Глава II. Про покарання виправні 40—43

Ст.40. Приречений до покарання ув'язненням поміщається до виправного будинку й використовується на одній з робіт, встановлених у цьому будинку, за власним вибором. Термін цього покарання не може бути менше шести днів і більше п'яти років, за винят­ком випадків рецидиву.

Глава III. Про покарання й інші каральні заходи, які можуть бути призначені за злочини та провини 55

Глава IV. Про покарання за рецидив злочинів та провин 56—58

Розділ III. Держава і право країн західної цивілізації 581

Книга друга

ПРО КАРАНИХ ОСІБ, ПРО ОСІБ, ЗВІЛЬНЕНИХ

ВІД ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ АБО ВІДПОВІДАЛЬНИХ

ЗА ЗЛОЧИНИ АБО ПРОСТУПКИ

Глава єдина 59—74

Ст.59. Співучасники злочину або проступку підлягають тому ж покаранню, що й ви­конавці цього злочину або проступку, за винятком випадків, коли закон постановляє інше.

Ст.61. Ті, хто, знаючи про злочинну поведінку зловмисників, котрі займаються роз­боєм або насильницькими посяганнями проти безпеки держави, громадського спокою, окремих осіб або власності, як правило, надають їм помешкання, притулок, або місце збору, караються як їх співучасники.

Ст.66. Якщо підсудний не досяг шістнадцятирічного віку і встановлено, що він діяв без розуму, то він підлягає виправданню; але, зважаючи на обставини, його віддають батькам або відправляють до виправного будинку для виховання й утримання в ньому протягом числа років, визначених вироком, але не довше ніж досягнення неповнолітнім двадцяти років.

Книга третя ПРО ЗЛОЧИНИ, ПРОВИНИ ТА ЇХ ПОКАРАННЯ

РОЗДІЛ І. Злочини і провини проти публічних інтересів 75—294

Глава І. Злочини і провини проти безпеки держави 75—108

Ст.91. Посягання або заколот, метою котрого є розв'язання громадянської війни шляхом озброєння або підбурювання громадян чи жителів озброюватися один проти од­ного, або здійснити погром, різанину й пограбування в одній чи декількох общинах, ка­раються смертною карою, майно ж винних конфіскується.

Ст.102. Караються як винні у злочинах і заколотах, згадані в цьому розділі, всі, хто у проголошуваних у публічних місцях і зборах промовах, у розклеєних афішах або в надрукованих творах прямо закликають громадян до скоєння цих злочинів.

Ст. 103. Всі особи, які дізналися про створені заколоти або злочини, передбачувані проти внутрішньої безпеки держави, й не повідомили уряд, або адміністративну владу або судову поліцію про ці факти протягом двадцяти чотирьох годин після того, як вони стали їм відомі, караються, хоча було б встановлена відсутність будь-якої співучасті з їх сторони, за одне недонесення...

Глава II. Злочини і провини проти конституційної хартії 109-131

Глава III. Злочини і провини проти громадського спокою 132-294

Ст.177. Будь-яка публічна посадова особа адміністративного або судового відомства, будь-який агент або довірений публічної адміністрації, які приймають пропозиції або обіцянки, або отримують подарунки чи підношення за здійснені дії, які входять до кола їх службових обов'язків або посади, [...] що не підлягає винагороді, карається вистав­ленням біля ганебного стовпа в нашийнику і присуджується до штрафу в розмірі по­двійної вартості прийнятих обіцянок або отриманих речей, але не нижче 200 франків.

Ст.180. Особі, котра здійснила підкуп, ніколи не повертаються ні речі, які були вру­чені, ні їх вартість; вони конфіскуються на користь благодійних закладів місця, де було здійснено підкуп.

Ст.219. Караються як бунтівні ті зборища бунтівників, які були організовані зі збро­єю або без неї й супроводжувалися насильством чи погрозами проти адміністративної влади, чиновників, агентів поліції або проти публічної сили:

1. робітниками або поденниками в публічних майстернях або мануфактурах;

2. особами, яких прийнято до благодійних установ;

3. ув'язненими, звинуваченими, підсудними або засудженими. '^иС"''

582 Частина II. Держава і право країн громадянського суспільства

РОЗДІЛ II. Злочини та провини проти приватних осіб 295—463

Глава І. Про злочини і провини проти особистості 295—378

РОЗДІЛ II. Злочини та провини проти фізичних осіб 295—463

Глава І. Про злочини та провини проти особи 132—294

Ст. 295. Навмисне позбавлення життя вважається навмисним убивством.

Ст.296. Будь-яке умисне вбивство, яке здійснено умисно або з засади, вважається переднавмисним вбивством.

Ст.302. Будь-який винний в умисному вбивстві, батьковбивстві, дітовбивстві та от­руєнні карається смертною карою. При цьому щодо батьковбивства застосовується по­станова, яка міститься у статті 13.

Ст.304. Навмисне вбивство тягне за собою смертну кару, якщо воно передувало іншому злочинові або проступку, супроводжувало їх або слідувало за ними. В будь-якому іншому випадку винний в умисному вбивстві карається довічними каторж­ними роботами.

Ст. 319. Той, хто через невправність, непорозуміння, неуважність, необережність або недотримання правил ненавмисно позбавить будь-кого життя або буде мимовільною причиною цього, карається тюремним ув'язненням на термін від трьох місяців до двох років і штрафом від 50 до 600 франків.

Ст.320. Якщо наслідком невправності або необережності будуть тільки рани або за­биті місця, то винний карається ув'язненням від шести днів до двох місяців і штрафом від 16 до 100 франків.

Ст.321. Умисне вбивство, як і нанесення ран та ударів, вибачальні, якщо вони були викликані ударами або насиллям над особою.

Ст. 322. Однаково вибачальними, є злочини і проступки, згадані в попередній статті, якщо вони були здійснені при відбитті в день спроби перелізти або порушити огорожу, стіну, або при спробі пролізти в дім, або помешкання, або їх прибудови. Якщо діяння відбулося вночі, то воно підпадає під дію ст.329.

Ст.326. Коли вибачальний факт буде доведений, якщо справа йде про злочин, який тягне смертну кару або довічні каторжні роботи, або депортацію, покарання знижується до тюремного ув'язнення на термін від шести місяців до двох років.

Ст.328. Немає ні злочину, ні проступку, якщо позбавлення життя, нанесення ран або ударів було викликано необхідністю звернутися до законної оборони самого себе або іншого.

Ст. 329. До випадків необхідності звернутися до оборони належать два випадки:

1. якщо позбавлення життя було здійснено, а рани або удари були нанесені при від­битті вночі спроб проникнути в дім, помешкання або їх побудови;

2. якщо діяння відбулося при захисті себе від тих, хто чинить крадіжку з насиллям або пограбування.