14. Передача змісту мовних знаків при перекладі. Еквівалентність при передачі категоризації та реалізації стилістичної функції мови.

Це питання ми розглянемо на основі роботи В. Коміссарова та його рівнями еквівалентності. Еквівалентність при передачі категоризації та реалізації стилістичної функції мови відбувається на першому рівні – рівні мовного знаку.

По-перше, розглянемо інформацію про приналежність денотата до певної категорії. Існує три типи категорій: лексико-семантичні, лексико-морфологічні, граматичні.

При цьому еквівалентність може досягатися таким чином:

• аналогічні категорії двох мов рівнозначні, тоді при перекладі – максимальний рівень еквівалентності

• аналогічні категорії двох мов не рівнозначні

• в одній мові категорія присутня, а в іншій відсутня.

Тепер розглянемо інформацію, що вказує на стилістичну функцію знака. Стилістика – розділ мовознавства, що займається вивченням виразних засобів мови (стилістичних прийомів). Виразні мовні засоби – ті, які де мотивують (виділяють) якісь мовні аспекти комунікації. Всі слова мови можна поділити на такі, які або мають певну стилістичну забарвленість, або ні. Якщо вони її не мають, то такі слова називаються нейтральними. Наприклад, стилістично нейтральне слово «письменник» та стилістично забарвлене слово «писака». ці слова вживаються переважно у тому або іншому функціональному стилі. Функціональний стиль – набір мовних засобів, які характеризують певний ступінь комунікації.

15. Передача змісту мовних знаків при перекладі. Еквівалентність при реалізації емоційного значення, багатозначності.

Це питання ми розглянемо на основі роботи В. Коміссарова та його рівнями еквівалентності. Еквівалентність при реалізації емоційного значення, багатозначності відбувається на першому рівні – рівні мовного знаку.

Розглянемо тип інформації, що вказує на емоції, представлені мовним знаком. У цьому випадку мова виступає засобом денотативного впливу, вираженням емоцій.

Розглянемо також інформацію, що вказує на можливість вживання знака на позначення різних денотатів : полісемія (багатозначність) та омонімія. (МАЛЮНОК) Проблема виникає, коли багатозначність використовується з певною стилістичною метою (каламбур).

He said that he had come for me and told me that he was a page. “Come on”, I said, “You aren’t more than a paragraph”.

16. Передача змісту мовних знаків при перекладі. Еквівалентність при передачі похідного або складного слова оригіналу та його комбінаторності.

Це питання ми розглянемо на основі роботи В. Коміссарова та його рівнями еквівалентності. Еквівалентність при передачі похідного або складного слова оригіналу та його комбінаторності відбувається на першому рівні – рівні мовного знаку.

Розглянемо тип інформації, що вказує на морфемний склад слова. Еквівалентність буде досягнута незалежно від морфемного складу слова. Іноді морфемний склад слова виступає основою для стилістичних прийомів – морфемна основа висувається на перший план. У таких випадках викладачі використовують методику компенсації.

Розглянемо тип інформації, що вказує на можливість використання слова у поєднанні з іншими словами при відтворенні висловлювання. Це називається валентність. Існує валентність двох видів: семантична та синтаксична. Валентність надає можливість поєднувати слова за значенням.

Зевгла – порушення сполучуваності елементів у висловлюванні (не випадкове, а стилістично забарвлене), розрахована на гумористичний переклад.

He took a final photograph, two cups of tea and his departure. Зевгла – один з найскладніших прийомів.

17. Передача змісту мовних знаків при перекладі. Еквівалентність при передачі асоціативно-образної характеристики та антонімічної характеристики.

Це питання ми розглянемо на основі роботи В. Коміссарова та його рівнями еквівалентності. Еквівалентність при передачі асоціативно-образної характеристики та антонімічної характеристики відбувається на першому рівні – рівні мовного знаку.

Розглянемо типа інформації, що вказує на наявність у смислі слова образних або інших асоціацій. При відтворенні цього ступу еквівалентності модна виділити три характеристики:

1. максимальна (слова в мові оригіналу і перекладу мають однакові стильові та асоціативні характеристики) – cold as a stone, sly as a fox.

2. Рівень еквівалентності буде знижений, якщо одна і та сама асоціативно-образна характеристика входить до змісту різних слів – strong as a horse.

3. Асоціативно-образна характеристика, яка має засіб вираження в одній мові, не має засобу вираження в іншій мові.

Розглянемо інший тип інформації - інформація, що вказує на протиставлення змісту одного слова на зміст іншого (антонімія). Для перекладу ця інформація не релевантна, але в певних контекстах вона висувається на перший план, коли антоніми в одному контексті. Існують два види антонімів: системні( завжди) та ситуативні (за контекстом).

18. Функції мови. Переклад як засіб реалізації комунікативної функції мови.

Генріх Пауль вперше порушив питання про функціонування мови (ІІ пол. ХІХ ст., «Принципи історії мови»). Функція – це призначеність. Мова, як система, реалізує ряд функцій. Згідно з принципом ієрархічності мова ділиться на низку рівнів. Функція часто пов’язується з поняттям еквівалентності. Еквівалентність – це тотожність, схожість або подібність. Вона є основою для визнання перекладом власного перекладу.

Мова має чотири основні функції:

- когнітивна( пізнавальна)

- експресивно-емоційна (Експресія - це посилення виразності, збільшення впливу сили сказанного)

- естетична функція (здатність мови впливати на наше почуття прекрасного) Ця функція-найважливіший компонент будь-якого літературного твору. Естетична функція мови розширює світ естетичних переживань людини. Істинна ж естетична функція мови полягає у її здатності творити художні образи, тобто це функція художня і їй відповідає цілий розгалужений на роди і жанри функціональний стиль – художній

- комунікативна (мова служить засобом спілкування) Вона служить засобом спілкування між людьми. Мова виникла з потреб комунікації, і вся її організація підпорядкована цим потребам. Комунікат. функція є важливим чинником розвитку мови. Комунікативну функцію виконує не тільки звукове мовлення, а й написані чи надруковані тексти.

Функції мови реалізуються комплексно.