачення світу та власної душі. Прозорість і чіткість романтичних образів.

Сатирична типізація і ліричний пафос в „Подорожніх картинах” Гейне. Своєрідність жанру публіцистичного і емоційно-ліричного подорожнього щоденника.

Сатира в „Подорожі по Гарцу” і „Книзі ле Гран”. Образ Наполеона. Образ автора. Поєднання романтичних та реалістичних тенденцій у творі.

„Німеччина. Зимова казка” як романтична сатирична поема. Образ автора в поемі.

Політичні ідеї в „Сучасних віршах”.

Останній період творчості поета (”Романсеро”).

Гейне і українська література.

2

Співець. Із історії світової поезії кінця ХУІІІ – першої половини ХІХ ст. – К., 1972.

Европейская поэзия Х1Х века. – М., 1977.

Зарубежная литература Х1Х века. Романтизм. Хрестоматия. – М., 1977.

Зарубежная литература. Романтизм. Хрестоматия историко-литературных материалов. – М., 1990.

Литературные манифесты западноевропейских романтиков. – М., 1980.

Хрестоматия по зарубежной литературе Х1Х века: В 2-х ч. Ч.1-2. Сост. А.А. Аникст. – М., 1955.

Зарубежная литература Х1Х века. Реализм. – М., 1990.

История всемирной литературы: В 9 т. – Т.6. – М., 1989.

Наливайко Д.С., Шахова К.О. Зарубіжна література ХІХ сторіччя. Доба романтизму. – К., 1997.

История зарубежной литературы Х1Х века / под ред. Н.П. Михальской. Ч.1-2. – М., 1991.

История зарубежной литературы / под ред. Н.А. Соловьевой. – М., 1991.

Европейский романтизм. – М., 1973.

Ніколенко О.М. Романтизм у поезії. Г.Гейне, Дж.Г.Байрон, А.Міцкевич, Г.Лонгфелло. – Х., 2003.

Гиждеу С. Лирика Генриха Гейне. – М., 1983.

Дмитриев А.С. Г. Гейне. – М., 1967.

Шиллер Ф.П. Г. Гейне. – М., 1962.

4

5

Французький романтизм

Своєрідність художньої системи французького романтизму, питання періодизації.

Роль Ж. де Сталь в розвитку літературно-теоретичної думки. Трактат „Про Німеччину”, „Про літературу”.

Роль Шатобріана Ф.Р. в становленні і розвитку романтизму. Розкриття краси християнської релігії в трактаті „геній християнства”. Повісті „Атала” і „Рене”, їх зв’язок з „Генієм християнства”.

„Сповідь сина віку” А. де Мюссе. Використання трагічної долі покоління у цьому творі.

„Сен-Мар” А. Де Віньї як перший значний історичний роман французького романтизму.

Історико-пригодницькі романи О. Дюма. Гостра сюжетність, майстерність розповіді. Зв’язок романів Дюма з жанрами роману-фельєтону і мелодрами. Відтворення місцевого колориту. Життєдайність і енергія його героїв.

Жорж Санд

Проблема емансипації в романах Ж.Санд. Образи романтичних бунтарів.

Зображення жіночих характерів в романах „Індіана”, „Консуело”.

Роман „Орас”. Показ переродження романтичного героя-індивідуаліста в егоїста.

Віктор Гюго

Віктор Гюго як центральна постать романтичного руху у Франції. В.Гюго – поет, його поетичне новаторство. Руйнування канонів поезії класицизму, пошуки нових форм вірша, („Джини”), східна екзотика.

Збірка „Орієнталії”, поема „Мазепа”.

Передмова до драми „Кромвель” як естетичний маніфест французького романтизму. Особливості драматургії письменника.

Історичний роман „Собор Паризької Богоматері”, його філософсько-романтичний характер. Значення антитези, гротеску, символіки в романі. Образ собору. Образи Есмеральди, Клода Фролло, Феба і Квазімодо. Порівняння роману Гюго з історичними романами В.Скотта.

Роман „Знедолені”, його структура, тематика, основні образи. Масштабність проблем соціального характеру, поставлених у романі. Долі людей із народу, що знайшли вираження в образах Жана Вальжана, Фантини, Козетти і Гавроша.

Зображення революційних подій в романі „Дев’яносто третій рік”.

2

2

Співець. Із історії світової поезії кінця ХУІІІ – першої половини ХІХ ст. – К., 1972.

Европейская поэзия Х1Х века. – М., 1977.

Зарубежная литература Х1Х века. Романтизм. Хрестоматия. – М., 1977.

Зарубежная литература. Романтизм. Хрестоматия историко-литературных материалов. – М., 1990.

Литературные манифесты западноевропейских романтиков. – М., 1980.

Хрестоматия по зарубежной литературе Х1Х века: В 2-х ч. Ч.1-2. Сост. А.А. Аникст. –

М., 1955.

Зарубежная литература Х1Х века. Реализм. – М., 1990.

История всемирной литературы: В 9 т. – Т.6. – М., 1989.

История французской литературы: В 4 т. – Т.2. – М.,Л., 1946 – 1963.

Наливайко Д.С., Шахова К.О. Зарубіжна література ХІХ сторіччя. Доба романтизму. – К., 1997.

История зарубежной литературы Х1Х века / под ред. Н.П. Михальской. Ч.1-2. – М., 1991.

История зарубежной литературы / под ред. Н.А. Соловьевой. – М.,1991.

Европейский романтизм. М., 1973.

Моруа А. От Монтеня до Арагона. – М., 1983.

РеизовБ.Г. Между классицизмом и романтизмом. – Л., 1963.

Реизов Б. Французский исторический роман в эпоху романтизма. – Л.,1958.

