Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
М1Т10.неспец. фактори захисту для викладачів.doc
Скачиваний:
18
Добавлен:
20.03.2015
Размер:
211.97 Кб
Скачать

14

Міністерство охорони здоров’я україни

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

“Затверджено”

на методичній нараді

кафедри мікробіології,

вірусології та імунології

Завідувач кафедри

академік НАН України

професор Широбоков В.П.

__________________________

“___” _______________200 р.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ

Навчальна дисципліна

МІКРОБІОЛОГІЯ, ВІРУСОЛОГІЯ ТА ІМУНОЛОГІЯ”

Модуль № 1

Морфологія і фізіологія мікроорганізмів. Інфекція. Імунітет.

Змістовий модуль № 7

Імунна система організму. Реакція неспецифічного захисту організму від мікроорганізмів.

Тема заняття

Неспецифічні фактори захисту

Курс

2-й

Факультет

Медичний

Методичні рекомендації розробила: асистент Кудрявська В.М.

Київ – 2008

  1. Конкретні цілі:

  • Оволодіти методикою визначення лізоциму в сироватці крові людини титраційним методом.

  • Здійснити облік реакції титрування комплементу в сироватці крові за 100% гемолізом, розглянути постановку і особливості цієї реакції, зробити висновки.

  • Ознайомитись з явищем незавершеного фагоцитозу в демонстраційних препаратах, які зроблені з уретральних виділень хворого на гонорею.

2. Базовий рівень підготовки.

Назви попередніх дисциплін

Отримані навики

Анатомія людини

Аналізувати інформацію про будову тіла людини, системи, що його складають, органи і тканини

Гістологія, цитологія, ембріологія

Інтерпретувати мікроскопічну та субмікроскопічну структуру клітин

Медична і біологічна фізика

Трактувати загальні фізичні та біофізичні закономірності, що лежать в основі біологічних процесів.

Медична біологія

Пояснювати на молекулярно-біологічному та клітинному рівні закономірності біологічних процесів

Медична хімія

Трактувати загальні фізико-хімічні закономірності, що лежать в основі процесів розвитку клітин

  1. Організація змісту навчального матеріалу.

3.1 Зміст теми:

На практичному занятті студенти повинні оволодіти методикою визначення титру лізоциму в сироватці крові людини; розглянути постановку і особливості реакції титрування комплементу за 100% гемолізом, здійснити облік цієї реакції, яка дана в демонстрації; вивчити явище незавершеного фагоцитозу на демонстраційних препаратах. Виконані завдання студенти записують у протокол та підписують його у викладача.

    1. Теоретичні питання до заняття:

  • Види імунітету, які обумовлюють захист організму від живих тіл та речовин, що несуть на собі ознаки генетичної чужорідної інформації.

  • Фактори неспецифічного захисту організму та їх особливості у дорослих та дітей.

  • Пріоритет вітчизняних вчених у відкритті факторів неспецифічного захисту організму.

  • Фагоцитоз. Клітини, що здатні до фагоцитозу. Стадії цього явища.

  • Комплемент, його компоненти. Активація комплементу. Способи його визначення.

  • Пропердинова система. Її природа, властивості та значення.

  • Лізоцим, його природа. Дія лізоциму на мікроорганізми та способи його визначення.

  • Чому нормальна мікрофлора віднесена до неспецифічних факторів захисту?

  • Типи інтерферонів. Їх роль в противірусному, протипухлинному імунітеті, регуляції імунних функцій організму.

  • Практичне значення визначення титру комплементу, лізоциму, фагоцитозу та інших показників неспецифічного захисту організму.

    1. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

  • Оволодіти методикою визначення лізоциму в сироватці крові людини титраційним методом.

  • Здійснити облік реакції титрування комплементу в сироватці крові за 100% гемолізом, розглянути постановку і особливості цієї реакції.

  • Ознайомитись з явищем незавершеного фагоцитозу в демонстраційних препаратах, зроблених з уретральних виділень хворого на гонорею.

    1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент на занятті:

Термін

Визначення

1

2

Імунітет

Імунітет – це сукупність процесів і механізмів, які забезпечують сталість (постійність) антигенного складу організму і його захист від інфекційних та інших чужорідних для нього агентів.

Неспецифічні фактори захисту (НФЗ)

До неспецифічних факторів захисту, які еволюційно виникли першими, ніж специфічний імунітет, належать неспецифічні механізми, фізико-хімічні, клітинні, гуморальні, а також фізіологічні захисні реакції, які забезпечують збереження сталості внутрішнього середовища і відновлення порушених функцій макроорганізму. НФЗ діють постійно, швидко, проти будь-якого чужорідного агента. До НФЗ відносяться бар’єрна функція шкіри, слизових оболонок, лімфатичних вузлів, бактерицидні речовини рідин організму (слини, сироватки крові та ін.), видільна функція, температурна реакція, антагоністичні властивості нормальної мікрофлори та інше.

