- •Частина іі «регулювання міжнародних економічних відносин»
- •Тема 1. Сутність та структура регулювання міжнародних економічних відносин.
- •Зміст механізму регулювання мев.
- •4 Основні рівні регулювання мев:
- •2. Процес встановлення конкурентної рівноваги на міжнародних ринках.
- •3. Держава як регулятор мев
- •Класифікація аргументів щодо тимчасового посилення протекціонізму державою:
- •4. Фірми у системі регулювання економічних відносин світового господарства.
- •Тема 2. Зміст і механізм зовнішньоторговельної політики держави.
- •Структура сучасних національних систем регулювання зовнішньоторговельної діяльності.
- •4 Блоки структури регулювання зовнішньої торгівлі (до 1000 конкретних заходів):
- •Митні тарифи в системі регулювання зовнішньої торгівлі
- •4 Основні особливості сучасної світової практики встановлення рівнів мита:
- •2. Номінальний та реальний рівень протекціонізму.
- •Економічна роль тарифів.
- •Модель 1. Мала економіка.
- •Модель 2. Велика економіка.
- •3. Нетарифні засоби регулювання зовнішньоторговельної діяльності.
- •Правила стягнення антидемпінгових мит згідно гатт/сот.
- •Економічні ефекти внутрішньої субсидії
- •4. Міжнародні організації і лібералізація світової торгівлі.
- •1. Угода з субсидій та компенсаційних заходів.
- •2. Угода щодо технічних бар’єрів:
- •3. Угода з правил походження:
- •4. Угода із захисних заходів:
- •5. Угода із санітарних та фітосанітарних заходів:
- •6. Угода із застосування Статті 7 гатт (Кодекс з митної оцінки):
- •Домовленості про правила і процедури врегулювання суперечок:
- •Загальні преференції:
- •Захист довкілля:
- •Для найменш розвинених країн:
- •Боротьба з наркотиками та їх розповсюдженням:
- •Тема 3. Міжнародні товарні асоціації та угоди в системі регулювання світової торгівлі.
- •1. Основні цілі та особливості формування міжнародних товарних асоціацій.
- •2. Механізм функціонування міжнародних товарних угод.
- •Механізм картельного регулювання цін на міжнародних ринках
- •3. Основні міжнародні організації з торгівлі окремими товарами.
- •Міжнародні організації (з какао, кави, натурального каучуку, цукру, зерна, тропічної деревини, джуту):
- •4. Гатт/сот та регулювання окремих секторів світової торгівлі.
- •Питома вага субсидій у валових надходженнях
- •Тема 4. Обмежувальна ділова практика в мев.
- •1. Поняття одп у світовому господарстві.
- •2. Основні види одп:
- •3. Форми протидії одп у міжнародних економічних відносинах
- •Тема 5. Регулювання міжнародного обміну послугами.
- •Особливості механізму регулювання .
- •6 Основних особливостей регулювання обміну послугами на світових ринках:
- •2.Національні рівні регулювання ринку послуг.
- •2 Основні критерії визначення структури механізму регулювання руху послуг:
- •3. Роль міжнародних організацій у створенні умов функціонування світових ринків послуг
- •Страхування:
- •Рекламна діяльність:
- •4. Регулювання міжнародної електронної комерції
- •Тахономія електронної комерції
- •3 Напрямки електронної комерції:
- •Юнсітрал – „Типовий закон про електронну торгівлю” (1977 р.):
- •Міжнародна торговельна палата – „Керівні принципи для рекламної та маркетингової діяльності в Інтернеті”:
- •4. Комісія єс – „Директива про загальну рамкову основу для електронних підписів” (1998 р.).
- •5. Принципи торгівлі послугами у сфері інформаційних та комунікаційних технологій сша та єс (2011р.) :
- •Регіональні торговельні угоди (сфери регулювання):
- •Тема 6. Механізм регулювання міжнародних інвестиційних процесів.
- •1. Зміст та структура регулювання міжнародного руху капіталу.
- •4 Основні фактори, які впливають на міжнародний рух капіталу у межах ендогенного механізму:
- •2 Фактори, які впливають на зовнішній механізм регулювання обміну капіталу:
- •2. Основні тенденції розвитку механізму регулювання міжнародного руху капіталу на сучасному етапі
- •2) Рух від обмежень та контролю до стимулювання припливу іноземних інвестицій.
- •3) Перехід від розподілу зобов’язань фірм-інвесторів та прав урядів приймаючих країн через встановлення прав фірм та зобов’язань урядів до формування системи зобов’язань та прав фірм та урядів.
- •3. Національні системи стимулювання та заохочення іноземних інвесторів.
- •3 Складові заохочення та стимулювання іноземних інвестицій на національному рівні:
- •Лібералізація руху капіталу:
- •1.2. Країни із значними обмеженнями:
- •Система регулювання міжнародного руху інших факторів виробництва.
- •Стан економічного та інвестиційного клімату країни.
- •Фактори, які перешкоджають веденню бізнесу в Україні (%)
- •Конкурентні переваги економіки України за Звітом про глобальну конкурентоспроможність Всесвітнього економічного форуму 2010-2011:
- •10 Рекомендацій для України міжнародної конференції «міні - Давос» (2005р.):
- •Двосторонні та регіональні схеми регулювання руху капіталу.