Сент-Бев Ш. де. Литературные портреты. Критические статьи. – М., 1970.

Шнейдер Н.С. Французская литература периода Консульства и Империи. – Днепропетровск, 1972.

Наливайко Д.С. Віктор Гюго. Життя і творчість. – К.,1976.

6

7

Романтизм в Англії

Літературні джерела англійського романтизму (предромантизм, сентименталізм, готичний роман).

Філософські погляди В.Блейка, його „Пісні невідання” і „Пісні пізнання”. Вираження в них протилежних станів людської душі.

Творчість поетів „озерної школи” (Вордсворт, Колрідж, Сауті). Естетичні, філософські і політичні погляди лейкістів. Їхнє значення в історії англійського романтизму. Новаторство В.Вордсворта. Провідні теми і образи в збірці „Ліричні балади” – „маніфесті” англійського романтизму.

Демократизація поетичного слова, звернення до фольклору. С.Т.Колрідж. Багатозначність і таємничість створених ним образів у „Поемі про Старого Мореплавця”. Символічний характер поеми, фантастичні сюжети, конфлікти і образи.

Джордж Г.Байрон

Основні етапи життя і творчості Байрона. Конфлікти між поетом і аристократичним суспільством. Творчість Байрона як вияв романтичного світосприйняття. Провідні мотиви лірики.

„Паломництво Чайльд- Гарольда”, історія створення і композиція поеми. Тема самотності і розчарування у творі. Образ Чайльд-Гарольда як утілення рис байронічного героя. Романтичні картини природи. Поєднання історичних та епічних елементів у творі. Жанрова своєрідність. Спенсерова строфа.

Східні поеми Байрона („Гяур”, „Корсар” та інші). Створення романтичного героя нового типу – бунтаря-індивідуаліста.

Драматична поема „Манфред”. Образ Манфреда як квінтесенція демонічної, титанічної особистості.

Романтична поема „Мазепа”. Своєрідність утілення історичної постаті Мазепи. Композиція поеми.

Містерія „Каїн”. Універсальність в постановці проблеми добра і зла.

Роман у віршах „Дон-Жуан”. Історія його створення, посилення реалістичних тенденцій, широта охоплення дійсності, енциклопедичність.

Значення творчості Байрона.

2

2

Співець. Із історії світової поезії кінця ХУІІІ – першої половини ХІХ ст. – К., 1972.

Европейская поэзия Х1Х века. – М., 1977.

Зарубежная литература Х1Х века. Романтизм. Хрестоматия.– М., 1977.

Зарубежная литература. Романтизм. Хрестоматия историко-литературных материалов. – М., 1990.

Литературные манифесты западноевропейских романтиков. – М., 1980.

Поэзия английского романтизма Х1Х века. – М., 1975.

Хрестоматия по зарубежной литературе Х1Х века: В 2-х ч. Ч.1-2. Сост. А.А. Аникст. – М., 1955.

Зарубежная литература Х1Х века. Реализм. – М., 1990.

История всемирной литературы: В 9 т. – Т.6. – М., 1989.

Наливайко Д.С., Шахова К.О. Зарубіжна література ХІХ сторіччя. Доба романтизму. – К., 1997.

История зарубежной литературы Х1Х века / под ред. Н.П. Михальской. Ч.1-2. – М., 1991.

История зарубежной литературы / под ред. Н.А. Соловьевой. – М., 1991.

Европейский романтизм. – М., 1973.

Ніколенко О.М. Романтизм у поезії. Г.Гейне, Дж.Г.Байрон, А.Міцкевич, Г.Лонгфелло. – Х., 2003.

Павличко С.Д. Джордж Байрон. Життя і творчість. – К., 1998.

Жирмунский В.М. Байрон и Пушкин. – Л., 1978.

8

Персі Біші Шеллі

Естетичні погляди письменника. Вплив на його творчість національно-визвольного руху.

Своєрідність ліро-епічної, дидактичної поеми „Королева Маб”.

Злободенність ліро-епічної поеми „Повстання Ісламу”.

Лірична спадщина поета („Мужам Англії”, „Ода західному вітру”, „Хмара”, „Гімн інтелектуальній красі”, „До Джейн” та інші).

Філософсько-драматична поема „Визволений Прометей”.

Художня своєрідність трагедії „Ченчі”.

.

С.р.

Дьяконова Н.Я. Лондонские романтики и проблемы английского романтизма. – Л., 1970.

Клименко Е.И. Английская литература первой половины Х1Х века. – Л., 1971.

Великий романтик. Байрон и мировая литература. – М., 1991.

9

Вальтер Скотт

Етапи життя і творчості В.Скотта. Місце Скотта в англійській літературі. Особливості його світогляду. Скотт як творець жанру історичного роману.

Скотт – поет. Зв’язок його балад і поем з традиціями шотландського фольклору („Пісня останнього менестреля”, „Марміон”).

Звернення в романах Скотта до переломних, кризових періодів в історії Англії, Шотландії, Франції. Використання місцевого й історичного колориту, фольклорних елементів, прийомів стилізації.

Своєрідність художньої структури історичних романів Скотта. Двопланова композиційна схема оповіді: опис любовно-романтичної історії героя, вигаданих персонажів, подій і реалістичне зображення звичаїв, соціальних конфліктів, історичних образів.

„Шотландські романи” („Роб Рой”, „Единбурзька в’язниця”, „Пуритани”).

Романи із історії Англії і Франції. Сюжет, проблематика і головні образи роману „Айвенго”.

Значення романів В.Скотта, його вплив на Гоголя та П.Куліша.

2

Реизов Б.Г. Творчество Вальтера Скотта. – М.; Л., 1965.

Багрій Р. Шлях сера Вальтера Скотта на Україну. – К., 1993.