Лізоцим

Лізоцим – це фермент (ацетилмурамінідаза), який руйнує пептидополісахариди клітинної стінки бактерій, в першу чергу грампозитивних, у яких клітинна стінка до 90% складається з муреїну. Лізоцим синтезується макрофагами і забезпечує бактерицидні властивості крові, слини, сліз.

1

2

Комплемент

Комплемент – це складний комплекс білків крові, який складається з 9 фракцій, кожна з яких має певну властивість. Комплемент синтезується клітинами печінки і виконує ряд функцій: 1)викликає лізис мікробів і інших клітин; 2)бере участь в специфічних імунологічних реакціях, нейтралізації вірусів; 3)посилює фагоцитоз, хемотаксис, запалення.

Пропердин

Пропердин – це високомолекулярний (230 тис. даль тон) білок сироватки крові, який приймає участь в альтернативному шляху активації комплементу, знешкоджує деякі бактерії і віруси, стимулює фагоцитоз.

Фагоцитоз

Фагоцитоз – це найдавніша форма захисту організму, являє собою активне поглинання й перетравлення клітинами живих або вбитих мікроорганізмів чи інших сторонніх частинок, що потрапили до нього. Фагоцитарну функцію виконують два типи клітин: 1)мікрофаги (нейтрофіли, еозинофіли); 2)макрофаги рухливі (моноцити, гістіоцити тощо) і нерухливі (клітини селезінки, лімфатичної тканини, ендотеліоцити печінки, ендотелій кровоносних судин та ін.)

Незавершений фагоцитоз

Незавершений фагоцитоз – це фагоцитоз, при якому мікроорганізми поглинаються фагоцитами, але не гинуть і не перетравлюються, а іноді й розмножуються, викликаючи загибель фагоцитів.

Запальна реакція

Запальна реакція – це реакція, при якій із тканин вивільняються різні речовини (лейкотоксини, лейкопенічний фактор, гістамін, серотонін та ін.), під впливом яких активуються лейкоцити, які не дають розповсюджуватись бактеріям у тканині, крові і органах. Запалення зумовлює підвищення температури тіла, виникнення ацидозу й гіпоксії, що згубно діють на мікроорганізми.

Інтерферони

Інтерферони – це група індуцибельних низькомолекулярних білків, які здійснюють контрольно-регуляторні функції, направлені на збереження клітинного гомеостазу. Найважливішими з цих функцій є антивірусна, протипухлинна, імуномоделююча, антибактеріальна та радіопротективна. Інтерферон синтезується лімфоцитами, лейкоцитами, фібробластами, клітинами лімфатичних вузлів і поділяється на три типи: - (лейкоцитарний), - (фібробластичний) і -інтерферон (лімфоцитарний, або імунний). Індукторами синтезу інтерферону можуть бути віруси, бактерії, гриби, екстракти рослин, синтетичні сполуки, різні лікарські засоби, випромінювання та інше.

Білки гострої фази (БГФ)

Білки гострої фази – це велика група білків, які посилено продукуються в організмі під час виникнення запальних реакцій після інфікування чи ушкодження, при онтогенезі, вагітності і мають антимікробну дію, сприяють фагоцитозу, активації комплементу, формуванню та ліквідації запального вогнища. Основну масу БГФ складає С-реактивний білок, сироваткові амілоїди А і Р. Інші БГФ – це фактори згортання крові, металозв’язуючі білки, інгібітори протеаз і деякі компоненти комплементу. БГФ продукуються в печінці під дією цитокінів.

Бета-лізини

Бета-лізини – це термостабільні (руйнуються при температурі 65-70С) бактерицидні фактори, які виявляють найбільшу активність по відношенню до анаеробів і спороутворюючих аеробів.

Інгібітори вірусної активності

Інгібітори вірусної активності – це перший гуморальний бар’єр, який перешкоджає контакту вірусу з чутливими клітинами. Термостабільні інгібітори здатні інактивувати інфекційні, токсичні, гемаглютинуючі властивості інгібіторочутливих штамів вірусів. Термостабільні – блокують з’єднання віруса з рецепторами клітин хазяїна. Люди з високим рівнем інгібіторів в крові мають більшу стійкість до вірусних інфекцій.

Цитокіни

Цитокіни – це гормоноподібні медіатори міжклітинних взаємодій, які продукуються різними клітинами організму і здатні впливати на функції інших або цих же груп клітин. Цитокіни – пептиди або глюкопротеїди; регуляторами продукції цитокінів можуть бути інші цитокіни, гормони, простагландини, антигени і багато інших агентів, діючих на клітину

Природні клітини– кілери (NK)

(NК) клітини –є клітини з ефекторною протипухлинною, противірусною, протипаразитарною активністю. Вони здатні спонтанно, без попереднього контакту з антигеном, вбивати злоякісні пухлини, а також клітини уражені деякими вірусами або паразитами. Серед лейкоцитів крові людини NК-клітини складають від 2 до 12 %.

