
- •Частина іі «регулювання міжнародних економічних відносин»
- •Тема 1. Сутність та структура регулювання міжнародних економічних відносин.
- •Зміст механізму регулювання мев.
- •4 Основні рівні регулювання мев:
- •2. Процес встановлення конкурентної рівноваги на міжнародних ринках.
- •3. Держава як регулятор мев
- •Класифікація аргументів щодо тимчасового посилення протекціонізму державою:
- •4. Фірми у системі регулювання економічних відносин світового господарства.
- •Тема 2. Зміст і механізм зовнішньоторговельної політики держави.
- •Структура сучасних національних систем регулювання зовнішньоторговельної діяльності.
- •4 Блоки структури регулювання зовнішньої торгівлі (до 1000 конкретних заходів):
- •Митні тарифи в системі регулювання зовнішньої торгівлі
- •4 Основні особливості сучасної світової практики встановлення рівнів мита:
- •2. Номінальний та реальний рівень протекціонізму.
- •Економічна роль тарифів.
- •Модель 1. Мала економіка.
- •Модель 2. Велика економіка.
- •3. Нетарифні засоби регулювання зовнішньоторговельної діяльності.
- •Правила стягнення антидемпінгових мит згідно гатт/сот.
- •Економічні ефекти внутрішньої субсидії
- •4. Міжнародні організації і лібералізація світової торгівлі.
- •1. Угода з субсидій та компенсаційних заходів.
- •2. Угода щодо технічних бар’єрів:
- •3. Угода з правил походження:
- •4. Угода із захисних заходів:
- •5. Угода із санітарних та фітосанітарних заходів:
- •6. Угода із застосування Статті 7 гатт (Кодекс з митної оцінки):
- •Домовленості про правила і процедури врегулювання суперечок:
- •Загальні преференції:
- •Захист довкілля:
- •Для найменш розвинених країн:
- •Боротьба з наркотиками та їх розповсюдженням:
- •Тема 3. Міжнародні товарні асоціації та угоди в системі регулювання світової торгівлі.
- •1. Основні цілі та особливості формування міжнародних товарних асоціацій.
- •2. Механізм функціонування міжнародних товарних угод.
- •Механізм картельного регулювання цін на міжнародних ринках
- •3. Основні міжнародні організації з торгівлі окремими товарами.
- •Міжнародні організації (з какао, кави, натурального каучуку, цукру, зерна, тропічної деревини, джуту):
- •4. Гатт/сот та регулювання окремих секторів світової торгівлі.
- •Питома вага субсидій у валових надходженнях
- •Тема 4. Обмежувальна ділова практика в мев.
- •1. Поняття одп у світовому господарстві.
- •2. Основні види одп:
- •3. Форми протидії одп у міжнародних економічних відносинах
- •Тема 5. Регулювання міжнародного обміну послугами.
- •Особливості механізму регулювання .
- •6 Основних особливостей регулювання обміну послугами на світових ринках:
- •2.Національні рівні регулювання ринку послуг.
- •2 Основні критерії визначення структури механізму регулювання руху послуг:
- •3. Роль міжнародних організацій у створенні умов функціонування світових ринків послуг
- •Страхування:
- •Рекламна діяльність:
- •4. Регулювання міжнародної електронної комерції
- •Тахономія електронної комерції
- •3 Напрямки електронної комерції:
- •Юнсітрал – „Типовий закон про електронну торгівлю” (1977 р.):
- •Міжнародна торговельна палата – „Керівні принципи для рекламної та маркетингової діяльності в Інтернеті”:
- •4. Комісія єс – „Директива про загальну рамкову основу для електронних підписів” (1998 р.).
- •5. Принципи торгівлі послугами у сфері інформаційних та комунікаційних технологій сша та єс (2011р.) :
- •Регіональні торговельні угоди (сфери регулювання):
- •Тема 6. Механізм регулювання міжнародних інвестиційних процесів.
- •1. Зміст та структура регулювання міжнародного руху капіталу.
- •4 Основні фактори, які впливають на міжнародний рух капіталу у межах ендогенного механізму:
- •2 Фактори, які впливають на зовнішній механізм регулювання обміну капіталу:
- •2. Основні тенденції розвитку механізму регулювання міжнародного руху капіталу на сучасному етапі
- •2) Рух від обмежень та контролю до стимулювання припливу іноземних інвестицій.
