Лекція 1.2 Тема: ” Місце нау та кк нау в системі вищої освіти в Україні”
План:
Місце НАУ в системі вищої освіти в Україні.
Місце КК НАУ в системі вищої освіти в Україні
Мета: визначення місця НАУ та КК НАУ в системі вищої освіти в Україні, ознайомлення зі структурою КК НАУ.
Зв’язок з іншими дисциплінами: Історія України.
1. Національний авіаційний університет (НАУ) – один із найпотужніших та найвідоміших авіаційних вищих навчальних закладів світу. Він був заснований у 1933 році на базі авіаційного факультету Київського політехнічного інституту як самостійний Київський авіаційний інститут.
До складу університету входять:
Загальну кількість студентів та слухачів в усіх навчальних структурних підрозділах університету становлять 35 тисяч осіб. Навчальний процес виконується по 75 спеціальностям.
Відповідно до основних положень Національної доктрини розвитку освіти в Україні, затвердженої Указом Президента України від 17 квітня 2002р. №347/2002 розроблена доктрина розвитку Національного авіаційного університету. Доктрина визначає місію університету, його відмінні ознаки та компетенції, стратегічні цілі та принципи їх досягнення, стратегічні напрямки діяльності, політику в сфері якості освіти, інструменти та гарантії її реалізації.
Місія – зміцнення освітньо-кваліфікаційного потенціалу держави шляхом високоякісної підготовки фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів конкурентноспроможних на світовому ринку праці.
Мета – вихід на позиції лідерства в світовій освітньо-кваліфікаційній сфері, інтеграція зі світовим освітнім та науково-технічним товариством із дбайливим збереженням власних досягнень і традицій, напрацьованих в університеті, підвищення престижу вищого навчального закладу.
Стратегія:
Пріоритетність питань якості підготовки фахівців, постійне підвищення їх конкурентоспроможності на світовому ринку праці;
Орієнтація на кращі світові досягнення в освітньо-професійній сфері;
Тактика:
Маркетингові дослідження ринку праці та досягнень світових лідерів вищої освіти;
Розвиток командної діяльності, спрямування на залучення всього колективу університету до процесу підвищення якості підготовки фахівців;
Професіоналізм, компетентність та персональна відповідальність кожного на базі постійного підвищення кваліфікації;
Створення сучасної інфраструктури навчального процесу, впровадження інноваційних технологій навчання;
Удосконалення навчально-методичного забезпечення навчального процесу, оновлення матеріально-технічної бази;
Наскрізна комп’ютеризація та інформатизація навчального процесу;
Удосконалення практичної підготовки фахівців, розвиток форм і методів самостійної індивідуальної роботи студентів, активізація науково-дослідної роботи з впровадженням її результатів у навчальний процес.
2. Історія коледжу бере початок з червня 1951 року. За роки свого існування коледж підготував понад 20 тисяч фахівців. Навчальний процес у коледжі здійснюють 153 штатних та приватних викладачів. Матеріально-технічна база складається з п’яти навчальних та лабораторних корпусів. Спортивна база налічує дві спортивних зали та стадіон. Навчальна практика проводиться на навчальній авіаційно-технічній базі та на наземному радіополігоні.
Є можливість навчання на військовій кафедрі по закінченню якої присвоюється військове звання молодший лейтенант запасу.
Завдання розвитку КК НАУ:
Виведення освіти на рівень державних і міжнародних стандартів;
Досягнення якісно нового рівня підготовки авіаційних фахівців;
Забезпечення високого науково-методичного і науково-технічного рівня навчально-виховного процесу;
Подальше формування змісту освіти на основі наскрізної комп’ютеризації, фундаменталізації і прогресивних технологій навчання.
Підвищення наукового потенціалу педагогічних кадрів.
Напрями та спеціальності, за якими здійснюється підготовка фахівців.
Структура коледжу
Наступне заняття: практичне заняття на тему: „Структура НАУ, КК НАУ”
Самостійна робота №2 „Скласти організаційну структуру КК НАУ”.
Лекція 1.3
Тема: ” Державні стандарти вищої освіти в Україні”
План:
Державні стандарти вищої освіти в Україні.
Нормативно-правове забезпечення організації навчального процесу
Мета: вивчення основних понять державних стандартів вищої освіти та ознайомлення з нормативно-правовим підґрунтям організації навчального процесу.
Зв’язок з іншими дисциплінами: Основи права.
