- •Тема 6. Підприємство та його організаційно-правові форми.
- •1. Сутність, основні характерні ознаки і принципи функціонування підприємства.
- •Основні характерні ознаки підприємства
- •Принципи функціонування підприємства в ринковому середовищі.
- •2. Способи класифікації підприємств. Класифікація їх за формами власності і за розмірами.
- •3. Організаційно-правові форми невеликих підприємств.
- •Основні види господарських товариств.
- •1. Товариство з обмеженою відповідальністю (тов).
- •2. Повне господарське товариство.
- •3. Товариство з додатковою відповідальністю.
- •4. Командитне (змішане) товариство.
- •5. Акціонерне товариство.
- •4. Організаційно-правові форми великих підприємств.
- •4.1. Акціонерне товариство.
- •4.2. Державне підприємство.
- •4.3. Орендні підприємства.
- •4.4. Форми об’єднань підприємств.
- •Види об’єднань підприємств:
Тема 6. Підприємство та його організаційно-правові форми.
1. Сутність, основні характерні ознаки і принципи функціонування підприємства.
2. Способи класифікації підприємств. Класифікація підприємств за формами власності і за розмірами.
3. Організаційно-правові форми невеликих підприємств.
3.1. Одноосібне підприємство.
3.2. Господарське товариство.
3.3. Кооператив.
4. Організаційно-правові форми великих підприємств.
4.1. Акціонерне товариство.
4.2. Державне підприємство.
4.3. Орендне підприємство.
4.4. Форми об’єднань підприємств.
1. Сутність, основні характерні ознаки і принципи функціонування підприємства.
Підприємство – це та організаційна форма в рамках якої здійснюється підприємництво. Згідно до законодавства України підприємство вважається основною організаційною ланкою економіки.
Розрізняють 2 підходи до визначення сутності підприємства.
I підхід: підприємство розглядається як об’єкт економічних відносин і являє собою майновий комплекс, де здійснюється виробнича та інша господарська діяльність, тобто це завод, фабрика, де виробляються товари та послуги.
Такий підхід був основним в адміністративно-командній економіці і має місце в ринковій економіці, але головним є інший підхід.
II підхід: підприємство розглядається як суб’єкт економічних відносин і представлено у вигляді фірми.
“Фірма – це організація, що використовує ресурси для виробництва товарів чи послуг з метою отримання прибутку” (див. Макконнелл К. Р., Брю С. Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика. – М., 2002. – с. 87).
Фірма може володіти і керувати одним або кількома підприємствами.
В зв’язку з цим в зарубіжній практиці і відповідно в економічній теорії при аналізі функціонування фірми перш за все мають на увазі не майновий комплекс, а поведінку однієї особи чи групи осіб, які володіють і керують одним або кількома підприємствами (майновими комплексами).
В результаті руху України до ринкової економіки в нашому законодавстві відбувся перехід від трактування підприємства як майнового комплексу до поняття підприємства як самостійного суб’єкта економічних відносин. Але термін “підприємство” залишився. В Україні немає закону “Про фірму”, а господарська діяльність в нашій країні регулюється Господарським кодексом України від 16.01.2003 року.
“Підприємство – самостійний суб’єкт господарювання, створений для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності” (див. Господарський кодекс України, ст. 62. п. 1).
Таким чином, підприємство (фірма) – це відокремлена підприємницька структура, що займається виробництвом і/або реалізацією певних товарів та послуг з метою отримання прибутку.
У будь-якого підприємства (фірми) є засновники – це ті люди чи організації, які проявили ініціативу і створили дане підприємство.
В ролі засновників можуть виступати:
1 – приватні підприємці – фізичні особи і недержавні юридичні особи;
2 – держава.
Цілі створення підприємства:
I група – комерційні цілі, тобто отримання прибутку. З цією метою, як правило, створюються всі приватні підприємства. В окремих випадках приватні підприємства (фірми) можуть створюватися і з некомерційною метою. Наприклад, створення екологічного приватного фонду.
II група – некомерційні цілі. З такими цілями створюються, в основному, державні підприємства.
Цілі створення державних підприємств:
1 – для підвищення рівня обороноздатності країни (виробництво зброї). Наприклад: Харківський танковий завод;
2 – для вирішення проблем зайнятості населення, пов’язаних з існуванням в країні праценадлишкових та праценедостатніх регіонів;
3 – задоволення потреб країни в певних благах. Наприклад, в Борисполі – банкнотна фабрика, де друкують гроші та інші державні цінні попери;
4 – вирішення екологічних проблем.