- •6. Посилення ролі міжнародних організацій в регулюванні світового інвестиційного процесу.
- •2 Особливості для документів у межах оон:
- •4 Основні сценарії розвитку глобального регулювання руху інвестицій:
- •Тема 7. Механізм регулювання міграції робочої сили.
- •Механізм ринкового регулювання міжнародного руху робочої сили
- •Організаційно - інституціональне забезпечення міжнародного руху робочої сили.
- •Нормативно-правові регулятори міжнародного руху робочої сили:
- •3. Система санкцій за порушення правил міграції робочої сили
- •4. Адміністративні заходи забезпечення міграції робочої сили
- •5. Фінансові заходи щодо регулювання міграції робочої сили:
- •3. Міжнародні організації як фактор регулювання міжнародних ринків праці.
- •Тема 8. Регулювання прав інтелектуальної власності у світовому господарстві.
- •1. Види прав інтелектуальної власності
- •2. Основні механізми захисту прав інтелектуальної власності
- •3. Угода сот з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності - тріпс.
- •Тема 9. Регулювання міжнародних інтеграційних процесів.
- •Сучасні тенденції формування та розвитку регіональних інтеграційних угрупувань.
- •2. Особливості регулювання основних форм міжнародної економічної інтеграції. Основні сфери регуляторної конвергенції різних форм міжнародної економічної інтеграції.
- •1. Преференційні угоди.
- •Загальні преференції:
- •Спеціальні ініціативи щодо захисту довкілля:
- •Спеціальні ініціативи для найменш розвинутих країн.
- •5) Спеціальні ініціативи з метою боротьби з наркотиками та їх розповсюдженням:
- •2. Зони вільної торгівлі (єес, нафта, сефта, гуам тощо)
- •Нові сфери регулювання у поглиблених зонах вільної торгівлі
- •Митний союз (ЄврАзЕс; єс; Меркосур тощо).
- •4А. Спільний ринок (єс, Меркосур).
- •4Б. Єдиний ринок
- •5. Економічний союз (ес)
- •6. Повна інтеграція
- •Міжнародні економічні простори: формування та регулювання.
1. Угода з субсидій та компенсаційних заходів.
Субсидія:
державне фінансове сприяння: позики, дотації, гарантії по позиках, відмова від платежів державі;
державна підтримка доходів і цін, результатом чого є збільшення експорту;
різні пільги.
Форми субсидій:
„червоні субсидії” є заборонені: прямі експортні, імпортнозаміщуючі, транспортні тарифи для експорту, зменшення прямих податків, експортні кредити за меншими ставками;
„жовті субсидії” дають привід для розбору: специфічні для конкретного підприємства або підприємств певного регіону, мають несприятливий вплив на економіку країни (якщо субсидія є більше 5% у вартості товару, виникає привід для розбору);
„зелені субсидії” дозволяються: допомога на наукові дослідження, допомога регіонам у межах загального регіонального розвитку, ресурси на охорону довкілля, але з обмеженнями 1% від вартості товару.
2. Угода щодо технічних бар’єрів:
відрізняються технічний регламент (має обов’язкові характеристики) та технічні стандарти (необов’язкові);
загальні вимоги до регламентів та стандартів:
- невикористання в протекціоністських цілях, загальні вимоги для всіх товарів;
- не повинні вести до додаткових бар’єрів у торгівлі;
- транспарентність (прозорість);
вимоги до технічних регламентів:
- забезпечення національної безпеки;
- запобігання практики фальсифікації товарів;
- захист здоров’я та безпеки людей;
- захист життя та здоров’я тварин та рослин;
- захист довкілля.
В Україні за станом на серпень 2011 року прийнято 37 технічних регламентів, обов’язкових для виконання, діяли 743 національних стандартів з режимом добровільного застосування.
3. Угода з правил походження:
мета угоди – гармонізація правил походження товарів;
правила:
країна походження – країна, де товар вироблено повністю, або де здійснена значна переробка товару. На практиці частка доданої вартості повинна коливатися від 20% до 50% або відбутися зміна товарної позиції в митно-товарній номенклатурі, тобто товар повинен перейти в іншу товарну групу, змінити 3 останні цифри в коді товару;
повинні використовуватися без дискримінації;
відкриті правила з урахуванням конфіденційності;
оцінка походження товару не пізніше 150 днів після запиту, дійсність підтвердження протягом 3–х років;
спори вирішуються адміністративним чи судовим рішенням;
зміни до правил без зворотної сили.
4. Угода із захисних заходів:
Право країн на захисні заходи, якщо імпорт відбувається в обсягах, які наносять або загрожують нанести шкоду галузі національного виробника. (Шкода для галузі – суттєве загальне погіршення ситуації у галузі.);
Оцінка погіршення: темп зростання імпорту, питома вага імпорту на національному ринку, зміни у рівнях продаж виробництва, продуктивності, завантаження потужностей, прибутків, доходів, зайнятості;
Вимоги до захисних заходів:
захисні заходи тимчасові (без попереднього розслідування до 200 днів, з розслідуванням до 4 років, повторно до 8 років);
використовують, як правило, тарифи (забороняється добровільне обмеження експорту), а також квоти;
передбачено торговельні компенсації для країн, товари яких підпадали під захисні заходи.
У 1995-2010рр. члени СОТ впровадили 216 захисних заходів, у 2007-2010рр. Україна – 8 заходів.