    1. Рекомендації для оформлення протоколу.

  • Схема титрування лізоциму в сироватці крові

№ пробірки

інгредієн-

ти, мл

Дослідна

Контрольна

7

1

2

3

4

5

6

0,5% розчин NaCl

1,8

1

1

1

1

1

1

Досліджувана сироватка

0,2

1

1

1

1

1

Одержане розведення

1:10

1:20

1:40

1:80

1:160

1:320

2-х мільярдна завись M.lysodeikticus

1

1

1

1

1

1

1

Кінцеве розведення

1:20

1:40

1:80

1:160

1:320

1:640

1 мл

В термостат на 1 годину при температурі 37С (попередній облік). Кінцевий облік через 24 години утримання в термостаті при температурі 37С.

Титр лізоциму – це те найбільше розведення сироватки, яке ще здатне давати повний лізис бактерій (M. lysodeikticus).

  • Схема титрування комплементу в сироватці крові людини за 100% гемолізом.

№пробірки

Інгре-

дієнти (мл)

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

Досліджувана сироватка в розведення 1:10

0,1

0,2

0,3

0,4

0,5

0,6

0,7

0,8

0,9

1,0

1,2

Фізіологічний розчин

1,4

1,3

1,2

1,1

1,0

0,9

0,8

0,7

0,6

0,5

0,3

Гемолітична система

1,0

1,0

1,0

1,0

1,0

1,0

1,0

1,0

1,0

1,0

1,0

В термостат на 40-50 хвилин при температурі 37С

Результат

Примітка: -Г – нема гемолізу; +Г – є гемоліз

Гемолітична система – це суміш рівних об’ємів розведеної по трикратному титру гемолітичної сироватки та 3-5% зависі баранячих еритроцитів. Суміш витримують при 37С в термостаті 30 хвилин для сенсибілізації еритроцитів.

Титр комплементу – це найменша кількість досліджуваної сироватки, яка сприяє повному гемолізу доданої кількості сенсибілізованих еритроцитів.

Завдання 1. Вивчити явище незавершеного фагоцитозу на демонстраційних препаратах.

Виділення з уретри хворого на гонорею (забарвлення

метиленовою синькою)

  1. План і організаційна структура навчального заняття.

з/п

Етапи заняття

Розподіл часу

Види контролю

Засоби навчання

1

2

3

4

5

1.

Підготовчий етап

40хв.

1.1.

Організаційні питання.

5 хв.

1.2.

Контроль і оцінка початкового рівня підготовки.

35хв.

Тестові завдання, усне опитування за стандартизованим переліком питань

Рекомендована навчально-методична література

2.

Основний етап.

70хв.

Рекомендована навчально-методична література та методичні рекомендації кафедри.

2.1.

Проведення досліджень і запис протоколу.

Перевірка протоколу

Запис у протоколи схеми титрування лізоциму в сироватці крові, схеми титрування комплементу в сироватці крові людини за 100% гемолізом

15хв.

Таблиці, переліки, схеми, малюнки

Здійснення постановки реакції титрування лізоциму в сироватці крові.

20хв.

Засоби мікробіологічної атрибутики, досліджувана сироватка крові людини, фізіологічний розчин, 2-х мільярдна завись культури M.lysodeiticus

Ознайомлення з постановкою і особливостями реакції титрування комплементу в сироватці крові за 100% гемолізом. Демонстрація цієї реакції та її облік.

15хв

Демонстраційна модель реакції титрування комплементу в сироватці крові

Вивчення явища незавершеного фагоцитозу в демонстраційних препаратах. Замалювати картину гною з явищем незавершеного фагоцитозу у протокол, зробити висновок.

15 хв.

Демонстраційні препарати, зроблені з уретральних виділень хворого на гонорею. Забарвлений 1% розчином метиленової синьки.

2.2.

Аналіз результатів досліджень та їх оцінка.

10хв.

Усне опитування

3.

Заключний етап.

30 хв.

3.1.

Контроль кінцевого рівня підготовки та його оцінювання.

20хв.

Тестові завдання, усне опитування, перевірка та підписування протоколів.

3.2.

Загальна оцінка навчальної діяльності студента.

5 хв.

3.3.

Інформування студентів про тему та план наступного заняття.

5 хв.

  1. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.

    1. Підготовчий етап.

