Тема 5. Рішення задачі: "Аналіз портфеля продукції будівельного підприємства в умовах дефіциту достовірної зовнішньої маркетингової інформації" (приклад див. Додаток 8)

План практичного заняття:

• з’ясування алгоритму вирішення задачі;

• виконання трендового аналізу динаміки продажів підприємства, що розглядається (з використанням ПЕОМ);

• обчислення параметрів "Питома вага продукту/бізнесу в загальному обсязі збуту", "Питома вага продукту/бізнесу в темпі зміни обсягів збуту";

• графічне представлення результатів проведеного аналізу;

• формування висновків щодо збалансованості портфеля продукції розглянутого підприємства.

Література: 5; 8; 25.

ДОДАТОК 1

ПРИКЛАД РОЗРАХУНКУ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ДО ВІДНОВЛЕННЯ

Основні показники роботи підприємства надані в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1.

Показники роботи підприємства

Показник	Нормативне значення	План чи (підпри-ємство А), тис. грн.	Факт чи (підпри-ємство Б), тис. грн.	Темпи росту, %
Реалізована продукція Собівартість реалізованої продукції Витрати на 1 грн. реалізованої продукції (коп.) Прибуток від реалізованої продукції Податок на прибуток * Чистий прибуток	1,0 0,8 0-80 0,2 0,07 0,13	85,3 53,0 0-62,14 32,2 11,3 21,0	87,7 54,5 0-62,14 33,2 11,6 21,6	- 102,8 100 102,8 - 102,9

*Примітка. Підприємство Б перевиконало план по чистому прибутку (102,9%) або чистий прибуток підприємства Б більше, чим підприємства А. Податок на прибуток у відповідності з українським законодавством прийняти рівним 25% (у прикладі цей податок прийнято у розмірі 35%).

Підприємство має однакові витрати на 1 грн. реалізованої продукції при росту реалізації проти плану (або підприємство А в порівнянні з підприємством Б).

ВИСНОВОК:

а) при порівнянні плану і факту	підприємство має гарне перевиконання плану, кращі в порівнянні з планом показники, а значить і стійкість
б) при порівнянні підприємства А і підприємства Б	по показниках підприємство Б працює краще підприємства А, а значить і стійкіше

ЧИ ЦЕ ТАК ?

Таблиця 1.2.

Аналіз достатності обсягу реалізації

Показник	Нормативне значення	План (підприєм-ство А)	Факт (підприєм-ство Б)
1. Структура собівартості, тис. грн. Собівартість, усього У тому числі: матеріальні витрати трудові витрати відсоток за кредит, що відноситься на собівартість 2. Інфляція, % -матеріальні витрати* -трудові витрати* 3. Тривалість проходження гро- шових потоків, міс. - матеріали і комплектуючі - виробничий цикл - грошові кошти на розрахунковий рахунок	0,8 0,6 0,2 2,4 1,2 1 1 5	53,0 35 15 3 2,4 1,2 1 1 5	54,5 36 15 3,5 2,4 1,2 1 1 6

* Відсоток інфляції в прикладі прийнято умовно.

Розрахуємо майбутню вартість витрат і достатність обсягу реалізованої продукції.

Нормативне значення майбутньої вартості витрат визначаємо по формулі:

n k

FV_н = PV_i (1 + I_i) ^ Y_j (1.1)

i = 1 j = 1

де FV_н - майбутня вартість витрат (нормативна);

I_i - індекс інфляції по i-й групі витрат у собівартості реалізованої продукції;

Y_j - період часу в j-м відрізку часу проходження коштів;

k - число тимчасових відрізків проходження коштів;

k

Y_j - період часу від моменту вкладення засобів у процес виробництва

j=1 до моменту одержання грошей на розрахунковий рахунок за поставлену продукцію.

