Характеристика проекту:

• За кінцевим результатом: практико-орієнтований;

• За кількістю учасників: колективний;

• За характером контактів: внутрішній;

• За ступенем самостійності: експериментально-дослідницький.

 

 

Етапи проекту

Пошуковий	Визначення теми, аналіз проблеми, постановка мети, обговорення методів дослідження.
Аналітичний	Аналіз вихідної інформації, пошук оптимального способу дослідження мети проекту, побудова алгоритму діяльності.
Практичний	Виконання запланованих кроків.
Презентаційний	Оформлення остаточних результатів.

 

Актуальність проекту

 

Як відомо, завтрашній день – це сократичне суспільство, запальна комп’ютерна освіченість та міжнародні зв’язки. Щоб діти почувалися впевнено в цьому середовищі, їм потрібно забезпечити відповідну підготовку.

Актуальність даної проблеми викликана цілим рядом чинників. По-перше, інтенсифікація учбового процесу ставить задачу пошуку засобів підтримки  у  учнів інтересу до матеріалу і активізації їх діяльності. По-друге, однією з найважливіших проблем викладання української літератури є навчання усного мовлення. Завдання педагога полягає в тому, щоб знайти максимум педагогічних ситуацій, у яких може бути реалізоване прагнення дитини до активної пізнавальної діяльності. Педагог повинен постійно удосконалювати процес навчання, що дозволяє дітям ефективно і якісно засвоювати програмний матеріал. Тому, я вважаю, так важливо використовувати  інтерактивні методи на уроках української мови та літератури.

Мета проекту: підвищення інтересу до вивчення української мови та літератури ; розвиток творчих здібностей та самостійності у учнів; активізація пізнавальної діяльності учнів; створення належних умов;

Основні завдання:

• використовувати різноманітні форми і методи організації навчальної діяльності, орієнтованої на конкретного учня;

• створювати атмосферу зацікавленості кожного учня в роботі класу;

• стимулювати учнів до висловлювань, використання різних способів виконання завдань без страху помилитися, одержати неправильну відповідь;

• підтримувати учня у його бажанні знаходити свій спосіб роботи; аналізувати роботу свою та інших учнів на уроці;

• створювати педагогічні та навчальні ситуації, що дають кожному учневі на уроці виявляти ініціативу, самостійність у роботі;

• створювати умови для природного самовираження учня.

 

Очікувані результати:

• покращення усної та письмової грамотності учнів;

• підтримка творчо здібних учнів;

• підвищення якості освіти;

• підвищення рівня зацікавленості учнів до вивчення української мови та літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Наукове обґрунтування та практична значимість проекту

 

Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу й чую, я трохи пам 'ятаю. Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.

Процес навчання потребує напруженої розумової роботи дитини і її власної активності у цьому процесі. Мало пояснити, розповісти, продемонструвати. Справжнього результату можна досягти лише за допомогою інтерактивного навчання.

На уроках літератури нові технології навчання спрямовані на розвиток в учнів здатності бачити проблеми, виявляти суперечності, висувати гіпо­тези, оригінальні ідеї, аналізувати, інтегрувати, трансформувати та синтезувати інформацію, здійснювати пошук, дослідницьку діяльність. Звісно, обравши певну (нову для себе) технологію викладання, вчитель завжди якоюсь мірою ризи­кує, бо участь у ній не може бути точно спрогнозована, тому завжди можлива помилка. Чим майстерніший і неординарніший учитель, тим більше він ризикує, проте більше й виграє.

Сутність інтерактивного навчання (за Н.Суворовою) полягає в тому, що в навчальний процес залучаються всі учні. При цьому їм надається змога рефлексувати з приво­ду того, що вони знають та думають. Колективна діяльність учнів у процесі пізнання і засвоєння літературного матеріалу передбачає індивідуаль­ний внесок кожного в навчальний процес, обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. При цьому має панувати атмосфера доброзичливості та взаємної підтримки. Вона створює умови, за яких учні не лише здобувають нові знання, а й розвивають свою пізнавальну діяльність, вихо­дять на вищі форми співробітництва.

