- •Тема 1. Система вищої освіти в Україні. Державні стандарти вищої освіти в Україні.
- •Лекція 1.2 Тема: ” Місце нау та кк нау в системі вищої освіти в Україні”
- •Тема 2. Організація навчального процесу у вищому навчальному закладі. Лекція 2.4 Тема: ” Організація навчального процесу у вищому навчальному закладі”
- •Тема 3. Зміст, характер та сфери майбутньої професійної діяльності. Лекція 3.5 Тема: ” Зміст, характер та сфери майбутньої професійної діяльності”
- •Диспетчер служби перевезень
- •Начальник агентства повітряних сполучень
- •Оператор служби перевезень
- •Черговий з комплектування пасажирського завантаження
- •Черговий з оформлення супровідної документації
- •Агент з організації обслуговування авіаперевезень
- •Спеціалізація агент з організації обслуговування авіаперевезень (пасажирських)
- •Агент з організації обслуговування авіаперевезень (поштово-вантажних)
- •Черговий з реєстрації пасажирів
- •Тема 4. Авіапідприємства. Зміст і проблеми розвитку. Лекція 4.6 Тема: ” Основи авіації”
- •Лекція 4.7 Тема: ” Авіапідприємства в ринкових умовах”
- •Лекція 4.8 Тема: ” Зміст і проблеми розвитку авіації”
- •Система організації повітряного руху
- •Аеропорти
- •Авіакомпанії
- •Авіація загального призначення
- •Підприємства авіаційної промисловості
Лекція 4.8 Тема: ” Зміст і проблеми розвитку авіації”
План:
Зміст і проблеми розвитку авіації.
Перспективи розвитку цивільної авіації України..
Мета: охарактеризувати сучасний стан ЦА в Україні та визначити основні проблеми та шляхи їх вирішення.
Зв’язок з іншими дисциплінами: Історія України, Основи економіки, Транспортні засоби.
1. До числа найбільш серйозних проблем, які принципово гальмують процеси розвитку авіаційної галузі, належать:
Невідповідність законодавчо закріпленого статусу Укравіатрансу реальним завданням із забезпечення ефективного державного управління і регулювання діяльності цивільної авіації відповідно до вимог ІКАО.
Відповідно до чинного законодавства України Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях є складовою державного бюджету України, що суперечить регламентації ІКАО (Doc.8632-С/968, Doc.9626 та інші).
Діючий сьогодні Повітряний кодекс України передбачає утворення альтернативного Укравіатрансу центрального органу виконавчої влади з нагляду за безпекою авіації.
За характером виробничої діяльності, рівнем значимості для держави та досягнутим рівнем приватизації авіаційні підприємства можна умовно розділити на п'ять основних груп:
- система організації повітряного руху;
- аеропорти;
- авіакомпанії;
- авіація загального призначення;
- підприємства авіаційної промисловості.
Система організації повітряного руху
Проблемні питання:
- щорічно проводяться спроби вилучення валового доходу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (ДП ОПР) "Украерорух" до Державного бюджету;
- невирішеним залишається питання створення резерву диспетчерського складу;
- міжнародні тенденції щодо впровадження глобальних супутникових систем для обслуговування повітряного руху.
Шляхи вирішення проблем.
- Законодавчо закріпити джерела фінансування ДП ОПР "Украерорух".
- Продовжувати вдосконалення нормативно-правового забезпечення організації повітряного руху.
- Підвищення привабливості повітряного простору України для міжнародного транзиту через розбудову системи використання повітряного простору відповідно до міжнародних стандартів.
- Модернізація національної системи забезпечення аеронавігації.
- Впровадження глобальних супутникових систем CNS/ATM для обслуговування повітряного руху.
- Корпоратизація ДП ОПР "Украерорух".
Аеропорти
Проблемні питання:
- низька якість обслуговування в більшості аеропортів;
- малі обсяги перевезень в більшості аеропортів не дозволяють досягти рівень доходів, за якого можливо виділяти кошти на модернізацію;
- всупереч міжнародним вимогам щодо спрощення формальностей по обслуговуванню повітряних перевезень не скрізь створено аеропортові комітети по спрощенню формальностей;
- затримується завершення реструктуризації;
- скрутний фінансовий стан регіональних аеропортів не дозволяє забезпечувати модернізацію інфраструктури;
- без фінансової підтримки з боку місцевих органів та залучення додаткових коштів розвиток аеропортів (в першу чергу обласних) неможливий;
- податковий тиск на аеропорти, зокрема земельні податки перевищують в середньому 20 % витрат і не повертаються в аеропорт ні в якій формі: дотацій, капіталовкладень та ін.;
- зовнішні загрози: значний розвиток завдяки державній підтримці та іноземним інвестиціям основних закордонних аеропортів-конкурентів: Варшава, Прага, Москва, Стамбул та інші.
Шляхи вирішення проблем.
- Завершити процеси реструктуризації авіапідприємств Львова, Донецька, Дніпропетровська з виділенням аеропортів у самостійні юридичні особи.
- Передати у власність територіальних громад областей збиткові аеропорти і забезпечити їх постійні дотації з місцевих бюджетів з метою підтримання їх сертифікаційної придатності.
- Зліквідувати збиткові аеропорти, що не відповідають необхідному рівню сертифікаційної придатності і не будуть забезпечені необхідним рівнем дотацій з місцевих бюджетів.
- Законодавчо врегулювати питання компенсації надання безоплатних послуг в аеропортах України, зокрема при здійсненні гуманітарних перевезень, обслуговуванні авіаційних перевезень
- Провести корпоратизацію аеропортів України з метою підготовки до процесу приватизації після затвердження відповідних нормативно-правових документів.
- Відпрацювати заходи щодо створення на базі Державного міжнародного аеропорту "Бориспіль" національного вузлового аеропорту, так званого "Хабу".