3.3. Правове регулювання охорони навколишнього середовища

Науково-технічна революція поряд із тим, що сприяла активному розвитку промислового виробництва, стрімко впливала на навколишнє середовище. Це значно загострило проблему його охорони, що й зумовило появу порівняно мо­лодої галузі права — екологічного права. Законодавство, яке регулює цю га­лузь суспільних відносин, почало з'являтися в окремих розвинутих країнах ще в XIX столітті.

Екологічне право США

У США перші спроби охорони природних ресурсів були зроблені з прийнят­тям Закону про лісові резервати (1891 p.), котрий покладав початок політиці закріплення «громадських земель» як федеральної власності. На них поступово

Розділ III. Держава і право країн західної цивілізації 509

почала формуватися система національних лісів, парків, заповідників диких тварин. Перший в історії США федеральний національний парк Йєллоустоун був створений на основі актів Конгресу ще в 1872 році.

На початку XX ст. були зроблені перші кроки щодо охорони середовища тваринного світу (у 1903 р. з'явився перший заповідник диких тварин на ост­рові Пелікан у Флориді). Протягом наступних десятиліть з'являється ціла низ­ка законів Конгресу про заповідники (1918, 1958, 1966 pp.).

У цей же час отримує розвиток інший напрямок природоохоронного законо­давства — забезпечення господарчого використання природних ресурсів. У 40-50-ті pp. XX ст. були прийняті спеціальні закони, спрямовані на захист безпе­ки атомної енергетики. Пізніше, в 1982 p., був виданий важливий Закон про політику в галузі ліквідації відходів ядерного виробництва.

У 60-ті pp. стало очевидно, що рішення складних екологічних завдань по­требує комплексного підходу, і, відповідно, консолідації та модернізації всього природоохоронного права. У 1969 році Конгрес США прийняв закони про наці­ональну політику з питань навколишнього середовища, а в 1970 р. — про по­кращення якості навколишнього середовища. На їх основі стали прийматися більш приватні акти, до текстів яких постійно вносяться уточнення й допов­нення: про контроль над забрудненням вод, про чистоту повітря, про контроль над шкідливими шумами, про ліквідацію твердих відходів тощо.

Спеціально створене Агентство з охорони навколишнього середовища має право видавати підзаконні акти, котрими регулюються критерії і стандарти якості води, атмосферного повітря, нормативи промислових відходів, стічних вод тощо, а також провадження кримінального переслідування корпорацій та інших порушників встановлених правил.

Екологічне право Великобританії

У Великобританії законодавство про охорону навколишнього середовища ще молодше, ніж у США. У 1951 р. уперше була введена система видачі дозволів на скидання відходів у внутрішні води, в 1956 р. на ряді територій країни за­боронена експлуатація підприємств, якщо вони дають шкідливі викиди в атмо­сферу. У 1970 р. створено Міністерство навколишнього середовища, у 1972 р. починає діяти Королівська комісія з боротьби з забрудненням навколишнього середовища — незалежний орган при уряді Великобританії; існують також чи­сленні центральні установи — ради з охорони повітря, з обробки різних відхо­дів і десять регіональних управлінь з контролю за якістю навколишнього сере­довища. Важливу роль відіграють місцеві органи влади й численні громадські об'єднання.

У 1974 р. був прийнятий Закон про контроль над забрудненням навколиш­нього середовища, який встановив систему податків на природоспоживачів і штрафів для забруднювачів.

Охорона водних ресурсів регулюється: Законом про захист і використання вод 1973 p., Законом про скидання забруднювальних речовин у море 1974 p., прийнятим у 1977 р. Законом про повноваження місцевих органів влади в кон­тролі за витратою води та скиданнями промислових відходів у внутрішні та прибережні води й іншими актами.

У 1958 і 1968 pp. були видані акти про захист атмосферного повітря від шкідливих викидів — Закони про чисте повітря, а в 1978 р. — Закон про кон­троль над забрудненням атмосфери. Прийнятим у 1974 р. Законом передбачено

510 Частина II. Держава і право країн громадянського суспільства

отримання попереднього дозволу на закопування промислових відходів. У тому ж 1974 р. виданий Акт, який встановлює превентивні заходи для боротьби з шумом. Закон про охорону природи 1968 р. визначив режим створених в Анг­лії й Уельсу природних заповідників. Важливе значення має також Закон про захист диких тварин і рослин 1981 р. з виправленнями 1985 р.