FV_н = 0,6*(1+0,024)⁷ + 0,2*(1+0,012)⁶ = 0,922

Нормативне значення обсягу реалізованої продукції (РП_н) визначаємо по формулі (1.2) з обліком того, що обсяг реалізованої продукції для забезпечення беззбитковості роботи підприємства повинний враховувати ще і виплату податків при збереженні необхідної величини майбутніх витрат FV:

РП_н = [(FV(1+R) - PV) / (1 - N_p/100)] + PV (1.2)

де РП - обсяг реалізованої продукції, що забезпечує відшкодування витрат на виробництво, приріст оборотних коштів і сплату від цієї величини податку на прибуток;

R - коефіцієнт, що враховує рівень рентабельності продукції (його базове значення приймається 0,25 - відношення розрахункового прибутку до собівартості);

N_p - податок на прибуток;

PV - собівартість реалізованої продукції;

[FV(1+R) - PV] / (1 - N_p/100) - прибуток підприємства, необхідний для забезпечення процесу відтворення (приросту оборотних коштів) і сплати податку на прибуток.

РП_н = [(0,922*(1+0,25) - 0,8) / (1 - 35/100)] + 0,8 = 1,342

Розглянемо перший випадок (план або підприємство А), використовуючи формули (1.1) і (1.2):

FV₁ = 35(1+0,024)⁷ + 15(1+0,012)⁶ = 57,4 тис. грн.

РП₁ = [(57,4(1+0,25) - 50) / (1- 0,35)] + 53 = 86,5 тис. грн.

У цьому випадку обсяг реалізованої продукції склав 85,3 тис. грн. (див. табл. 1.1.), тобто дуже близький до розрахункового значення 86,5 (86,5/85,3 =98,6%).

Розглянемо другий випадок (факт або підприємство Б):

FV₂ = 36(1+0,024)⁸ + 15 (1+0,012)⁷ = 59,8 тис. грн.

РП₂ = [(59,8(1+0,25) - 51) / (1- 0,35)] + 54,5 = 91,0 тис. грн.

У цьому випадку обсяг реалізованої продукції - 87,7 тис. грн. (табл. 1.1.), а з розрахунку повинний бути 91,0 тис. грн. (87,7/91,0 = 96,4%).

Таким чином, висновок по обсязі реалізованої продукції буде наступним:

а) фактичні дані підприємства більш низькі, чим планові;

б) підприємство Б має більш низькі показники, чим підприємство А.

• Визначимо рентабельність продажів R_п = ЧП / РП. (значення ЧП див. табл. 1.1.)

План (підприємство А)	Факт (підприємство Б)
Rп = 21/85,3 = 0,246 (24,6%)	Rп = 21,6/87,7 = 0,246 (24,6%)

Подивимося на цей показник з боку достатності обсягу реалізованої продукції, використовуючи формулу (1.3.):

R_п^'₁ = (РП - PV)*(1-N_р) / РП (1.3)

R_п^'₁ = (86,5 - 53)*(1 - 0,35) / 86,5 = 0,252 або 25,2%

R_п^'₂ = (91 - 54,5)*(1 - 0,35) / 91 = 0,261 або 26,1 %

Нормативне значення:

R_пн= (1,342 - 0,8)*(1 - 0,35) / 1,342 = 0,26 або 26%, тобто в першому випадку картина краще:

(24,6/25,2)*100% = 97,6% (24,6/26,1)*100% = 94,3%

ВИСНОВОК: Порівнюючи значення досягнутого рівня R_п із плановим (або підприємство А с підприємством Б), можна сказати, що в другому випадку обсяг продажів відстає від нормативного, а в першому випадку він ближче до нормативного.

• Проаналізуємо оборотність активів О = РП /А.

Найменування показника	Нормативне значення	План (підприємство А) тис. грн.	Факт (підприємство Б) тис. грн.
А	0,945	60	69
ВА	0,851	54	62
ПЗ	0,094	6	7
О	Он=1,342/0,945 = =1,420	85,3/60=1,422	87,7/69=1,27

ВИСНОВОК: оборотність активів у другому випадку на 10,6% (1,27/1,42=89,4%) нижче, ніж у першому, тобто і тут другий варіант відстає.

• Рентабельність активів R_а = ЧП/А або R_а = R_п*О.

Нормативне значення	План (підприємство А)	Факт (підприємство Б)
Rан= (1,342-0,8)*(1- 0,35)/ /0,945 = 0,372	Rа1=21/60 = 0,35 або 35% Rа1'= 25,2*1,42 = 35,8%	Rа2= 21,6/69 = 0,313 або 31,3% Rа2'= 26,1*1,422 = 37,1%

Рентабельність активів у другому випадку нижче на 14% [(31,3/37,1) / 35/35,8)], що значно.

