Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичні вказівки по геодезії.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
10.11.2019
Размер:
939.52 Кб
Скачать

11 Лабораторна робота № 11

Тема: Камеральна обробка результатів польових вимірів при технічному нівелюванні

Мета роботи: Одержати практичні навики з обчислення нівелірного журналу і складання поздовжнього профілю траси

11.1 Вихідні дані для виконання роботи

Польовий нівелірний і пікетажний журнали наведені в додатках 9 і 10.

Значення висоти початкового репера - кінцевого репера , величини, які характеризують перший і другий повороти траси: величина кута повороту, радіус кругової кривої і пікетажні назви вершини кута повороту - , і , а також румб початкового напрямку траси, приведені в табл. 2, звідки вони вибираються за своїм варіантом. В таблиці 2 також наведені вихідні дані для нанесення на профіль проектної лінії: величина насипу (виїмки) на , ухил проектної лінії на ділянці від до початку першої кругової кривої - . На участку від початку першої кругової кривої до кінця другої кругової кривої необхідно запроектувати горизонтальну ділянку.

Завдання виконується на протязі чотирьох занять. На першому занятті обчислюється нівелірний журнал, на другому – пікетний журнал, на третьому будується поздовжній профіль траси і поперечники, а на четвертому – виконується проектування по профілю.

11.2 Обробка журналу технічного нівелювання

  1. Як контролюється робота на станції в журналі нівелювання?

  2. Як виконується посторінковий контроль в нівелірному журналі?

  3. Як підраховується нев’язка в розімкненому нівелірному ході?

  4. Як підраховується допустима нев’язка в зімкненому нівелірному ході?

  5. Як розподіляється нев’язка в нівелірному ході?

  6. Як вираховуються відмітки зв’язуючих точок ходу?

  7. Як вираховуються відмітки проміжних точок ходу?

11.2.1 Порядок виконання роботи

  1. До початку заняття необхідно виписати з таблиці вихідні дані і , одержати в лабораторії нівелірний журнал і переписати в нього результати польових вимірів з таблиці.

  2. Підрахувати значення перевищень між зв’язуючими точками ходів, використовуючи відліки по червоній і чорній сторонах рейок.

  3. Перевірити виконання контролю (перевищення не повинно відрізнятися більш ніж на 4 мм) і підрахувати середнє перевищення.

  4. На кожній сторінці журналу виконайте посторінкові контролі.

  5. Виконайте загальний контроль, підрахувавши нев’язку ходу.

  6. Вирахуйте допустиму нев’язку.

  7. Провести порівняння нев’язок і в випадку допустимості отриманої розділити її з оберненим знаком на всі підраховані значення середніх перевищень.

  8. Підрахувати висоту всіх зв’язуючи точок способом перевищень.

  9. Підрахувати висоти всіх проміжних точок способом горизонту інструменту.

11.3. Обробка пікетажного журналу

11.3.1 Запитання для підготовки до заняття

  1. Що називається кутом повороту траси?

  2. Як вимірюються кути повороту траси?

  3. Напишіть назви головних точок і елементів кругової кривої.

  4. Що називається пікетом в як він закріплюється на місцевості?

  5. Запишіть формули для підрахунку пікетажного найменування головних точок кругової кривої.

  6. З якою метою і в яких точках розбивають поперечники?

  7. Для чого служить пікетажний журнал?

  8. Які дані заносяться в пікетажний журнал?

11.2.3. Порядок виконання роботи.

  1. До початку заняття необхідно перекреслити вказані викладачем сторінки пікетажного журналу на лист міліметрового паперу в м-бі 1:2000, одержати таблиці (6) або (8) в лабораторії.

  2. Використовуючи вибраний по своєму варіанту румб початкового напрямку траси і значення кутів поворот, вирахувати румби прямих вставок по трасі. Приклад рішення для варіанту №1, для першого кута повороту

Аналогічно знаходять румб другої прямої вставки.

  1. Знайти по таблицях значення К, Т, Д, Б (довжини кривої, доміру, тангенса, бісектриси) для значення R=1 м і потім, помноживши на величину даного радіуса кругової кривої, вирахувати ці значення.

  2. Знайти з контролем пікетажні позначення головних точок першої і другої кругових кривих на трасі. Результати розрахунків записати в пікетажному журналі напроти відповідного кута повороту траси.

11.4 Побудова поздовжнього профілю траси і поперечника

11.4.1 Запитання для підготовки до заняття

  1. По яких даних складають поздовжній профіль траси?

  2. Яким звичайно приймають масштаб профілю по вертикалі?

  3. Що являє собою сітка профілю?

  4. Що являє собою лінію умовного горизонту і як вибирають її висоту?

11.4.2 Порядок виконання роботи

  1. На міліметровому папері побудувати сітку профілю згідно з зразком.