Екологічне право Франції

У Франції державна програма з охороні навколишнього середовища була прийнята в 1970 році. Вона спрямована насамперед на захист лісів, флори і фауни, а також на інші загальнодержавні заходи, в основі яких лежить еколо­гічна податкова політика, побудована за принципом «той, хто забруднює пла­тить». У 1971 р. створені міністерство охорони природи і навколишнього сере­довища, Рада з управління територіями та регіонального розвитку. З 1972 р. у всіх департаментах засновані бюро з охорони природи і навколишнього середо­вища. Один із найважливіших актів цієї сфери — прийнятий у 1976 р. закон, котрим передбачений широкий перелік природних об'єктів, що підлягають за­хистові під загрозою покарання, в тому числі флора, фауна, вода, корисні ко­палини. Закон передбачає також створення резервних територій, де забороня­ється будь-яка діяльність, що негативно впливає на навколишнє середовище. Окремим законом 1976 р. регулюється порядок розміщення й експлуатації будь-яких підприємств, що можуть становити загрозу для навколишнього се­редовища: вони розподілені на три категорії залежно від ступеня такої небез­пеки. Крім того, до системи природоохоронних актів входять: Декрет про ра­діоактивні відходи 1964 p., Декрет про охорону повітря від забруднення 1974 p., Декрет про обмеження рівня шуму 1975 p., Декрет про регіональні за­повідники 1988 р. та інші акти.

Екологічне право ФРН

У ФРН в останні десятиліття XX ст. дуже активно розвивався рух на ко­ристь захисту навколишнього середовища від забруднення, викликаного на­самперед вихлопними газами автомобілів та відходами промислового виробни­цтва. Під тиском прихильників цього руху як самостійна галузь законодавства виникла система нормативних актів екологічного характеру. Згідно з прийня­тим у 1974 р. Законом засновано Федеральне міністерство у справах навколи­шнього середовища. Створені, в окремих землях, відповідні відомства контро­люють встановлені стандарти належної якості вод та атмосферного повітря, і разом з федеральною владою й громадськістю борються з підприємцями та ін­шими порушниками законодавства про екологію.

Велике значення в цій боротьбі надається і вдосконаленню системи оподат­кування обкладання за принципом «хто більше забруднює природу, більше і платить». Серед природоохоронних законів переважають акти, спрямовані на попередження конкретних видів шкідливого впливу на навколишнє середови­ще: Закон про заходи для забезпечення усунення відпрацьованих масел 1968 р. (у редакції 1979 р.) і прийнята з метою розвитку цього Закону постанова уряду 1987 p., Закон про захист від шуму літаків 1971 p., Закон про захист навко­лишнього середовища від забруднень повітря, шумів, вібрацій та подібних шкідливих впливів 1974 p., Закон про попереджувальний захист населення від шкідливих випромінювань 1986 p., Закон про стічні води (у редакції 1987 р.) і

Розділ III. Держава і право країн західної цивілізації 511

Закон про охорону природи 1976 р. (у редакції 1987 p.), який спрямований на захист ландшафтів, флори й фауни тощо.

Таким чином, екологічне право встановило механізми, які перешкоджають споживчому й суто кон'юнктурному підходові до природних ресурсів і навко­лишнього середовища.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Виконайте такі завдання

„ , , Продовжте роботу над складанням хронологічної таблиці за за-

|1»ім1і»Яаі#яІ| пропонованою раніше формою (див.: С.25)

Продовжте роботу над складанням словника основних понять та термінів з історії держави і права зарубіжних країн. Розкрийте зміст

таких понять та термінів:

_І

Поняття	Терміни
Юридична особа Націоналізація Комерційна власність Евікція речі	Акція Корпорація Траст Лізинг Домиціль Ферейни Субституція

Перевірте себе

Продовжіть думку:

1. В Англії цивільне право розглядається

2. У нову епоху основними джерелами англійського цивільного права виступають ....