Інтерактивна діяльність ґрунтується на діало­гічному спілкуванні, яке сприяє взаєморозумінню, взаємодії, спільному розв'язанню загальних, проте важливих для кожного учасника завдань. Учні перебувають у режимі бесіди, діалогу з чим-небудь чи з ким-небудь: з художнім текстом, уявлюваним автором, літературним героєм, критиком, реальним товаришем, викладачем і т. ін. Отже, інтерактивне навчання - передовсім діалогічне навчання, якому притаманна тісна взаємодія викладача і учня.

У виборі інтерактивної технології мають бути додержані відповідні правила організації такого навчання:

- до роботи залучаються (тією чи іншою мірою) всі учасники навчального процесу;

- вони повинні мати певну психологічну підготовку (скутість, неконтактність, самозаглибленість зава­жають);

-  клас ділиться на підгрупи;

- до заняття відповідно готується приміщення (на­приклад, столи ставляться "ялинкою", щоб кожен учень сидів боком до ведучого і мав змогу спілкува­тися в малій групі);

- учитель розробляє необхідні для творчої роботи ма­теріали;

- учні налаштовуються на неухильне додержання процедури і регламенту;

- створюється атмосфера довіри, природності, неви­мушеності, приємної бесіди.

Урок має бути ефективним (досягти достав­леної мети) і оптимальним за структурою (складатися з таких навчальних ситуацій, міс­тити такий матеріал і подаватися такими мето­дами і прийомами, які постійно зацікавлювали б учнів, не переобтяжували їх, давали б змогу до­сягти найкращих результатів). На такому уроці діти емоційно і вдумливо сприймають твір мистецтва слова, здобувають якісні, системні, сучасні знання, вільно оперують ними в нових умовах. Ще одна вимога до сучасного уроку - інтеграція знань з різних предметів, яка перед­бачає, що вчитель літератури вводить літературознавчі знання в історичний і світовий літера­турний. А ще на кожному уроці потрібно давати учням час для роздуму, переживання, вибору позиції і обов'язково словесного озвучення своїх ду­мок під час діалогів: читача з текстом, учителя і учня, однокласників між собою. Отже, на пер­ший план ставляться потреби дитини в пізнан­ні, самоствердженні, творчості, емоційній насо­лоді, спілкуванні, праці, самостійності, теоре­тичній і практичній озброєності, грі, тобто самореалізації.

Працюючи в школі, я дійшла висновку, що специфікою інтерактивних уроків є обов'яз­кова копітка попередня домашня робота учня з різноманітним матеріалом і багатьма літератур­ними джерелами за раніше оголошеною вчите­лем проблемною темою. Тоді такі уроки будуть особливо цікаві.

План підготовки учня до інтерактивного уроку

1. Визначення теми дослідження та способів її роз­криття.

2. Обгрунтування актуальності теми.

3. Цілевизначення і добір матеріалу.

4. Первинне сприймання художнього тексту.

5. Спостереження, аналіз тексту і висунення власної гіпотези.

6. Ознайомлення з науковою літературою з даного пи­тання та її опрацювання.

7. Фіксування прочитаного: виписки, тези, цитати.

8.Обробка нагромадженого матеріалу, систематиза­ція спостережень, встановлення певних закономір­ностей, висновків.

9.Аргументація висновків (це неодмінна умова дове­дення істинності всіх тверджень дослідника) найпе­реконливішими прикладами, цитатами.

10. Орієнтовний план відповіді опонентові.

Інтерактивне навчання - це й застосування фронтальної та кооперативної форм організації навчальної діяльності учнів. Кожна з них має свої особливості, на які потрібно зважати, визнача­ючи способи організації засвоєння учнями знань. Фронтальна форма передбачає навчання однією людиною (здебільшого вчителем) групи учнів. За такої форми навчальної діяльності кількість слухачів завжди переважає кількість тих, хто говорить. Усі учні в певний момент працюють разом чи індивідуально над одним завданням з подальшим контролем результатів.