- •3) Перехід від розподілу зобов’язань фірм-інвесторів та прав урядів приймаючих країн через встановлення прав фірм та зобов’язань урядів до формування системи зобов’язань та прав фірм та урядів.
- •3. Національні системи стимулювання та заохочення іноземних інвесторів.
- •3 Складові заохочення та стимулювання іноземних інвестицій на національному рівні:
- •Лібералізація руху капіталу:
- •1.2. Країни із значними обмеженнями:
- •Система регулювання міжнародного руху інших факторів виробництва.
- •Стан економічного та інвестиційного клімату країни.
- •Фактори, які перешкоджають веденню бізнесу в Україні (%)
- •Конкурентні переваги економіки України за Звітом про глобальну конкурентоспроможність Всесвітнього економічного форуму 2010-2011:
- •10 Рекомендацій для України міжнародної конференції «міні - Давос» (2005р.):
- •Двосторонні та регіональні схеми регулювання руху капіталу.
- •6. Посилення ролі міжнародних організацій в регулюванні світового інвестиційного процесу.
- •2 Особливості для документів у межах оон:
- •4 Основні сценарії розвитку глобального регулювання руху інвестицій:
- •Тема 7. Механізм регулювання міграції робочої сили.
- •Механізм ринкового регулювання міжнародного руху робочої сили
- •Організаційно - інституціональне забезпечення міжнародного руху робочої сили.
- •Нормативно-правові регулятори міжнародного руху робочої сили:
- •3. Система санкцій за порушення правил міграції робочої сили
- •4. Адміністративні заходи забезпечення міграції робочої сили
- •5. Фінансові заходи щодо регулювання міграції робочої сили:
- •3. Міжнародні організації як фактор регулювання міжнародних ринків праці.
- •Тема 8. Регулювання прав інтелектуальної власності у світовому господарстві.
- •1. Види прав інтелектуальної власності
- •2. Основні механізми захисту прав інтелектуальної власності
- •3. Угода сот з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності - тріпс.
- •Тема 9. Регулювання міжнародних інтеграційних процесів.
- •Сучасні тенденції формування та розвитку регіональних інтеграційних угрупувань.
- •2. Особливості регулювання основних форм міжнародної економічної інтеграції. Основні сфери регуляторної конвергенції різних форм міжнародної економічної інтеграції.
- •1. Преференційні угоди.
- •Загальні преференції:
- •Спеціальні ініціативи щодо захисту довкілля:
- •Спеціальні ініціативи для найменш розвинутих країн.
- •5) Спеціальні ініціативи з метою боротьби з наркотиками та їх розповсюдженням:
- •2. Зони вільної торгівлі (єес, нафта, сефта, гуам тощо)
- •Нові сфери регулювання у поглиблених зонах вільної торгівлі
- •Митний союз (ЄврАзЕс; єс; Меркосур тощо).
- •4А. Спільний ринок (єс, Меркосур).
- •4Б. Єдиний ринок
- •5. Економічний союз (ес)
- •6. Повна інтеграція
- •Міжнародні економічні простори: формування та регулювання.
Економічна роль тарифів.
Мала економіка – це економіка, в якій зміна попиту не впливає на світову ціну.
Велика економіка – це економіка, де зміна попиту впливає на світову ціну.
Модель 1. Мала економіка.
P
– ціна товару.
Q – кількість товару;
Dd – попит на внутрішньому ринку;
Sd – пропозиція на внутрішньому ринку;
Sd+w – пропозиція на внутрішньому ринку за умов відкритої економіки;
Sd+w+t – пропозиція за умов впровадження мита
Т – тариф
Pd – ціна на товар за умов закритої економіки
Pw+t – ціна на товар за умов наявності тарифу
Pw – ціна за умов відкритої економіки
Модель показує 3 можливі варіанти для малої економіки: закрита економіка, відкрита економіка та наявність тарифу.
Варіант 1: До початку торгівлі країна з малою економікою має закриту економіку, виробляє і споживає товар в точці Е за кількістю Q3 та за ціною Pd.