1. Некодифіковане в цілому англійське право, починаючи з другої половини XIX—XX ст. зазнає певних спроб надати йому систематизованого вигляду, про що свідчать

3. Сучасними джерелами цивільного процесуального права Англії виступають

2. Згідно з Конституцією СІЛА, регулювання цивільно-правових відносин відне­сено

4. Основними джерелами цивільного та цивільно-процесуального права СІЛА є

3. З кінця XIX ст. у США починається рух за уніфікацію цивільного права у шта­тах , про що свідчить

4. Робота щодо спроб уніфікації федерального законодавства СІЛА, законодавства штатів значно посилилась у XX ст., свідченням чому є

5. Конституційні засоби захисту власницьких прав у США знайшли своє закріплен­ня у

10. Потреба в систематизації та уніфікації цивільно-процесуального законодавства приз­вела до появи в 1848 у штаті Нью-Йорк Його значення полягає в тому, що

11. У ході революцій 1789-1794 pp. у Франції були закладені основи нового буржуаз­ного цивільного права, про що свідчать

12. Цивільний кодекс Наполеона, прийнятий у p., мав основну особливість:

13. Цивільний кодекс Наполеона був побудований за системою і складався

з

14. Цивільний кодекс Наполеона не тільки зробив величезний вплив на процес стано­ влення буржуазного цивільного права у Франції, але й послужив у XIX ст. зразком для

512 Частина II. Держава і право країн громадянського суспільства

проведення кодифікації цивільного права в більшості держав Європи та Американського континентів. Зокрема

15. Основним джерелом цивільного процесуального права Франції до початку 70-х років XX ст. був основу якого склав

16. Особливе місце серед кодифікацій цивільного права, що з'явилися після Кодексу Наполеона, посіло Це зумовлено тим, що в ньому

15. Визначною пам'яткою цивільного права Німеччини середини XIX ст. стало

Його характерними рисами були

18. Історичне значення прийнятого в році Німецького цивільного уложення

полягає в тому, що

19. Структура Німецького цивільного уложення відповідає доктрині і предста­влена

19. Цивільний процесуальний кодекс Німеччини був прийнятий у

20. Англо-американське право визнало як суб'єктів цивільного права

21. У США особливою рисою правового статусу фізичних осіб було те, що

19. Характерною рисою цивільного права нової епохи є поява... як суб'єкта цивіль­но-правових відносин

20. Досвід корпорацій як форми організації капіталу США запозичили в Англії, але з певними відмінностями, а саме

21. Згідно з правовою доктриною, запропонованою Верховним Судом США, у судо­вому прецеденті «Дартмуд коледж проти Вудворда» американській корпорації були притаманні п'ять критеріїв:

22. Особлива увага в сучасному законодавстві США про корпорації приділяється ак­ціонерним товариствам, що зумовлено

23. У сучасному цивільному законодавстві США набули поширення такі види цін­них паперів:

24. Стосовно юридичних осіб публічного права провідною тенденцією розвитку їх правового статусу в США є

19. Особливістю англійського речового права було

20. Оригінальним інститутом англійського цивільного права є

21. Суттєві зміни у праві власності США відбувалися з ..., що й призвело

до затвердження й домінування форми власності.

32. Подальша соціалізація виробництва і праці надали приватній власності

характеру, що означає

33. Сучасна концепція договору в англійському праві склалася шляхом

34. Ринкові відносини в США отримали своє юридичне вираження у

33. Відхід від принципу свободи договору, який стає провідним явищем у цивільно­му праві XX ст., виявлявся у

34. Процес демократизації в регулюванні сімейно-шлюбних відносин в англійському праві розпочинається

35. У сімейно-шлюбному законодавстві останнього часу більш докладно розгляда­ються майнові взаємини чоловіка та дружини із загальною тенденцією до їх

36. Різноманітність підходів до регулювання сімейно-шлюбних відносин у праві США зумовлена тим, що

33. Характерною відмінністю англійського спадкового права є

33. У XX ст. основні зміни у праві спадкування у країнах англо-американської пра­вової сім'ї зводилися до такого:

34. В основу визначення суб'єктів цивільного права у країнах континентальної сві­тової правової сім'ї було покладено

35. Розвиток капіталістичних відносин у країнах Західної Європи поставив на поря­док денний питання

36. Німецьке цивільне уложення, на відміну від Цивільного кодексу Франції, суб'єктами цивільно-правових відносин визнає...., відзначивши два основних види:

33. Головним інститутом речового права за ЦК Франції було , яке розумілося

як що свідчить про характер кодексу.