• Фінансовий важіль ФВ = А/ВА.

Нормативне значення	План (підприємство А)	Факт (підприємство Б)
ФВн= 0,945/0,851=1,11	ФВ1= 60/54 = 1,11	ФВ2 = 69/62 = 1,11

Тобто залучення кредитних засобів відповідає нормативному. Але чи могли вони залучатися в кожнім конкретному випадку? Розглянемо таблицю 1.3.

Таблиця 1.3.

Аналіз роботи підприємств з урахуванням притягнутих засобів, тис. грн.

Показник	Нормативне значення	План (підприємство А)		Факт (підприємство Б)
		з урахуванням власних засобів	з урахуванням власних і позикових засобів	з урахуванням власних засобів	з урахуванням власних і позикових засобів
1. Прибуток за умови роботи тільки власними засобами	1,342 - 0,8 = =0,542	85,3 - 50 = =35,3	85,3 - 50 = =35,3	87,7 - 51= =36,7	87,7 - 51= =36,7
2.Фінансування відсотків на позикові засоби (ПЗ) із собівартості	---	---	3	---	3,5
3. Прибуток з урахуванням фінансування відсотків на ПЗ із собівартості	0,542	35,3	35,3 - 3 = =32,3	36,7	36,7 - 3,5 = =33,2
4. Податок на прибуток	0,542*0,35= =0,19	35,3*0,35= =12,4	32,3*0,35= =11,3	36,7*0,35= =12,8	33,2*0,35= =11,6
5. Чистий прибуток (3 - 4)	0,352	22,8	21,0	23,9	21,6
6. Фінансування відсотків на ПЗ із прибутку	---	---	---	---	0,5
7. Чистий прибуток без відсотків за ПЗ із прибутку	0,352	22,8	21,0	23,9	21,1
8. А ВА ПЗ	0,945 0,851 0,945-0,851= =0,094	60 60 ---	60 54 6	69 69 ---	69 62 7
9. Rва=ЧП/ВА	0,414 41,4%	0,380 38,0%	0,389 38,9%	0,346 34,6%	0,340 34,0%
10. Зміна Rва при залученні позикових засобів		Rса1=38,9-38,0=0,9 (добре)		Rса2=34-34,6= -0,6 (погано)

ВИСНОВОК: Маємо подальше зниження показників у другому випадку в порівнянні з першим, тому що не можна залучати таку кількість кредитних засобів, і R_ва складає:

R_ва = НП/СА = R_п*О*ФВ = R_а*ФВ

Нормативне значення	План (підприємство А)	Факт (підприємство Б)
Rван = 0,352/0,851 = 0,41	Rва1=21/54=24,6*1,4*1,11= 35*1,11=38,9% Rва1'=35,8*1,11 = 39,7	Rва2 =21,6/62=24,6*1,27* *1,11= 31,3*1,11= 34,7% Rва2'= 37,1*1,11 = 41,2

Розподіл прибутку представлений у таблиці 1.4.

Таблиця 1.4.

Розподіл прибутку, тис. грн.

Показник	Нормативне значення	Формула	План (підприєм-ство А)	Факт (підприєм- ство Б)
Чистий прибуток, усього У тому числі: приріст оборотних коштів соцкультпобут	0,352 0,122 0,020	FV - PV 1,5% от РП	21 57,4-50=7,4 0,015*85,3= =1,28	21,6 59,8-51=8,8 0,015*87,7= =1,32
фонд споживання дивіденди капітальні витрати інші	0,030 0,040 0,050 0,020	15% от PV2 10% от ЧП 15% от ЧП 5% от ЧП	0,15*15=2,3 0,1*21=2,1 0,15*21=3,1 0,05*21=1,1	0,15*15=2,3 0,1*21,6=2,2 0,15*21,6=3,2 0,05*21,6=1,1
на відновлення	0,070		21-7,4-1,28- -2,3-2,1-3,1- -1,1=3,7	21,6-8,8-1,32- -2,3-2,2-3,2- -1,1=2,7
Нпо	(0,07/0,352)* *100%= =19,9%		(3,7/21)*100%=17,6%	(2,7/21,6)*100%=12,5%

Очевидно, що в другому випадку відрахування засобів на відновлення на 27% нижче. Розрахунок економічної стійкості наведено в таблиці 1.5.