1. Зміст освіти – це науково обґрунтована система дидактично та методично оформленого навчального матеріалу для різних освітніх і освітньо-кваліфікаційних рівнів. Зміст освіти включає нормативний та вибірковий компоненти. Нормативний компонент змісту освіти визначається відповідним державним стандартом освіти.
Державний стандарт освіти – це сукупність норм, які визначають вимоги до освітнього, освітньо-кваліфікаційного рівня.
Державні стандарти освіти розробляються для кожного освітнього (освітньо-кваліфікаційного) рівня та напрямку підготовки (спеціальності) і затверджуються Кабінетом Міністрів України. Вони підлягають перегляду та перезатвердженню не рідше як один раз на 10 років.
Складовими державного стандарту освіти є: освітня (освітньо-кваліфікаційна) характеристика; нормативна частина змісту освіти і тести.
Основними функціями державних стандартів освіти є забезпечення досягнення і підтримання вищим закладом освіти високого рівня вищої освіти через реалізацію нормативної частини змісту освіти та самооцінки чи державної оцінки результатів роботи.
Освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ) – це основні вимоги до професійних якостей, знань і умінь фахівця, які необхідні для успішного виконання професійних функцій. Зміст освітньо-кваліфікаційної характеристики визначається Міністерство освіти України для кожного освітньо-кваліфікаційного рівня: кваліфікований робітник; молодший спеціаліст; бакалавр; спеціаліст; магістр. Це є державний документ, в якому узагальнюється зміст освіти, тобто відображаються цілі освітньої та професійної підготовки, визначається місце фахівця в структурі національної економіки і вимоги до його компетентності, інших соціально важливих властивостей та якостей.
На основі ОКХ розробляються навчальні плани вищих навчальних закладів, проводиться атестація випускників, їх розподіл, аналіз професійного використання, оцінка якості підготовки спеціалістів на різних етапах навчання.
2. Організація навчального процесу базується на нормативно-правових актах: Закон України „Про освіту”; ОКХ; державні стандарти освіти, нормативна частина змісту освіти, освітньо-професійна програма.
Нормативна частина змісту освіти є гарантованим мінімумом вимог до відповідного освітнього рівня. Вона визначається державним стандартом освіти і є обов’язковим компонентом реалізації освітньої програми.
Освітньо-професійна програма (ОПП) – державний нормативний документ, в якому узагальнюються зміст та термін навчання, встановлюються вимоги до змісту, обсягу і рівня освітньої та професійної підготовки відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, а також форми контролю та державної атестації. ОПП являє собою структурно-логічну схему підготовки фахівця, в якій вказуються перелік нормативних навчальних дисциплін із зазначенням загального обсягу часу (в годинах), відведеного для їх вивчення та форм підсумкового контролю з кожної навчальної дисципліни.
Нормативні навчальні дисципліни – визначаються державним стандартом освіти (освітньо-професійною програмою підготовки – ОПП). Дотримання їх назв є обов’язковим для вищих закладів освіти, а обсяг не може бути меншим від обсягу, встановленого державним стандартом освіти. Вибіркові навчальні дисципліни вводяться вищим закладом освіти для більш повного задоволення освітніх і кваліфікаційних запитів особи та потреб суспільства.
Навчальний план – нормативний документ, який складається вищим закладом освіти на підставі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки і визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять (лекція, практичні, консультації, лабораторні, навчальні й виробничі практики) та їх обсяг, графік навчального процесу, форми і засоби проведення поточного і підсумкового контролю. У навчальному плані відображається також обсяг часу, передбачений на самостійну роботу. Навчальний план розробляється на весь період реалізації відповідної ОПП підготовки і затверджується керівником вищого закладу освіти.
Робочий навчальний план – документ, який складається вищим закладом освіти на поточний навчальний рік і конкретизує форми проведення навчальних занять, їх обсяг, форми і засоби проведення поточного та підсумкового контролю за семестрами.
Робоча навчальна програма – нормативний документ вищого закладу освіти, в якому відображається конкретний зміст навчальної дисципліни, послідовність та організаційно-методичні форми її вивчення, обсяг часу на різні види навчальної роботи. Розробляється на основі навчальної програми дисципліни відповідно до навчального плану.
Індивідуальний навчальний план студента – нормативний документ, за яким здійснюється навчання студента, виходячи з вимог ОПП відповідного рівня підготовки та з урахуванням його особистих освітньо-професійних інтересів і потреб.
Структура нормативно-правової бази навчального процесу.
Наступне заняття: практичне заняття на тему: „ Державні стандарти вищої освіти України”
Самостійна робота №3 : Скласти конспект закону України " Про освіту".