- •Тема 1. Система вищої освіти в Україні. Державні стандарти вищої освіти в Україні.
- •Лекція 1.2 Тема: ” Місце нау та кк нау в системі вищої освіти в Україні”
- •Тема 2. Організація навчального процесу у вищому навчальному закладі. Лекція 2.4 Тема: ” Організація навчального процесу у вищому навчальному закладі”
- •Тема 3. Зміст, характер та сфери майбутньої професійної діяльності. Лекція 3.5 Тема: ” Зміст, характер та сфери майбутньої професійної діяльності”
- •Диспетчер служби перевезень
- •Начальник агентства повітряних сполучень
- •Оператор служби перевезень
- •Черговий з комплектування пасажирського завантаження
- •Черговий з оформлення супровідної документації
- •Агент з організації обслуговування авіаперевезень
- •Спеціалізація агент з організації обслуговування авіаперевезень (пасажирських)
- •Агент з організації обслуговування авіаперевезень (поштово-вантажних)
- •Черговий з реєстрації пасажирів
- •Тема 4. Авіапідприємства. Зміст і проблеми розвитку. Лекція 4.6 Тема: ” Основи авіації”
- •Лекція 4.7 Тема: ” Авіапідприємства в ринкових умовах”
- •Лекція 4.8 Тема: ” Зміст і проблеми розвитку авіації”
- •Система організації повітряного руху
- •Аеропорти
- •Авіакомпанії
- •Авіація загального призначення
- •Підприємства авіаційної промисловості
Тема 4. Авіапідприємства. Зміст і проблеми розвитку. Лекція 4.6 Тема: ” Основи авіації”
План:
Історія розвитку цивільної авіації.
Характеристика структури цивільної авіації.
Мета: ознайомлення з історією цивільної авіації та її сучасною структурою.
Зв’язок з іншими дисциплінами: Транспортні засоби, Історія України.
1.
2. Структурно цивільна авіація (ЦА) сьогодні складається з системи підприємств, діяльність яких регулюється законодавчими та нормативно-правовими актами України, а також установчими документами.
Керівними органами є Міністерство транспорту України – як центральний орган виконавчої влади, а також департамент авіаційного транспорту (Укравіатранс) – як урядовий орган державного управління, відповідальний за галузь в цілому.
Система ЦА України включає:
1. Підприємства, які підпорядковані Укравіатрансу:
Авіакомпанії – 20;
Аеропорти – 22;
Підприємства неосновного виду діяльності – 16;
Державне підприємство обслуговування повітряного руху України – „Украерорух”.
2. Аеродроми - 72.
3. Авіаперевізники недержавної форми власності – 42. Авіаперевізники відомчого підпорядкування: Міноборони – 1; МВС – 1; Міністерства промислової політики – 9.
4. Інші підприємства, установи та організації державного та недержавного сектору, що забезпечують діяльність ЦА.
Наступне заняття: практичне заняття на тему: „Основи авіації.”
Самостійна робота №7 : Скласти доповідь: „Місце і роль цивільної авіації в транспортній системі України”.
Самостійна робота №8 : Охарактеризувати провідні авіакомпанії.
Лекція 4.7 Тема: ” Авіапідприємства в ринкових умовах”
План:
Поняття авіапідприємства.
Організаційно-правові форми авіапідприємств.
Мета: визначення основних понять підприємства.
Зв’язок з іншими дисциплінами: Основи економіки, Основи права.
1. Підприємство – самостійний господарюючий суб’єкт, який виробляє продукцію, виконує роботи та надає послуги з метою задоволення громадських потреб та отримання прибутку.
Підприємство як суб'єкт підприємницької діяльності й об'єкт керування є юридичною особою.
Підприємство може кваліфікувати в залежності від форм власності:
І. Господарське товариство, поділяються на:
А) повне товариство;
Б) товариство на вірі (командитне);
В) товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ);
Г) товариство з додатковою відповідальністю;
Д) акціонерне товариство.
ІІ. Особисті підприємства.
ІІІ. Виробничі кооперативи.