Розділ III. Держава і право країн західної цивілізації 513

3₃264

45. Розвиток процесу усуспільнення виробництва та сфери обігу мав своїм результа­том і зміну самої концепції власності, що розглядається в сучасному французькому ци­вільному праві як

46. Німецьке цивільне уложення поділяє всі речі на

47. Німецьке Цивільне Уложення, як і Кодекс Наполеона, не дає визначення понят­тя права власності, розкриваючи його зміст у такий спосіб:

48. Основним напрямком розвитку права власності в Німеччині у XX ст., як і в ін­ших розвинутих країнах світу, стає його

49. За ЦК Франції, договір — це , чинність якого визнається за умов:

50. Характерною рисою Німецького цивільного уложення в питанні про обов'язкові умови дійсності договорів є

51. Крім договору, французьке та німецьке право знає й інші підстави виникнення зобов'язань:

52. У регулюванні сімейно-шлюбних відносин за ЦК Франції було закріплено

53. На відміну від французького кодексу, Німецьке цивільне уложення визнало єди­ною законною формою шлюбу

54. Основною тенденцією розвитку сімейно-шлюбних прав у другій половині XX ст. у країнах континентальної правової сім'ї стала

55. За французьким цивільним законодавством визнається спадкування як за так і за

56. При спадкуванні за законом Німецьке цивільне уложення закріплювало сис­тему

57. Торговий кодекс Франції, прийнятий у p., мав таку структуру:

58. Подальший розвиток французького торгового права здійснювався

59. У році було прийнято Загальнонімецьке торгове уложення, яке

структурно було представлено ; замінено в новим Торговим кодексом.

60. Зміни у змісті торгового права західноєвропейських країн в умовах науково-тех­нічної революції можна побачити

61. Історично трудове право як галузь права склалося в результаті , котра й зу­мовила дві тенденції правового регулювання праці:

62. Перші закони про працю в Англії характеризувалися

63. Важливою віхою в розвитку трудового законодавства Великобританії став закон 1911 p., який

64. Сучасне трудове законодавство у Великобританії склалося Його характе­рною рисою є

65. Протягом XIX ст. у трудовому законодавстві СІЛА склалася судова доктрина, згідно з якою

66. Сучасне трудове законодавство СІЛА — як федеральне, так і штатів — визначає лише

67. Основи чинної в СІЛА системи соціального забезпечення були закладені

68. Як складові частини французької правової системи трудове і соціальне законо­давство беруть свій початок

69. Характерною рисою розвитку німецького трудового права наприкінці XIX—по­чатку XX ст. стає його

70. Початок становлення екологічного права як галузі права припадає на

Про це свідчить

Схарактеризуйте

1. Джерела цивільного права і процесу країн англо-американської світової правової сім'ї, визначте їх спільні та відмінні риси.

2. Джерела цивільного права і процесу країн континентальної світової правової сім'ї, визначте їх спільні та відмінні риси.

3. Основні інститути цивільного права країн англо-американської світової правової сім'ї, визначивши спільне й осібне.

514 Частина II. Держава і право країн громадянського суспільства

4. Основні інститути цивільного права країн континентальної світової правової сім'ї, визначивши спільне й осібне.

5. Процес становлення та основні тенденції розвитку торгового права в зарубіжних країнах, спільне й відмінне.

6. Процес становлення та основні тенденції розвитку трудового права і соціального законодавства в зарубіжних країнах: спільне і осібне.

7. Історичні витоки правового регулювання охорони навколишнього середовища в зарубіжних країнах.

Використовуючи матеріал модуля та додаткову літературу, підго­туйте коротку довідку про історичні обставини появи таких циві­льно-правових актів: «Цивільний кодекс французів 1804 р». (Кодекс Наполеона) та «Німецьке цивільне уложення 1900 p.».

Використовуючи текст:

• документів № 1, 2, порівняйте структуру ЦК Франції та Німецького цивільного уложення, визначивши системи, за якими вони складені;

• документів № 1, 2,

а) складіть юридичні казуси, в яких знайшли б відображення особливості регулю­ вання цивільно-правових відносин у Франції та Німеччині у сфері:

• зобов'язального права;

• майнових прав подружжя; •

• майнових прав позашлюбних дітей.

б) визначте особливості вирішення цивільно-правових спорів, пов'язаних з правом власності у Франції та Німеччині.

в) порівняйте правове становище суб'єктів цивільно-правових відносин у Франції та Німеччині, зробити висновки.

ДЖЕРЕЛА

Документ № 1

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС ФРАНЦУЗІВ (1804 р.)