Таблиця 1.5

Економічна стійкість: С_відн = R_п*О*ФВ*Н = R_ва*Н

Нормативне значення	План (підприємство А)	Факт (підприємство Б)
Свіднн = 0,41*0,2=0,082, або 8,2%	Свідн =Rп'*Он*ФВ*Н = =0,252*1,42*1,11*0,2= =0,079 або 7,9% СвіднфА =Rп*О*ФР*Нпо = =0,246*1,422*1,11*0,176==0,068 або 6,8%	Свідн =Rп'*Он*ФВ*Н = =0,261*1,42*1,11*0,2= =0,082 або 8,2% Свідн фБ=Rп*О*ФР*Нпо = =0,246*1,27*1,11*0,125= =0,043 або 4,3%

Таким чином, ступінь стійкості С_відн:

до нормативу А: (6,8/8,2)*100%=83%; Б: (4,3/8,2)/100%=52%

план к факту А: (6,8/7,9)*100%=86%; Б: (4,3/8,2)*100%=52%

ВИСНОВОК: ступінь економічної стійкості підприємства Б у порівнянні з підприємством А нижче на 100% - (52/86)*100%=39,5%.

додаток 2

Розробка прІорИтетів виробничої стратегії будівельного підприємства

Розрізняють кілька основних типів операційних пріоритетів: 1) витрати виробництва, 2) якість і надійність продукції, 3) термін виконання замовлення, 4) надійність постачань, 5) здатність фірми реагувати на зміну попиту, 6) гнучкість і швидкість освоєння нових товарів, а також 7) специфічні для кожного окремого товару критерії.

Витрати виробництва. Як правило, продукцією, обсяги продажів якої залежать від рівня витрат на її виробництво, є товари повсякденного попиту. Споживачі не в змозі розрізняти однакові товари, випущені різними компаніями, що приводить до того, що як основний критерій при виборі покупки використовується її ціна. Тому на ринку виживає виробник з найнижчими витратами виробництва, що визначає ринкові ціни.

Якість і надійність продукції. Щоб забезпечити належний рівень якості, необхідно поставити в главу кута вимоги споживачів. Щоб забезпечити рівень надійності товару відповідно до його конкретного призначення, необхідно строго дотримувати встановлених технічних норм.

Термін виконання замовлення. Наприклад, компанія, що пропонує послуги по ремонті мережного комп’ютерного устаткування протягом 1-2-х годин на території клієнта безумовно має переваги в порівнянні з конкурентом, що гарантує провести такий ремонт тільки за 14 годин.

Надійність постачань. Особливо важлива для конвеєрного виробництва (наприклад, постачання будівельних конструкцій на будівельний майданчик точно в обіцяний термін). Також важлива, якщо клієнт прагне до скорочення товарно-матеріальних запасів.

Здатність реагувати на зміну попиту. Особливо важлива при попиті, що знижується. Потрібно уміти швидко й адекватно реагувати на динаміку ринкового попиту.

Гнучкість і швидкість освоєння нової продукції. Гнучкість – здатність компанії пропонувати споживачам широкий вибір товарів (будматеріалів). Широка продуктова лінія, різноманітний асортимент.

Специфічні для кожного окремого товару критерії. Це в основному сервісні пріоритети: технічна підтримка; прискорення випуску нової продукції на ринок (за рахунок кооперації з іншими фірмами); післяпродажна підтримка споживача; здатність змінювати продукт у залежності від конкретних вимог замовника (колірне оформлення, розміри, вага й ін.)

Взаємозв’язок фокусування виробництва і конкурентноздатності підприємства.

Пріоритети виробничої стратегії виробляються в такий спосіб.

1. Ринок розбивається на сегменти по групах продукції.

2. Визначаються вимоги до продукції, структура попиту і норма прибутку для кожної групи.

3. Визначаються необхідні характеристики («переможці замовлення»), а також необхідні, але недостатні характеристики продукції («кваліфікатори замовлення») у кожній групі.