ІV. Муніципальні підприємства.
Товариство являє собою об'єднання осіб та капіталів.
Повне товариство відрізняється двома основними ознаками:
підприємницька діяльність його учасників, вважається діяльністю самого товариства;
по його зобов'язаннях кожної з учасників відповідає усім своїм майном, у тому числі і не переданому товаристві.
Товариство на вірі (командитне) відрізняється тим, що складається з двох груп учасників: одні здійснюють підприємницьку діяльність і при цьому несуть додаткову необмежену відповідальність своїм особистим майном. Інші не несуть такої відповідальності оскільки їхні внески стають власністю товариства, вони несуть лише ризик утрати внесків.
Товариство з обмеженою відповідальність – це різновид об'єднань капіталів, що не вимагають особистої участі обох членів у справах товариства. Характерними ознаками ТОВ підприємства є розподіл його основного капіталу на частки учасника і відсутність відповідальності останнього по боргах суспільства. Майно товариства вкладає його в статутний капітал, що належить йому самому як юридичній особі не утворить об'єкта часткової власності учасників. Учасники ТОВ (ТзОВ) не відповідають по його зобов'язаннях і несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, у межах вартості зробблених ними внесків.
Акціонерне товариство – це одна з найбільш складних організаційно-правових форм підприємства, тому в ньому повинно бути кілька органів керування, ними є:
загальні збори акціонерів;
рада директорів (наглядацька рада);
одноособовий виконавчий орган (генеральний директорат);
колегіальний виконавчий орган;
ревізійна комісія (орган внутрішнього контролю за організаційно-господарською діяльністю товариства).
Статутний капітал АТ складається з номінальної вартості акцій товариства придбаних акціонерами.
2. На повітряному транспорті ринкові умови створюють певні тенденції розвитку. Тут як і в інших галузях виробництва підсилюється процес концентрації виробництва і капіталу. Однієї з форм концентрації виробництва є його диверсифікованість (від слова розмаїтість).
По визначенню В.Г. Афанасьєва:
Диверсифікованість – це розширення сфери діяльності авіакомпаній у різних підприємствах інших галузей, що не знаходяться в прямого зв'язку з авіатранспортним виробництвом.
Основні типи диверсифікованості:
1. Авіакомпанії стають частиною якого-небудь концерну, основною діяльністю якого не є авіатранспортне виробництво – авіакомпанії самі починають володіти підприємствами, зайнятими в інших галузях виробництва або вкладають капітал у ці галузі, здобуваючи акції цих підприємств.
2. Авіакомпанії створюють дочірні компанії в родинних, але не однорідних сферах.
Інтеграція підприємств проводиться на основі централізації і концентрації їхніх господарських засобів або капіталів. Цей процес зв'язаний з відмовленням підприємств частково або цілком від своєї фінансово-господарської самостійності на користь іншого підприємства.
Види об'єднань підприємств: картель, синдикат, холдинг, трест, концерн, фінансово-промислові групи.
Картель підприємство створене на основі картельної угоди, у якому встановлюються обов'язкові для всіх учасників умови (по обсязі виробництва, за цінами на товари і послуги, обмін патентами, частки квоти на ринку збуту й ін.).
Як правило в картель поєднуються підприємства однієї галузі. Учасники картелі зберігають юридичну і господарську самостійність і здійснюють свою діяльність відповідно до картельного договору.
Холдинг – це акціонерна компанія, що володіє контрольним пакетом акцій, юридично самостійного підприємства.
Трест являє приклад найбільш тісного об'єднання підприємств. Підприємства, що входять у його склад утрачають свою юридичну і господарську самостійність і перетворюються в підрозділ тресту.
Концерн є об'єднанням підприємств, що зберігають свою юридичну самостійність, але фінансовий контроль і визначені функції по постачанню, виробництву і маркетингові підприємства узято під єдине керування.
Наступне заняття: практичне заняття на тему: „Авіапідприємство в умовах ринку.”
Самостійна робота №9 : Скласти конспект закону України " Про підприємства”.