Іржа гвоздики.

Збудник - Uromyces caryophyllinus (Schr.) Wint. Первинне зараження гвоздики відбувається еціоспорами, які утворюються на проміжному господарі - молочаї. В місцях ураження, на листках, пагонах, стеблах з'являються жовті плями, на яких утворюються дрібні, округлі, розсіяйі, які проривають епідерміс, коричневі уредінії (рис. 56).

Рис. 56. Іржа гвоздики. 1 - уражена рослина; 2 — уредініоспори; З — уредінії: 4 - телюспори

Уредініоспори округлі, еліпсоїдальні, розміром 25-36x18-24 мкм із жовто-коричневою оболонкою, рідко-шипуваті. Уредініоспор утворюється велика кількість, і вони є джерелом поширення інфекції в літній період та в теплицях. Пізніше, наприкінці літа на листках з'являються теліопустули, вони округлі, іноді зливаються, прикриті епідермісом, потім порошать, темно-коричневі, майже чорні. Телюспори кулясті, яйцеподібні або довгасті, розміром 32-40x16-14 мкм, із каштаново-бурою оболонкою, густобородавчасті, на вершині з невеличким безбарвним сосочком. Ніжка коротка безбарвна.

Спочатку уражаються листки в нижній частині, пізніше хвороба переходить на всю рослину. Уражені листки скручуються, засихають, тріщини в епідермісі різко знижують тургор, що веде до послаблення рослин, зниження цвітіння, нерідко рослина гине.

Дуже небезпечна хвороба гвоздики, особливо при вирощуванні в закритому ґрунті.

Боротьба. При появі перших ознак хвороби слід добре отоплювати та провітрювати теплиці. Хворі листки та рослини знищувати. Профілактичні обприскування препаратами цинеб та цирамон (0,3-0,5%-ний розчин, повторюваність - через 7-10 днів) або препаратами групи міді (повторюваність через 10-15 днів). Перед висаджуванням рослин Грунт обробляють 2%-ним формаліном або 0,2%-ним хлорпікрином (10-12 л/м2).

Чорна плямистість троянди.

Збудник - Marssonina rome (Lib.) Died В другій половині літа на верхній стороні уражених листків виникають пурпурно-білі, а потім майже чорні, променисті, округлі плями, 5-15 мм у діаметрі (рис. 57). Плями можуть з'являтися і на зеленій корі однолітніх пагонів. На міцелії з'являються численні органи конідіального спороношення. Ложа у вигляді чорнуватих коростинок, розсіяні або концентрично розташовані, під кутикулою. Конідієносці дуже короткі. Конідії подовжені, булавовидні, прямі або зігнуті, безбарвні з перетяжкою та одною перегородкою, розміром 16-26x7-5 мкм. Восени іноді разом із звичайними конідіями утворюються па-личковидні мікроконідії.

Рис. 57. Чорна плямистість листків троянди

І -ураженийлисток; 2 –конідіальне спороношення

Уражені листки мають сіро-буре забарвлення, скручуються та обпадають, у малостійких сортів у результаті передчасного опадання листків до осені рослини можуть залишитися зовсім без листків. Все це знижує цвітіння в поточному, і особливо, в наступному році. Чорна плямистість троянди дуже поширена і небезпечна хвороба у відкритому Грунті.

Боротьба. Збір та знищення хворих листків. Обрізка та спалювання хворих пагонів. Обприскування рослин бордоською рідиною (1%-ний розчин), суспензією ТМТД (1,5-2%), купрозаном (0,3-0,4%), полікарбацином (0,4%). З профілактичною метою до набухання бруньок рослини обприскують 5%-ним розчином мідного купоросу.