4. Характеристики «переможців замовлення» перетворюються в конкретні вимоги до характеристик операцій.

Приклад такої процедури:

Відмітні виробничі характеристики	Підприємство I		Підприємство II
	Група товарів 1	Група товарів 2	Група товарів 3 (будівництво)	Група товарів 4 (будівництво)
Продукція	Стандартне медичне устаткування	Електронні вимірювальні прилади	Елітне житло	Реконструкція існуючих приміщень під офіси, магазини
Споживачі	Лікарні і клініки	Фірми – виготовлювачі медичного й іншого комплексного устаткування	Приватні особи з високим рівнем доходу	Юридичні особи (дрібний, середній і великий бізнес)
Характеристика технологій	Невисокі технології, періодично обновлювані	Варіюються від вузькоспеціалізованих до звичайних	Варіюються від стандартних (уніфіковані конструкції будинків) до вузькоспеціалізованих (планування й інтер’єр під замовлення)	Звичайні технології реконструкції (у залежності від типу 14арактеристик14ого будинку, приміщення); оформлення інтер’єра по індивідуаль-них замовленнях
Асортимент продукції	Вузький – всього 4 варіанти	Широкий: багато видів і модифікацій, часто по індивідуаль-них вимогах замовників	Широкий: багато видів і модифікацій, часто по індивідуаль-них вимогах замовників	Обмежений (об’єктивно) існуючою конструкцією будинку, але припускаючий модифікації по індивідуаль-них вимогах замовників у рамках наявних обмежень
Зміна конструкції	Рідко	Постійний процес	Постійний процес що стосується планування й інтер’єра, але без радикальних загальних конструктив-но-технологічних змін	Постійний процес
Виконання постачань	Важливість дотримання часу виконання замовлення. Постачання здійснюються з запасів	Важливість своєчасної доставки	Важливість дотримання часу виконання замовлення.	Важливість дотримання часу виконання замовлення.
Якість	Відповідність технічним вимогам/до-тримання технології	Виконання вимог замовника/ Відповідність технічним вимогам	Виконання вимог замовника/ Відповідність технічним вимогам	Дотримання технології /Виконання вимог замовника
Зміна попиту	Залежить від періоду фінансового року, але передбачува-но	Нерівномірне і непередбачене	Залежить від життєвого рівня людей, від рекламної активності виробника	Залежить від державної політики по підтримці дрібного і середнього бізнесу, від загальної фінансово- економічної ситуації в країні
Обсяги виробництва	Великі	Середні або малі	Відносно великі	Середні або малі
Норма прибутку	Низька	Від низької до дуже високої	Висока	Від низької до високої
Зовнішні пріоритети, що досягаються
«Переможець замовлення»* (необхідна 16арактеристик-ка)	Ціна. Дотримання технології	Технічні вимоги. Номенклатура продукції	Можливість вибору. Технічні вимоги	Дотримання технології. Ціна
«Кваліфікатор замовлення»** (необхідна, але недостатня 16арактеристик-ка)	Час виконання замовлення. Технічні вимоги. Якість	Надійність постачань. Час виконання замовлення. Ціна	Виконання вимог замовника. Якість. Час виконання замовлення.	Час виконання замовлення. Технічні вимоги. Виконання вимог замовника
Внутрішні вимоги для досягнення зовнішніх пріоритетів
	Собівартість. Якість	Гнучкість нового продукту. Гнучкість асортименту. Надійність	Гнучкість асортименту. Орієнтація на маркетинг	Собівартість. Якість

*Критерій, що виділяє продукцію або послуги однієї фірми серед продукції і послуг інших компаній.

**Критерій, по якому визначається значимість кожного виду продукції фірми як можливого кандидата для продажів.

Аналіз груп продукції, приведений у таблиці, показує, що вони мають різні ринкові конкурентні характеристики. Тобто, для досягнення зовнішніх пріоритетів варто намітити різні цілі і задачі. Крім того, відрізняються пріоритети і по внутрішніх вимогах для цих груп продуктів. Так, у процесі виробництва продукції групи 1 підприємства I і групи 4 підприємства II необхідно зосередитися на її вартості і якості, а всі інші задачі віднести до внутрішніх вимог, підлеглим цієї основної мети. По двох інших групах продукції на розглянутих підприємствах виробництво повинне характеризуватися значною гнучкістю для того, щоб забезпечити випуск різноманітного асортименту і можливість вибору відповідно до індивідуальних потреб замовників.

