• спека Луцій Аннсй (бл. 4 до н. е. — 65 н. е. ) — представник нової стої. Ідея духовної пі всіх людей як суб'єктів права була основою в його працях "Едіп". "Медея" та ін.

• ін-Сімон Клод-Анрі де Рувруа (1760—1825) — французький соціаліст-утопіст. 14 іііііінммн силам ж суспільного розвитку уважав прогрес наукових знань, моралі та релігії. І І|'лни "І Іове християнство" та ін.

• икріїт (469—399 до н. е.) — філософ Стародавньої Греції. Прагнув до раціонального порушування об'єктивного характеру етичних оцінок, моральної природи держави і права, і'" ірі шив природне і позитивне право.

( н.іовйов Володимир Сергійович (1853—1900) — російський філософ, публіцист. Його фі инофія права тісно пов'язала з ученням про мораль. Розглядав право як розмежування

11» Людей у суспільстві та як мінімум моральності. Основні праці; "Критика абстрагованих

іш от". "Виправдання добра".

( '«.іон (640 чи 635 — бл. 559 до н. е.) — мислитель Стародавньої Греції, афінський І" форматор і законодавець. Стояв біля витоків полісної демократії.

• нснсер Герберт (1820—1903) — англійський мислитель, філософ і соціолог. Представник

і югічного позитивізму. Автор органічної теорії держави, яку порівнював із біологічним

"ін иіммом. Основна праця — "Система синтетичної філософії".

• Ти ранський Михайло Михайлович (1772—1839) — російський державний діяч, радник І І'їсмтпшра І. автор плану ліберального устрою Росії. Праці: "Записка про основні закони", " Ііинк ьа про устрій урядових і судових установ у Росії".

( ніііоза Бярух (Бенеднкт) (1632—1677) — нідерландський філософ Основні праці: "Іюпхловсько-політичний трактат". "Етика", "Політичний трактат". Державу і право розглядав нн оріапічні частини природи. Прибічник теорії природного права (у світі все підкорено нинішнії самозбереження) і суспільного договору.

Сіялін Посип Віссаріоновнч (1879—1953) — генератьний секретар ЦК ВК11 (б),

11111 к державно-правової ідеології комуністичного спрямування. Продовжувач ленінського

н і. ніш про диктатуру пролетаріату. Погляди викладено у працях: "Про основи ленінізму", "Про

і Конституції Союзу РСР". "Звітна доповідь на XVIII з'їзді партії про роботу ЦК ВК11 (б)"

III Ін

Гйтищев Василь Микитович (1686—1750) — російський історик, державний діяч. І н іонна праця — "Історія Російська". Обгрунту вав централізовану державу з сильною владою.

Гоквіль Алексіс (1805—1859) — представник французького лібералізму. Свої політико- "I пні' ми погляди виклав у працях "Демократія в Америці", "Старий режим та революція".

> іі.піян (170—228) — римський юрист, прибічник ідеї природного права. У 426 р. його

гінцям було надано обов'язкової юридичної сили. Окремі положення його вчень увійшли

ні Днгсст.

Фі піфей (XVI ст.) — російський письменник, чернець псковського Єлизарівського ч ніпсгиря. Автор концепції "Москва — третій Рим".

Фіхге Йоган-Готліб (1762—1814) — професор філософії енського університету в Німеччині. Уважав, шо право виводиться з "чистих форм розуму", а держава виникає для ї ї миту правовідносин, особистих прав людей. У праці "Замкнена торгова держава" розробив прись і "ідеальної держави", що втручається в усі сфери життя суспільства.

Франклін Бенджамін (1706—1790) — представник американського просвітництва, один з

орні Декларації незалежності США (1776 р.) і Конституції 1787 р Виборював ідеї

її мпкрапічної республіки, прав і свобод громадян, народного суверенітету, самостійності

НІМЦІВ

Франки Іван Якович (1856—1916) — український поет, прозаїк, філософ, громадський ним Виступав проти необмеженої монархії, поділяв деякі положення марксизму. Пропонував

устрій суспільства за допомогою революції, під якою розумів низку культурних,

• 111 \ і-<> них і політичних заходів. Державно-правові погляди викладено у творах: "Дві і нн тіпуни". "Історія однієї конфіскації", "На дні", "До світла" та ін.

Фрі іман Мілтон (1912-2006) - американський економіст, відомий своїми роботами з ІІ|ІІІ(ІІ|ЄМ людської свободи в контексті політики держави в сфері економіки (теорії «людського і ііііп.і іу», захисту вільного капіталізму тощо): лауреат Нобелевської премії з економіки 1976 р.

4І>