Сформулювати тему практичного заняття та її значення для подальшого вивчення мікробіології, вірусології та імунології і професійної діяльності лікаря, щоб сформувати мотивацію для цілеспрямованої навчальної діяльності. У зв’язку з цим пояснити, що захист організму людини від чужорідних агентів, тобто, збереження антигенного гомеостазу, відбувається на двох рівнях: неспецифічної резистентності та специфічного імунітету. Перший рівень, який еволюційно виник першим, складається з неспецифічних факторів захисту (НФЗ), які діють постійно, швидко і проти будь-якого чужорідного агента. До НФЗ відносяться захисні функції шкіри, слизових оболонок, лімфатичних вузлів, шлунковий сік, гідролітичні ферменти; продукція інгібіторів, лізоциму, інтерферону та інші; антагоністичні властивості мікрофлори людини; бактерицидні властивості крові: комплемент, бета-лізини, лейкіни, плакуни, нормальні антитіла і інші речовини, які мають бактерицидну дію; фагоцитоз.

Порушення складових неспецифічної резистентності призводить до різних захворювань.

Своєчасне визначення змін кількісного, якісного або функціонального стану різних факторів неспецифічного захисту дає можливість оцінити стан імунної системи людини, допомогти в діагностиці, профілактиці і терапії інфекційних і неінфекційних захворювань.

На занятті студентам надається можливість ознайомитись і оволодіти методами визначення кількості лізоциму і комплементу в сироватці крові людини титраційним методом. Вивчити явище незавершеного фагоцитозу в препаратах уретральних виділень хворого на гонорею. Цей метод широко використовується для мікроскопічної діагностики гострої гонореї. Все це зумовлює актуальність теми заняття та спрямоване на формування позитивної мотивації її вивчення.

Ознайомити студентів з навчальними цілями та планом заняття. Провести контроль початкового рівня підготовки з використанням тестів, ситуаційних задач (орієнтовний перелік тестів – додаток 2), усно опитати студентів за стандартизованим переліком питань, проаналізувати найбільш важливі теоретичні та практичні питання. З урахуванням рівня підготовки далі треба перейти до наступного етапу.

    1. Основний етап.

Цей етап передбачає проведення студентами запланованих досліджень, визначення результатів, їх оцінка, запис протоколу досліджень за встановленою формою. Рекомендується така послідовність проведення досліджень:

  1. Студенти записують у протоколи заняття схеми титрування лізоциму і комплементу в сироватці крові людини.

  2. Викладач обговорює зі студентами схему постановки реакції титрування лізоциму в сироватці крові, після чого студенти самостійно виконують цю реакцію. Облік реакції здійснюють візуально. Результати вносять в протокол.

  3. Викладач ознайомлює студентів з постановкою і особливостями реакції титрування комплементу в сироватці крові за 100% гемолізом; демонструє модель цієї реакції. Студенти здійснюють облік демонстраційної реакції титрування комплементу. Висновки записують у протоколи.

  4. Студенти, користуючись імерсійним об’єктивом мікроскопу, розглядають демонстраційні препарати уретральних виділень хворого на гонорею. Вивчають явище незавершеного фагоцитозу. Замальовують картину гною з явищем незавершеного фагоцитозу у протоколи.

    1. Заключний етап.

Викладач перевіряє оформлення протоколу та в індивідуальній бесіді з кожним студентом встановлює кінцевий рівень набутих знань з основних і найбільш важливих теоретичних та практичних питань. Далі викладач повідомляє кожному студенту про загальну оцінку його підготовки та роботи

на занятті, виставляє оцінку у журнал обліку відвідувань і успішності студентів і інформує студентів про тему та план наступного практичного заняття, особливості підготовки.

Староста групи заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, а викладач завіряє їх своїм підписом.

  1. Додатки:

Додаток 1. Матеріали для самоконтролю студентів.

  • Що вивчає імунологія?

  • Які є фактори неспецифічного захисту організму? Цінність механізмів неспецифічної резистентності.

  • Який пріоритет вітчизняних вчених у відкритті факторів неспецифічного захисту організму?

  • Фагоцитоз. Клітини, що здатні до фагоцитозу. Види фагоцитозу. Як відбувається фагоцитоз?

  • Комплемент, його компоненти. У чому схожість і різниця двох шляхів активації комплементу? Які способи його визначення?

  • Пропердинова система. Яка природа, властивості та значення?

  • Що таке лізоцим; його природа? Як діє лізоцим на мікроорганізми? Які способи його визначення?

  • Дайте визначення поняття “цитокіни”. Їх імуномоделююча і захисна дія.

  • Що являють собою інтерферони? Назвіть 3 основних різновиди, яка їх роль в противірусному, протипухлинному захисті і імуномоделюючій функції організму?

  • Практичне значення визначення комплементу, лізоциму, фагоцитозу та інших показників неспецифічного захисту організму.