Основні характерні ознаки підприємства

1. Економічна відокремленість від інших суб’єктів господарської діяльності.

Вона знаходить прояв у наступних моментах:

а) – в майновій відокремленості. Фірма має свою власність або ж на договірних засадах використовує власність інших суб’єктів;

б) – самостійне здійснення обігу грошових та інших коштів і засобів (див. формули руху грошей як капіталу і кругообороту промислового капіталу);

в) – фірма має власні економічні інтереси.

2. Певна технологічна відокремленість, яка передбачає, що підприємство має завершений технологічний цикл. Це виражається в здатності підприємства створювати певний кінцевий або проміжний продукт.

3. Юридичне оформлення відокремленості.

Атрибути юридичного оформлення відокремленості:

а) установчий договір – це договір між засновниками про те, що вони створили дане підприємство. Для окремих організаційних форм підприємств достатньо тільки установчого договору (повне товариство, командитне товариство). Для всіх інших підприємств обов’язковим документом є також статут підприємства.

б) статут підприємства – це основний внутрішній документ, за яким існує підприємство. Він проходить державну реєстрацію. В статуті вказується:

– назва підприємства;

– засновники;

– напрямки діяльності підприємства;

– як буде організовано управління підприємством, тобто форма управління підприємством;

– яким чином буде розподілятися прибуток підприємства;

– як може здійснюватись реорганізація або ліквідація підприємства;

– все інше, що на думку засновників є дуже важливим в майбутній життєдіяльності підприємства.

в) печатка з назвою підприємства, товарний (фірмовий) знак та інше;

г) наявність самостійного балансу фінансових коштів, а також розрахункових (поточних) та інших рахунків в комерційних банках для збереження грошових коштів і здійснення з ними всіх видів операцій;

д) право підприємства на укладення різних видів договорів, включаючи і договір найму робочої сили;

є) форма майнової відповідальності та інше.

4. Участь підприємства в суспільному розподілі праці, тобто кожне підприємство виступає як спеціалізований товаровиробник, який має тісні господарські зв’язки з іншими економічними структурами.

5. Конкуренція з іншими підприємствами. Рівень конкуренції може суттєво впливати на поведінку підприємства (фірми) на ринку та його внутрішню організацію. Наприклад: порівняння поведінки підприємства в умовах жорсткої конкуренції і підприємства – монополіста.

Принципи функціонування підприємства в ринковому середовищі.

1. Підприємницька самостійність. Щоб ефективно господарювати підприємство повинно мати певні “свободи” у своїх діях (див. тему Підприємництво, питання 2).

2. Самоокупність передбачає, що всі авансовані у господарську діяльність гроші повністю компенсуються (покриваються) виручкою від продажу вироблених товарів, тобто досягається беззбитковість. Але цього для подальшого економічного розвитку підприємства ще недостатньо.

3. Самофінансування передбачає, що загальна виручка підприємства повинна не тільки покривати всі його витрати, але і перекривати їх на певну величину, яка називається прибутком.

Значення прибутку для підприємства в ринковій економіці:

по-перше, це матеріальний стимул будь-якої господарської діяльності;

по-друге, це основний критерій ефективності функціонування підприємства;

в-третє, це основне джерело розвитку підприємства (розширення і удосконалювання підприємства).

Крім прибутку у підприємства можуть бути також інші джерела коштів для розвитку:

– амортизаційний фонд, що складається з амортизаційних відрахувань;

– випуск акцій;

– отримання кредиту.

4. Економічна відповідальність підприємства за кінцеві результати своєї господарської та інвестиційної діяльності.

Держава не несе економічної відповідальності за результати діяльності підприємства, як і підприємство не відповідає по зобов’язанням держави. Це основне правило, але можуть бути і винятки з нього.

5. Пряма економічна допомога держави має обмежений і вибірковий характер.

Підтримка підприємств повинна виходити перш за все з інтересів національної економіки в цілому:

а) стимулювання виробництва продукції, яка зовсім не виробляється приватними фірмами, або ж виробляється, тільки в обмеженій кількості;

б) підтримка великомасштабних інвестиційних проектів, що приносять користь всьому суспільству;

в) підтримка малого бізнесу.