Варіант 2: За умов вільної торгівлі світова ціна на товар даної країни значно нижча, ніж внутрішня Pw<Pd, оскільки світовий ринок може постачати в дану країну необмежену кількість товару за ціною Pw, крива пропозиції (Sd+w) буде горизонтальна. Рівновага попиту і пропозиції досягається у точці F, причому споживання товару встановиться на рівні Q5, внутрішнє виробництво – Q1, імпорт – Q1Q5.
Варіант 3: Після введення тарифу внутрішня ціна товару підніметься до рівня Pw+t, а крива пропозиції – до положення Sd+w+t. Рівновага буде досягнута в точці G, причому споживання складатиме Q4, внутрішнє виробництво – Q2, відповідно імпорт – Q2Q4.
Таким чином, після введення тарифу Т споживання скоротилося, а внутрішнє виробництво зросло, оскільки ціна на товар на внутрішньому ринку збільшилася.
Економічні ефекти після впровадження тарифу.
Ефект доходів (c) – об’єм збільшення доходів бюджету за умов впровадження тарифу Т.
Ефект перерозподілу (а) – перерозподіл доходів від споживачів до виробників продукції, яка конкурує з імпортом. Це різниця між додатковим прибутком виробників та їх додатковими витратами на виробництво додаткової кількості товару.
Ефекти (а) і (с) є нейтральними.
Ефект захисту (b) – це економічні втрати країни, які виникають у результаті необхідності внутрішнього виробництва під захистом тарифу додаткової кількості товару за умов більш високих витрат.
Ефект споживання (d) – це скорочення споживання товару на національному ринку внаслідок збільшення ціни.
Ефекти (b) і (d) є негативними.
Висновок: тариф за умов малої економіки або перерозподіляє доход в її межах, або веде до прямих економічних втрат, тобто не має позитивних наслідків для економіки в цілому.
Модель 2. Велика економіка.
В
аріант
1: якщо
велика економіка є закритою, то внутрішня
пропозиція (Sd)
і попит (Dd)
врівноважуються в точці E,
виробляється і споживається Q3
одиниць товару, ціни становлять Pd.
Варіант
2: якщо
економіка відкривається, то крива
пропозиції змінює нахил (якщо у випадку
малої економіки вона стає паралельною
осі ОХ, то в цій моделі вона лише зменшує
кут нахилу, тобто стає менш еластичною).
Рівень національного виробництва
складає Q1,
рівень споживання Q5.
При цьому різниця Q1Q5
імпортується. Ціни встановлюються на
рівні PW.
Варіант 3: Якщо країна вводить мито, то крива пропозиції піднімається до Sd+w+t, яка є паралельною Sd+w. Рівень національного виробництва становить Q2, а рівень споживання – Q4. Таким чином, відбувається скорочення споживання та імпорту: під захистом тарифу відбувається витіснення з національного ринку іноземних експортерів і заміна їх продукції національною. Ціна тепер становить Pw+t. Закордонні компанії, які бажають залишитися на національному ринку, зменшують свою експортну ціну до P`w.
Виникають ефекти, аналогічні ефектам у малій економіці.
Нейтральні ефекти:
Ефект доходів (c) – об’єм збільшення доходів бюджету.
Ефект перерозподілу (а) – перерозподіл доходів від споживачів до виробників продукції, яка конкурує з імпортом. Це різниця між додатковим прибутком виробників та їх додатковими витратами на виробництво додаткової кількості товару.
Негативні ефекти:
Ефект захисту (b) – це економічні втрати країни, які виникають в результаті необхідності внутрішнього виробництва під захистом тарифу додаткової кількості товару за умов більш високих витрат.
Ефект споживання (d) – це скорочення споживання товару на національному ринку внаслідок збільшення ціни.
Крім того, виникає додатковий ефект (e) – ефект умов торгівлі – перерозподіл доходів від іноземних виробників до бюджету країни з великою економікою.
Цей ефект є єдиним позитивним ефектом. Проте загальний ефект залежить від суми ефектів. Тобто, якщо e<b+d, то велика економіка отримує негативні наслідки від введення тарифу, і навпаки.
Висновок: Тариф в умовах великої економіки має позитивний вплив на стан економіки в цілому тільки за умов, якщо ефект умов торгівлі (e) більший, ніж сума ефектів захисту і споживання (b i d).