У кооперативній формі організації навчаль­ної діяльності учнів провідну роль відіграє спіл­кування і взаємодія учнів. Продуктивною коопе­ративна робота може бути лише тоді, коли склад груп постійно змінюється і учень щораз спілку­ється з іншими одногрупниками.

Ознаки кооперативного навчання

•  Наявність спільної мети для всіх членів групи.

•  Розподіл праці, функцій і обов'язків.

•  Співпраця і товариська взаємодопомога.

•  Діяльність усіх і кожного зокрема.

Обсяг роботи, що ЇЇ виконала група, завжди більший за обсяг роботи, виконаної кожним її членом чи частиною групи зокрема.

Поділ групи на підгрупи й визначення для кожної з них завдання, виконання якого зале­жить від спільних зусиль, - ефективний спосіб розвинути в дітей почуття колективності. Учні глибше занурюються в навчання, оскільки їм ці­каво працювати з однокласниками. Залучені до спільної роботи, вони відчувають потребу обго­ворити те, що здобули разом, а це сприяє зміц­ненню зв'язків між ними.

Нові технології навчання формують в учнів уміння уникати конфліктних ситуацій під час розв'язання суперечливих питань. Дискусії в підгрупах стимулюють роботу команди. Запропоновані ідеї вчать бути корисним один одному. Висловлення думок дає змогу відчути власний рівень знань та поповнити їх.

Основні ознаки групової роботи

• Поділ групи на підгрупи для досягнення конкретного навчального результату.

• Склад групи не може бути сталим протягом тривало­го часу. Він змінюється залежно від характеру на­вчальних завдань.

• Кожна група розв'язує певну проблему чи завдання, які можуть бути: однаковими для всіх підгруп, взаємодоповнювальними, протилежними.

• Робота проводиться так, щоб можна було оцінити індивідуальний внесок кожного учня.

Кількість учнів у групі залежить від загальної кількості їх, характеру й обсягу матеріалу, що опрацьовується, часу, відведеного на виконання роботи. Оптимальною вважають групу з п'ятьох осіб. Об'єднання в групи може бути довільним, за жеребкуванням, за рекомендацією вчителя. Групову роботу проводять на етапі застосування знань: на початку уроку замість опитування; на спеціальному уроці, де перевіряється рівень знань, умінь та навичок; під час узагальнення. Зауваги щодо проведення групових робіт

•  У групу учнів має об'єднувати спільна мета.

•  Усе, що пропонують учні, треба не критикувати, а коректно обговорювати.

•  Рішення учнів сприймати серйозно. Це сприятиме створенню    атмосфери    співпраці,    вироблятиме навички критичного мислення.

•  Не слід створювати великі групи, робота в них потребує інших технологій.

Члени групи під час роботи сидять обличчям один до одного.

При вивченні української літератури, на своїх уроках, я використовую пошукові методи інтерактивних технологій

1. Аналіз художнього тексту з використанням знань з інших гуманітарних галузей - філософії, естетики, історії, мистецтвознавства, народознавства.

2.  Бесіда за Сократом. (Учні ставлять проблемні пи­тання і шукають шляхи їх розв'язання.)

3. Ділова гра. (Відтворюється поведінка і робота кон­кретних працівників: учителя, редактора, журналіста, перекладача.)

4. Дискусія. (Висловлюються різні погляди під час об­говорення складної проблеми і пошуку істини.)

5. Мікродискусії. (Те саме, лише з мінімальною кіль­кістю диспутантів.)

6. Творча лабораторія. (Учасники мікрогрупи подають свої творчі здобутки: власні вірші, міні-твори, новели, сценарії.)

7. Мозкова атака. (Група ділиться на дві частини: гене­ратори ідей і критики. Першими виступають генератори, потім - критики.)

8. Саморозвиток. (Після виступу учень критично оці­нює себе й аналізує недоліки.)

9. Проблемний семінар. (Учні доходять істини, про­йшовши шлях суперечок і дискусій, застосовуючи форми групової роботи.)