(витяги)

[Закон ЗО вентоза XII року (21 березня 1804 р.) про об'єднання цивільних законів у єдиний звід законів за назвою «Цивільний кодекс Французів»]

ВСТУПНИЙ ТИТУЛ. Про опублікування, дію й застосування законів узагалі ...(ст. 1—6)

КНИГА ПЕРША. ПРО ОСІБ

ТИТУЛ І. Про користування цивільними правами і про позбавлення цих прав

Глава І. Про користування цивільними правами (7—16)

Глава II. Про позбавлення цивільних прав (17—33)

ТИТУЛ II. Про акти цивільного стану

Глава І. Загальні постанови (34—54)

Глава II. Про акти народження (55—62)

Розділ III. Держава і право країн західної цивілізації 515

33*

Глава III. Про акти про шлюб (63—76)

Глава IV. Про акти про смерть (77—92)

Глава V. Про акти цивільного стану, що стосуються військовослужбовців

та моряків у деяких спеціальних випадках (93—98)

Глава VI. Про виправлення актів цивільного стану (99—101)

ТИТУЛ III. Місце проживання (102—111)

ТИТУЛ IV. Про відсутніх

Глава І. Про припущення відсутності (112—114)

Глава II. Про оголошення відсутності (115—119)

Глава НІ. Про наслідки відсутності (120—140)

Глава IV. Про догляд за неповнолітніми дітьми, батько яких зник (141—143)

ТИТУЛ V. Про шлюб

Глава І. Про якості й умови, необхідні для укладення шлюбу (144—164)

Ст.144. Чоловік до досягнення повних 18 років, жінка до досягнення повних 15 ро­ків не можуть брати шлюб.

Ст.146. Шлюб відсутній, якщо відсутня згода. Ст.147. Не можна брати другий шлюб, не розірвавши перший.

Ст.148. Син, котрому не виповнилося 25 років, дочка, яка не досягла 21 року, не можуть брати шлюб без згоди їх батька й матері; у випадку незгоди між ними досить згоди батька.

Глава II. Про формальності стосовно укладення шлюбу (165—171)

Глава III. Про заперечення проти шлюбу (172—179)

Глава IV. Про вимоги щодо визнання шлюбу недійсним (180—202)

Глава V. Про зобов'язання, що виникають із шлюбу (203—211)

Ст.203. Власне фактом шлюбу подружжя спільно зобов'язується годувати, утримува­ти, виховувати своїх дітей.

Глава VI. Про права та обов'язки подружжя (212—226)

Ст.213. Чоловік зобов'язаний надавати захист своїй дружині, дружина — слухатися чоловіка.

Ст.214. Дружина зобов'язана жити разом з чоловіком і слідувати за ним всюди, де він вирішить перебувати; чоловік зобов'язаний прийняти її й надати їй усе, що потрібно для життя, відповідно до своїх можливостей і свого становища.

Ст.215. Дружина не може виступати в суді без дозволу свого чоловіка, хоча б вона була купцем, або не мала спільного майна з чоловіком, або хоча б відокремлено майно дружини.

Ст.226. Дружина не може заповідати без дозволу свого чоловіка.

Глава VII. Про розірвання шлюбу (227)

Ст.227. Шлюб розривається: 1) зі смертю одного з подружжя; 2) розлученням, здійс­неним у законному порядку; 3) карою, на основі вироку, що набув чинності стосовно одного з подружжя, яка потягла за собою громадянську смерть.

Глава VIII Про другі шлюби (228)

ТИТУЛ VI. Про розлучення

Глава І. Про причини розлучення (229—233)

Глава II. Про порядок розлучення (234—274)

Глава НІ. Про розлучення в силу взаємної угоди (275—294)

Глава IV. Про наслідки розлучення (295—305)

Глава V. Про окреме проживання (306—311)

ТИТУЛ VII. Про батьківство та про ставлення дітей до батьків

Глава І. Про зв'язок між батьками й дітьми, законними або такими, що

народилися у шлюбі (312—318)

Ст.312. Батьком дитини, зачатої у шлюбі, вважається чоловік (матері). Проте чоло­вік матері може відмовитися від визнання дитини, якщо він доведе, що у проміжок між трьохсотим і сто вісімдесятим днем до народження дитини він перебував у стані фізич­ної неможливості фізичних стосунків зі своєю дружиною, або з причини свого перебу­вання в іншому місці, або внаслідок якихось (інших) обставин

516 Частина II. Держава і право країн громадянського суспільства