Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
_мунна система. Викл..doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
10.11.2019
Размер:
136.19 Кб
Скачать

Міністерство охорони здоров’я україни

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені. О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

Затверджено”

на методичній нараді

кафедри педіатрії №1

Завідувач кафедри

Професор О.В.Тяжка

____________________

„____”__________ 200 _р

Методичні рекомендації

ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ

Навчальна дисципліна

Пропедевтична педіатрія

Модуль №

2

Змістовний модуль №

11

Тема заняття

Імунна система

Курс

ІІІ

Факультет

Медичний №1

  1. Конкретні цілі:

Вивчити закономірності становлення імунітету, розвитку лімфоїдного апарату дитини.

Навчитися оцінювати стан імунної системи, орієнтуючись на дані анамнезу життя та хвороби дитини, показники об’єктивних методів дослідження – клінічного та лабораторних імунологічних.

Вивчити типові зміни лiмфоїдного апарату дитини при певних патологічних процесах.

  1. Базовий рівень підготовки.

    Назви попередніх дисциплін

    Отримані навички

    Анатомія

    Знання будови органів імунної системи

    Гістологія

    Знання гістологічної структури органів імунної системи

    Фізіологія

    Функції органів імунної системи

    Мікробіологія, імунологія та вірусологія

    Знання механізмів нормальної імунної відповіді

  2. Організація змісту навчального матеріалу Етапи розвитку iмунної системи

Згiдно з даними J.D. Solomon (1978), в онтогенезi людини iснують так званi критичнi перiоди становлення iмунної системи.

I критичний період - перiод новонародженостi. Органiзм дитини раптово стикається з великим масивом антигенiв і для попередження розвитку аутоагресії імунні реакції новонародженого набувають супресорної спрямованості. У цьому періоді є характерними недосконалість факторів неспецифічної резистентності, дефіцит С5 компонента комплемента, незавершеність фагоцитозу, обмежена секреція цитокінів, в тому числі інтерферонів, низька продукція Ig G, A, M, секреторного IgA, недостатність системного клітинного імунітету, наявність пасивного гуморального імунітету, який забезпечується материнськими антитiлами – Ig G, відносно високий рівень Ig E. Таким чином, для дітей першого критичного періоду є характерними слабка резистентність до умовнопатогенної, піогенної, грамнегативної мікрофлори, схильність до генералізації гнійно – запальних процесів, септичних станів, висока чутливість до вірусних інфекцій.

ІІ критичний перiод - 3-6 мiсяцiв життя. В цьому періоді спостерігається найбільше виражена гіпоімуноглобулінемія за рахунок катаболiзму материнських антитiл та низького синтезу власних, зберігаються недостатність місцевого та системного клітинного імунітету, супресорна спрямованість імунних реакцій, знижене інтерфероноутворення, дещо збільшується продукція секреторного Ig A та Ig M без збереження імунологічної пам’яті. Для дітей другого критичного періоду є характерними гіпоімуноглобулінемія, первинний характер імунної відповіді без збереження імунологічної пам’яті, що обумовлює необхідність проведення ревакцинацій при проведенні профілактичних щеплень.

ІІІ-й критичний перiод – кінець першого та 2-й рiк життя. В цей час значно розширюються контакти дитини з зовнішнім свiтом. В цьому періоді зберігаються супресорна спрямованість імунних реакцій, низьке інтерфероноутворення, зниження вмісту Ig A, G, M, недостатність місцевого та системного клітинного імунітету. В третьому критичному періоді спостерігається маніфестація аномалiй iмунiтету, збільшується частота алергічних (атопічних), інфекційних захворювань. Дiти схильнi до повторних вірусно-бактеріальних захворювань органiв дихання.

IY-й критичний перiод - 4-6 рік життя. У цьому періоді відбувається другий перехрест клiтинних елементiв кровi (знижується абсолютний вміст лімфоцитів та збільшується абсолютний вміст нейтрофілів), формується вторинна імунна відповідь (імунологічна пам’ять), підвищується імунорегуляторний індекс (зменшення супресорної спрямованості імунних реакцій), зберігається недостатність системи місцевого імунітету, дещо збільшується продукція Ig A, G, M, Е. Четвертий критичний перiод характеризується високою частотою алергічних (атопiчних) захворювань, можливим формуванням вогнищ хронічної інфекції, маніфестацією низки iмунодефiцитних, аутоімунних, iмунокомплексних захворювань.

Y-й критичний перiод - пiдлiтковий (у дiвчаток з 12-13 рокiв, у хлопчикiв з 14-15 рокiв). Пубертатний стрибок росту поєднується зi зменшенням маси лiмфоїдних органiв. Пiдвищення секрецiї статевих гормонiв (особливо андрогенiв) призводить до пригнічення клiтинної та стимуляції гуморальної ланок iмунiтету. Частота маніфестації алергічних (атопiчних) захворювань значно зменшується. П’ятий критичний період характеризується збільшенням частоти аутоімунних та лімфопроліферативних захворювань, фтизіатричної патології.