Такі різні вимоги до забезпечення конкурентноздатності практично завжди приводять до того, що компанії приходиться створювати дві окремі організаційні одиниці (підрозділи) з різним фокусуванням, кожна з яких призначена для виробництва продукції для конкретних споживчих ринків.

ДОДАТОК 3

Управління попитом і прогнозування попиту на продукцію будівельного підприємства

Метод лінійного регресійного аналізу. Основний зміст.

Регресія - це залежність між двома або декількома корельованими перемінними. Її використовують для пророкування значення однієї перемінної на основі значення іншої. Взаємозв'язок звичайно встановлюють на основі даних, що спостерігаються.

Графік лінійної регресії виражається рівнянням Y = a + b, де Y - значення залежної перемінної, щодо якої вирішується рівняння; а - відрізок, що відтинається на координатній осі Y; b - кут нахилу прямій відносно координатної осі Х; Х - незалежна перемінна (в аналізі часових рядів Х позначає поточний час).

Лінійну регресію використовують для прогнозування як у моделях часових рядів, так і в причинно-наслідкових моделях. Коли залежна перемінна (на графіку звичайно відкладається по вертикальній осі) змінюється в залежності від часу (відкладається на графіку по горизонтальній осі), мають справу з аналізом часових рядів. Якщо одній перемінна змінюється при зміні іншої перемінної, це називається причинним зв'язком (наприклад, кількість проданих квартир залежить від числа рекламних оголошень у періодичних виданнях).

При аналізі часових рядів необхідно визначати сезонний індекс. Сезонний індекс - це коригувальний коефіцієнт, який необхідно увести в часовий ряд для обліку коливань попиту по сезонах року.

Звичайно термін сезонний асоціюється згодом року, у той час як термін циклічний використовують для визначення не річних, а будь-яких інших повторюваних процесів.

Складання прогнозу за допомогою лінійної регресії.

Припустимо, що дані попереднього періоду були такими:

Квартал	Продажі, шт.
1- 2007 2- 2007 3- 2007 4- 2007 2008 2008 2008 2008	300 200 220 530 520 420 400 700

Побудуємо графік продажів і визначимо рівняння лінійного тренда, використовуючи електронні таблиці Exell. Графік і рівняння тренда представлені на рисунку 3.1.

Р ис. 3.1. Графік продажі за попередні два роки в квартальній розбивці.

Визначимо сезонний індекс, порівнюючи поточні дані з трендовою лінією, що приведено в таблиці 3.1:

Таблиця 3.1

Визначення сезонного індексу

Квартал	Поточне значення попиту	Значення з рівняння тренда Y = 176,07+52,26Х	Відношення поточного значення до тренда (сезонний індекс поточного року)	Сезонний індекс (середнє значення сезонних індексів однакових кварталів у двох роках)
2007 1 2 3 4 2008 1 2 3 4	300 200 220 530 520 420 400 700	228,33 280,59 332,85 385,10 437,37 489,63 541,89 594,19	1,31 0,71 0,66 1,38 1,19 0,86 0,74 1,18	1 - 1,25* 2 - 0,79 3 - 0,70 4 - 1,28

* Сезонний індекс визначається усередненням сезонних індексів однакових кварталів кожного року.

Тепер можна обчислити прогноз на 2009 рік з урахуванням тренда і сезонних факторів:

Прогноз = Тренд  Сезонний коефіцієнт

1-й квартал 2003 року: Y₉ = (176,07+52,26*9)* 1,25 = 808 шт.;

2-й квартал 2003 року: Y₁₀ = (176,07+52,26*10)*0,79 = 552 шт.;

3-й квартал 2003 року: Y₁₁ = (176,07+52,26*11)*0,70 = 525,65 шт.;

4-й квартал 2003 року: Y₁₂ = (176,07+52,26*12)*1,28 = 1028,10 шт..