10. Акваріум. (Кілька учнів з групи сидять у центрі ка­бінету в оточенні інших і ведуть дискусію. Кожен з тих, хто спостерігає, закріплений за кількома учасниками дискусії, уважно стежить за нею, а потім висловлює свої зауваження і коментарі.)

Індивідуальному підходу до навчання і вихо­вання учнів велику увагу приділяв В.Сухомлинський. У його працях міститься всі або майже всі положення, що можуть бути взяті за основу су­часної концепції інноваційних методів навчання. Самих понять - особистісно орієнтовний підхід або інтерактивність у навчанні - у вченого не­має. Проте більшість його праць тією чи іншою мірою присвячені питанням саме особистісного підходу до учнів, використанню елементів інтер­активних форм навчання. Прикладом ефектив­ного методу навчання (за методикою В.Сухомлинського) є поділ класу на групи, підгрупи, в яких поряд із слабшим учнем - сильніший, який, перебуваючи в "одній команді", допомагає слаб­шому, вболіває за нього, прагне підняти до вищо­го рівня, бо успіх групової справи залежить від кожного. Так інтерактивні технології ще раз перегукуються з методикою вида

Я вважаю, що будь-який урок повинен бути захоплюючим, викликати інтерес у дітей, адже інтерес є головною рушійною силою пізнавальної діяльності. І від того, яким буде початок уроку, залежить багато чого. Початок уроку завжди повинен бути емоційним, щоб налаштувати школярів на якісне засвоєння навчального матеріалу. Тому я пропоную розглянути рекомендації щодо проведення уроків з використанням інтерактивних технологій

1. Заздалегідь до проведення уроку рекомендується література, забезпечується знання тексту - лише в такому разі дискусія  буде ефективною,  а доведення  істини аргументоване й переконливе.

2. На першому уроці вивчення творчості письменника треба викликати в учнів інтерес до постаті митця – це спонукатиме до інтенсивного пошуку найцікавішого матеріалу про письменника, до читання й аналізу його творів.

3.  Учитель зобов'язаний забезпечити системний підхід у викладанні свого предмета, поступовість упровадження нових технологій, дозування завдань за принципом - від простого - до складного.

4. Одне з важливих завдань учителя - створити в класі ситуацію успіху, яка дасть змогу розкритися "замкненим характерам", з'явитися оригінальним ідеям.

Організація базисних груп допомоги вчителеві Група "Літературний ексклюзив" (3-4 чол.). До неї входять учні, котрі претендують на пошук виняткової ін­формації, виклад невідомих фактів біографії письменника, складної долі видання творів, відомостей про ще не надруковані матеріали, архівні документи.

Група "Авторська лабораторія" (3-4 чол.). Кільком здібним учням, які мають творче мислення, естетичний смак, володіють художнім стилем мовлення, даються завдання: доповнити авторський текст, написати свою версію твору на задану тему, зробити власний портрет-опис героя тощо.

Група "Пошук мемуарів" (2-3 чол.). Члени групи розшукують і наводять мемуарні свідчення самого автора або думки про нього відомих діячів. Використання на уроці таких матеріалів зацікавлює учнів, допомагає правильно трактувати певні дискусійні питання, логічно узагальню­вати гострі полеміки.

"Експертна група" (3-4 чол.). Члени групи здійснюють контроль за регламентом, стежать за висловленням оригі­нальних ідей, розкриттям проблем, допомагають учителеві об'єктивно оцінити роботу на уроці, підбити його підсумок.

З власного досвіду можу зазначити, що завдяки використанню інтерактивних техно­логій учні  формують власне світо­бачення, орієнтовно визначають життєву пози­цію, своє місце в сучасному світі. Вони вчать­ся пояснювати і вмотивовувати, а де треба - об­стоювати свою точку зору. А це дуже важлива риса, необхідна в сучасному інтенсивному  світі.

Крім практики працюю і над теорією, постійно намагаюсь самовдосконалюватись. У своїй роботі завжди орієнтуюся на Дитину – як найвищу цінність людства. Хочу навчити своїх учнів досконалому володінню української мови та літератури, зацікавити дітей своїм предметом.