- •Тема 4. Макроекономічна нестабільність: безробіття та інфляція.
- •1. Коливання економічної активності, їх причини і види.
- •2. Середньостроковий економічний цикл, його фази та особливості на сучасному етапі.
- •I. Характерні ознаки фази кризи:
- •II. Характерні ознаки фази депресії:
- •III. Характерні ознаки фази пожвавлення:
- •IV. Характерні ознаки фази піднесення:
- •Особливості економічних циклів на сучасному етапі:
- •3. Зміст, причини виникнення та особливості визначення безробіття.
- •4. Форми безробіття та його соціально-економічні наслідки.
- •Форми безробіття.
- •Соціальні наслідки безробіття:
- •5. Сутність, причини і показники інфляції.
- •Основні причини інфляції:
- •Показники інфляції.
- •4. Види і соціально-економічні наслідки інфляції.
- •Види інфляції.
Тема 4. Макроекономічна нестабільність: безробіття та інфляція.
1. Коливання економічної активності, їх причини і види.
2. Середньостроковий економічний цикл, його фази та особливості на сучасному етапі.
3. Зміст, причини виникнення та особливості визначення безробіття.
4. Форми безробіття та його соціально-економічні наслідки.
5. Сутність, причини і показники інфляції.
6. Види і соціально-економічні наслідки інфляції.
1. Коливання економічної активності, їх причини і види.
Розвиток реальної економіки не є постійним і стійким (сталим), а зазнає коливання економічної активності.
Економічні коливання – це нестійкість і різноспрямована зміна основних макроекономічних показників, що характерна для певних періодів часу.
Економічні коливання можуть мати нециклічний і циклічний характер.
Нециклічні економічні коливання характеризуються одноразовою зміною в економічній активності і не мають чітко визначеного періоду повторюваності. Прикладом таких економічних коливань є структурні кризи: енергетична (нафтова), сировинна, фінансова (валютна), екологічна та ін.
В основі циклічних коливань знаходиться економічний цикл.
Економічний цикл – це сукупність певних станів економіки (підйомів і спадів), які регулярно повторюються упродовж певного періоду часу, тобто після зростання економічної активності настає її зниження (падіння), яке потім знову змінюється на зростання.
Незважаючи на те, що циклічність – це природна властивість розвитку економіки, її теоретичне осмислення починається тільки у XX ст. До цього об’єктом дослідження були кризи, а не економічні цикли.
У загальному вигляді хвилеподібний (циклічний) розвиток економіки пов'язаний із зміною технологічного базису виробництва, але цим не вичерпуються причини економічних коливань.
Причини економічних коливань поділяють на зовнішні і внутрішні.
Зовнішні (екстернальні) причини економічних коливань – це фактори, що знаходяться за межами економічної системи, але при цьому здійснюють вплив на розвиток економіки.
До зовнішніх причин економічних коливань відносять:
1) природно-кліматичні явища;
2) політичні, воєнні та інші надзвичайні події у суспільстві;
3) зміни у темпах приросту населення та його міграції;
4) відкриття нових земель, родовищ природних ресурсів і золота;
5) науково-технічні відкриття та нововведення, які кардинально впливають на продуктивність праці і відкривають нові можливості у задоволенні потреб;
6) психологічні фактори, які характеризують песимістичні або оптимістичні очікування людей;
7) теорії космосу (розташування планет, плями на сонці, озонові діри в атмосфері, глобальне потепління та ін.).
Внутрішні (інтернальні) причини економічних коливань – це фактори, що знаходяться всередині самої економічної системи і здійснюють вплив на її розвиток.
До внутрішніх причин економічних коливань відносять:
1) нестабільність споживацьких видатків (зубожіння населення або зростання його добробуту);
2) нестабільність інвестиційних видатків. Збільшення інвестиційних видатків призводить до зростання обсягів виробництва, створення нових робочих місць, зростання доходів в економіці та ін., інакше кажучи економіка розвивається. Зменшення інвестиційних видатків викликає протилежні події. Вважається, що інвестиції є найбільш чутливим компонентом сукупних видатків в економіці;
3) диспропорції між попитом і виробництвом, між споживанням і заощадженнями, між заощадженнями та інвестиціями;
4) розширення або згортання (звуження) банківського кредитування;
5) спекулятивні операції на товарних та грошових ринках;
6) діяльність держави у сфері економічного регулювання (наприклад, зміни у податковій системі, валютному регулюванні, грошово-кредитній системі, у зовнішньоекономічній політиці та ін.).
Економічні цикли не є однорідними і можуть суттєво відрізнятися один від одного за періодичністю і тривалістю.
Розрізняють чотири основні види економічних циклів за тривалістю:
1) короткострокові економічні цикли знаходять прояв у коливаннях поточної кон’юнктури ринків товарів та послуг, що призводить до зміни періодів збільшення і зменшення обсягів продажу товарів на ринках. Основними причинами короткострокових циклів є життєвий цикл товарів і зміни у кредитній сфері. Тривалість таких циклів: 3 – 4 роки;
2) середньострокові економічні цикли. Їх існування пов’язують із середньою тривалістю функціонування основного капіталу (активних засобів виробництва). Тривалість таких циклів: 7 – 11 років;
3) будівельні цикли Саймона Кузнеца (американський вчений, лауреат Нобелівської премії). Їх існування пов’язано з періодичністю оновлення житла та деяких типів виробничих споруд. Тривалість: 15 – 30 років;
4) довгострокові економічні цикли (великі цикли Кондратьєва, довгі хвилі в економіці). Їх існування пов’язують із зміною технологічного способу виробництва, тобто з кардинальними науково-технічними досягненнями, із зміною базових технологій, джерел енергії та об’єктів інфраструктури, що забезпечують різкий поштовх до піднесення (підйому, зростання) економічної активності, а саме: виникнення машинного виробництва, поява залізних доріг, електроенергії, двигуна внутрішнього згорання, атомної енергетики, комп’ютерних технологій, біотехнологій і т. д. Тривалість таких циклів: 50 – 60 років.