Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
TPP.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
10.11.2019
Размер:
74.39 Кб
Скачать

12. Еквівалентність на рівні мовного знаку. Загальна характеристика.

За В. Коміссаровим рівень мовного знаку – це найнижчий рівень еквівалентності. Цей рівень виділяє 10 видів інформації. Та на перший план виступають лише окремі види інформації. Задача перекладача: знайти необхідний вид інформації для перекладу.

  1. Інформація, що ідентифікує денотат, тобто вказує на існування денотату і утворює його назву, виділяє його з-поміж інших об’єктів дійсності.

  2. Інформація, що описує денотат – більша частина значень слова.

  3. Інформація про приналежність денотата до певної категорії.

  4. Інформація, що вказує на стилістичну функцію знака.

  5. Інформація, що вказує на емоції, представлені мовним знаком.

  6. Інформація, що вказує на можливість вживання знака на позначення різних денотатів.

  7. Інформація, зо вказує на наявність у смислі слова образних або інших асоціацій.

  8. Інформація, що вказує на морфемний склад слова.

  9. Інформація, що вказує на можливість використання слова у поєднанні з іншими словами при відтворенні висловів.

  10. Інформація, що вказує на протиставлення змісту одного слова на зміст іншого (антонімія).

В останньому, п'ятому типі еквівалентності досягається максимальний ступінь близькості змісту оригіналу і перекладу, яка може існувати між текстами на різних мовах. Для відносин між оригіналами і перекладами цього типу характерно:  1) висока ступінь паралелізму в структурній організації тексту; 2) максимальна співвіднесеність лексичного складу: у перекладі можна вказати відповідності всім знаменною словами оригіналу; 3) збереження в перекладі всіх основних частин змісту оригіналу. До чотирьох частинах змісту оригіналу, що зберігаються для попередньому типі еквівалентності, додається максимально можлива спільність окремих цьому, що входять до значення співвіднесених слів в оригіналі та перекладі. Ступінь такої спільності визначається можливістю відтворення у перекладі окремих компонентів значення слів оригіналу, що, у свою чергу, залежить від того, як висловлюється той чи інший компонент у словах вихідного мови та мови перекладу і як у кожному випадку на вибір слова в перекладі впливає необхідність передати інші частини змісту оригіналу. 

13. Передача змісту мовних знаків при перекладі. Еквівалентність при ідентифікації та описі денотата.

Це питання ми розглянемо на основі роботи В. Коміссарова та його рівнями еквівалентності. Еквівалентність при ідентифікації та описі денотата відбувається на першому рівні – рівні мовного знаку.

По-перше, розглянемо інформацію, що ідентифікує денотат, тобто вказує на існування денотату і утворює його назву, виділяє його з-поміж інших об’єктів дійсності. Ця інформація не впливає ані на переклад, ані на встановлення еквівалентності, бо при перекладі ми завжди ідентифікуємо той самий денотат, який вже ідентифікував автор в оригіналі. Бувають випадки, що порушують цей автоматизм:

  1. Трансформація (генералізація та конкретизація)

  2. Слово означає незнайомий денотат і в мові перекладу немає цього еквіваленту.

Другий тип інформації – інформація, що описує денотат – більша частина значень слова. Дуже часто різниця, яка існує між компонентами при перекладі є не релевантною або вона не встановлює труднощів (наприклад. student – студентка). Проблеми виникають, коли в мові оригіналу і перекладу виділяються різні ознаки при описі одного і того ж денотату. Наприклад, to swim (зусилля), to float (на поверхні), to drift (за течією), to sail (під парусом) – плисти.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]