- •1. Практична необхідність та теоретичні передумови виникнення теоретичного перекладознавства.
- •2. Предмет лінгвістичного перекладознавства.
- •3. Методи та завдання лінгвістичного перекладознавства.
- •4. Мова як особлива знакова (кодова) система.
- •6. Семантична теорія перекладу: зміст та недоліки.
- •7. Трансформаційна теорія перекладу: зміст та недоліки.
- •8. Теорія динамічної еквівалентності ю. Найди.
- •10. Еквівалентність на рівні структури висловлювання.
- •11. Еквівалентність на рівні повідомлення, опису ситуації, мети комунікації.
- •12. Еквівалентність на рівні мовного знаку. Загальна характеристика.
- •13. Передача змісту мовних знаків при перекладі. Еквівалентність при ідентифікації та описі денотата.
- •14. Передача змісту мовних знаків при перекладі. Еквівалентність при передачі категоризації та реалізації стилістичної функції мови.
- •15. Передача змісту мовних знаків при перекладі. Еквівалентність при реалізації емоційного значення, багатозначності.
- •16. Передача змісту мовних знаків при перекладі. Еквівалентність при передачі похідного або складного слова оригіналу та його комбінаторності.
- •19. Поняття мовної еквівалентності при перекладі: загальна характеристика та різновиди.
- •21. Поняття та загальна характеристика перекладацьких співвідношень/ відповідників.
- •22. Жанрово-стилістична класифікація видів перекладу.
- •23. Психолінгвістична класифікація видів перекладу.
- •24. Дві тенденції в історії перекладу.
- •25. Суперечка про можливість перекладу: передумови, зміст, сучасне трактування.
- •26. Головні напрямки розвитку теорії перекладу: літературознавчий, лінгвістичний, культурологічний.
- •27. Етапи перекладацького процесу:
- •28. Визначення та класифікація перекладацьких прийомів.
- •29. Проблема одиниці перекладу.
- •30. Специфіка перекладу як реального процесу (прагматичні аспекти перекладу)
- •31. Поняття адекватності перекладу.
- •33. Жанрово-стилістичні особливості тексту як суб’єктивний чинник перекладу.
- •34. Учасники процесу перекладу як суб’єктивний чинник перекладу
29. Проблема одиниці перекладу.
Вперше термін «одиниця перекладу» було введено у книзі канадських лінгвістів Ж.-П. Віне й Ж. Дарбельне «Порівняльна стилістика французької й англійської мов. Метод перекладу» (1958р.). У якості одиниці перекладу вони пропонують розглядати мовні одиниці, які відповідають одиницям думки. Серед таких одиниць виділяються функціональні (одна граматична функція), семантичні (одне лексичне значення); діалектичні (хід думки) та просодичні (одна інтонація). У структурному відношенні одиниця перекладу може дорівнювати слову, словосполученню, частині слова (морфемі), фразеологічній єдності. Тобто у якості одиниці перекладу виділяються одиниці тексту оригіналу різного рівня, яким можна вказати окремі відповідності й які перекладаються як одне ціле. У Л.С.Бархударова одиниця перекладу – це найменша одиниця вихідної мови, що має відповідність у мові перекладу; вона … сама може мати складну будову, але частини її, окремо взяті, «неперекладні», тобто в тексті перекладу їм ніяких відповідностей установити не можна. Залежно від рівня мовної ієрархії він запропонував розрізняти переклад на рівні фонем, морфем, слів, словосполучень, речень і тексту. Згодом він уточнює, що замість одиниці перекладу варто було б говорити про одиницю перекладацької еквівалентності (одиниця вихідної мови, що має еквівалент у тексті перекладу). Головним недоліком його теорії є те, що переклад, як правило, здійснюється на рівні тексту. Одиниця перекладу наче й не існує, і водночас вона існує, тільки носить відносний характер і ніхто точно не знає, що це таке. Визначення поняття одиниці перекладу, дані різними дослідниками, суперечливі й внутрішньо, і одне стосовно іншого, і при цьому визнається, що всі начебто по-своєму праві. Проблема одиниці перекладу й досі залишається невирішеною. Це пояснюється тим, що на сьогоднішній день відсутня єдність поглядів на сутність одиниці перекладу як об'єктивного явища, а наявні погляди помилкові.
-Перша точка зору сформулювалася лінгвістом Бархударова. Одиниця мови-це найменша одиниця вихідної мови, що має відповідник у мові перекладу але складові якої окремо не перекладаються.
Наприклад:to take place- відбуватися
To take part- брати участь
Одиниця перекладу - будь-яка мінімальна одиниця тексту , яка виступає самостійним комунікативним об’єктом.
30. Специфіка перекладу як реального процесу (прагматичні аспекти перекладу)
Всякий текст комунікативний, містить певне повідомлення, передане від Джерела до Рецептора, якісь відомості (інформацію), які повинні бути вилучені з повідомлення Рецептором, зрозумілі їм. Сприймаючи отриману інформацію, Рецептор тим самим вступає в певні особистісні відносини до тексту, звані прагматичними відносинами. Такі відносини можуть мати різний характер. Вони можуть мати переважно інтелектуальний характер, коли текст служить для Рецептора лише джерелом відомостей про якісь факти та події, які його особисто не торкаються і не представляють для нього великого інтересу. У той же час отримана інформація може надати рецептору і більш глибокий вплив. Вона може торкнутися його почуттів, викликати певну емоційну реакцію, побудити до якихось дій. Здатність тексту виробляти подібний комунікативний ефект, викликати у Рецептора прагматичні відносини до повідомляємо, інакше кажучи, здійснювати прагматичний вплив на одержувача інформації, називається прагматичним аспектом або прагматичним потенціалом (прагматикою) тексту. Прагматичний потенціал тексту є результатом вибору Джерелом змісту повідомлення і способу його мовного вираження. У відповідності зі своїм комунікативним наміром Джерело відбирає для передачі інформації мовні одиниці, що володіють необхідним значенням,предметно-логічним, та організовує їх у висловлюванні таким чином, щоб встановити між ними необхідні смислові зв'язки. В результаті створений текст набуває певного прагматичний потенціал, можливість зробити деякий комунікативний ефект на його Рецептора.Прагматичне ставлення Рецептора до тексту залежить не тільки від прагматики тексту, але і від того, що собою представляє даний Рецептор, від його особистості, фонових знань, попереднього досвіду, психічного стану .
Прагматичні аспекти перекладу:
1.субєктивні(прагматичні )чинники перекладу пов’язані з текстом,що перекладається.
2.субєктивні пов’язані з умовами здійснення перекладацького акту.
3.субєктивні пов’язані з учасниками перекладу