  2. В графі „Відстані” розмістити у відповідності з пікетажним журналом і вибраним горизонтальним масштабом всі пікетажні і полюсові точки.

  3. В графі „Відмітки землі” розмістити їх відмітки з нівелірного журналу заокруглені до 0,01м.

  4. В графі „План траси” помістити план траси, складений в прийнятому горизонтальному масштабі по результатах зйомок, які є в пікетажному журналі. В середині цієї графи прямою лінією зображають вісь дороги, а у відповідних її місцях, як в пікетажному журналі, стрілками показують повороти траси.

  5. В графі „Грунт” поміщають результати геологічних досліджень ґрунтів по трасі. Верхня границя цієї графи є лінією умовного горизонту.

  6. Від лінії умовного горизонту, на встановлених до неї перпендикулярах (ординатах), у відповідному вертикальному масштабі відкладають чорні відмітки точок. Ординати не повинні бути довшими 15 см. Виходячи з цього, встановлюється відмітка лінії умовного горизонту. Намічені на ординатах точки з’єднуються ламаною лінією, яка і є профілем траси.

  7. В графі „Пікети, прямі і криві” дається зображення прямих ділянок траси і заокруглення. Заокруглення умовно зображаються дугами, зверненими випуклістю вверх – при повороті вправо і випуклістю вниз – при повороті вліво. Спочатку і вкінці заокруглень підписують відстані до ближчих пікетних точок.

  8. На прямих ділянках дороги підписують їх довжини і румби.

  9. Викреслюють профілі поперечників в одному масштабі, який відповідає вертикальному масштабу поздовжнього профілю.

    1. Вирахування відміток точок проектної лінії

11.5.1 Запитання для підготовки до заняття

  1. Що називається нахилом лінії?

  2. Що таке відмітка фіксованої точки? Які точки відносяться до фіксованих?

  3. По якій формулі вираховують червоні відмітки точок траси?

  4. Що називається робочою відміткою?

  5. Що називається точкою нульових робіт?

  6. По якій формулі вираховують відстані до точки нульових робіт від ближчих точок пікетажу?

  7. Для чого вираховують ці точки?

11.5.2 Порядок виконання роботи

  1. Керуючись заданими вихідними даними вираховують відмітки фіксованих точок по трасі на ІКО, ПКК1, ККК2 і в кінці траси.

Червона відмітка на ІКО рівна чорній відмітці на ІКО плюс задана величина насипу або виїмки .

Відмітка ПКК1 дорівнює

,

де - червона відмітка на ІКО; і – заданий нахил по лінії ІКО – ПКК1;

- гор. проложення лінії ІКО - ПКК1 , яке визначається по пікетажу траси (для варіанта 1 дорівнює 92.3 м).

Червона відмітка ККК2, враховуючи наявність горизонтальної ділянки дорівнює, очевидно відмітці .

Відмітка кінця траси НК знайдеться аналогічно по формулі

,

де - відстань від ККК2 до кінця траси.

  1. Керуючись відмітками фіксованих точок наносять на профіль проекту (червону) лінію.

  2. В графі „Нахил проектної лінії”, проектна лінія показується у вигляді діагоналі прямокутника, напрямленої вниз або вверх у випадку від’ємного або додатного ухилу. На діагоналі у вигляді дробу підписується ухил і довжина проектної ліній на даній ділянці.

  3. Враховуючи знаки ухилів, вираховують червоні відмітки всіх точок траси. Червоні відмітки заокруглені до сантиметрів записують у графу „Проектні відмітки” сітки профілю. На горизонтальних ділянках їх підписують тільки на початку і в кінці ділянки.

  4. Знаходять різниці між червоною і чорною відмітками точок (робочі відмітки). Їх

підписують на відповідних ординатах, вище проектної лінії при насипі і нижче при виїмці.

  1. В місцях пересічення лінії профілю з червоною лінією вираховують відмітки точок нульових робіт, попередньо знайшовши відстані до них від ближніх точок пікетажу по формулі

,

де – відмітка точки нульових робіт; – червона відмітка ближньої пікетної точки; – відстань від неї до точки нульових робіт; – ухил на ділянці.

Відстань від ближньої точки пікетажу до точки нульових робіт знаходять за формулою

,

де і – робочі відмітки на ближніх точках пікетажу; – горизонтальне положення відстані між ними.

  1. Викреслюють профіль тушшю.

Вісь дороги в графі „План траси”, графи: „Проектні відмітки”, „Ухил проектної лінії”, „Пікети, прямі і криві”, „Кілометри” і всі підписи в них викреслюються червоним кольором, відстані до точок нульових робіт і їх відмітки – синім кольором, решту граф і підписи в них – червоним кольором.

Зразок оформлення роботи наведений в додатку 11.