- •2.1. Вступ
- •1.2. Основні категорії теорії моделювання
- •1.3. Класифікація видів подібності та моделювання
- •2. Математичне моделювання
- •2.1. Вступ
- •2.1. Вступ
- •2.2. Математичні моделі та основні заходи математичного моделювання
- •2.2.1. Використання законів природи
- •2.2.2. Використання варіаційних принципів
- •2.2.3. Застосування аналогій при побудові моделей
- •2.2.4. Застосування ієрархічного підходу до створення моделей
- •2.2.5. Про нелінійність математичних моделей
- •2.2.6. Висновки. Схема математичного моделювання
- •3.2. Теореми подібності
- •4.1. Розмірності
- •4.3. Методика знаходження критеріїв подібності за відсутності математичного описання об’єкта
- •4.4. Розрахункове моделювання за допомогою критеріїв подібності
- •Частина 2. Приклади побудови математичних моделей
- •1. Біологічні моделі
- •1. Біологічні моделі
- •1.2. Популяційні моделі
- •1. Біологічні моделі
- •1.2. Популяційні моделі
- •1.2.1. Модель Мальтуса одновидової популяції
- •1.2.2. Модель одновидової популяції з урахуванням насичення (логістична модель)
- •1.2.3. Логістична модель з урахуванням зовнішніх впливів
- •1.2.6. Узагальнення моделі багатовидової популяції. Побудова ієрархічного ланцюга
- •3.2. Рівняння фільтрації
- •Література
4.3. Методика знаходження критеріїв подібності за відсутності математичного описання об’єкта
У загальному випадку методика знаходження критеріїв подібності на основі аналізу розмірностей і -теореми, коли математичне описання об’єкта невідоме, полягає в такому:
1. Установлюються всі фізичних величин:
,
що визначають стан або поведінку об’єкта, який розглядається.
2. Установлюються розмірності всіх визначальних величин у будь-якій системі одиниць виміру (як правило, у системі СІ).
3. Розмірності одних величин виражаються через розмірності інших:
.
У результаті встановлюється кількість величин, які мають незалежні розмірності, і кількість критеріїв подібності .
4. На основі складених формул розмірностей і згідно із системою (1.4.17) знаходять критерії подібності .
Приклад. Розглядається явище піднімання рідини всередині капілярної трубки, яка занурена в рідину.
1. Висоту підйому рідини визначають внутрішній радіус трубки , питома вага рідини і поверхневий натяг рідини.
Отже, визначальними фізичними величинами явища є . Їхня кількість .
2. Розмірності визначальних величин у системі СІ є такими:
.
3. Складаємо формули розмірностей:
. (1.4.23)
Звідси основними визначальними фізичними величинами є і , тому що вони мають незалежні розмірності. Залежними визначальними фізичними величинами є і – вони мають залежні розмірності.
4. На основі знайдених формул розмірностей (1.4.23) отримаємо два критерії подібності:
Таким чином, згідно з аналізом розмірностей і -теоремою залежність між може бути зображеною у вигляді
.
Функція , однак, залишається невизначеною.
Конкретний вираз для критеріїв подібності
у рівнянні визначається тим, які з визначальних величин вибираються за такі, що мають незалежні розмірності. Оскільки це може бути зроблено по-різному, то форма критеріїв подібності може бути різною. Однак кожна з цих форм завжди може бути перетвореною на будь-яку іншу.
Приклад. Якщо в попередньому прикладі за величини з незалежними розмірностями вибрати не і , а і , то на основі формул розмірностей
отримаємо інші критерії подібності:
Однак
або
.
Успіх цього методу знаходження критеріїв подібності залежить від того, наскільки правильно встановлені величини, які визначають об’єкт дослідження. Якщо деякі величини пропущено або вони є зайвими, то тип і кількість критеріїв подібності буде встановлено невірно.
У складних випадках, коли кількість визначальних величин є великою, найпростіший – евристичний – спосіб складання формул розмірностей для величин із залежними розмірностями і знаходження за ними критеріїв подібності є незручним і може призвести до суттєвих помилок.
Найпоширеніший метод формального характеру – це метод, який потребує складання й розв’язання деякої системи лінійних алгебраїчних рівнянь. Цей метод вивчається у більш загальних курсах лекцій з математичного моделювання.
Найзручнішим для практичного застосування є метод вилучення розмірностей. Він полягає в поступовому вилученні із системи формул розмірностей визначальних величин
усіх символів розмірностей основних визначальних величин з одночасним зменшенням кількості формул з до . У міру зменшення кількості формул їх праві частини спрощуються, а в лівих частинах формуються все складніші степеневі комплекси з визначальних величин. Поява, унаслідок виключення чергового символу , рівності, що містить у правій частині одиницю, означає, що в лівій її частині сформовано безрозмірний степеневий комплекс – критерій подібності. Порядок виключення символів розмірностей не має значення.
Приклад. Перехідний процес в електричному контурі, який складається з резистора, конденсатора й дроселя, при вмиканні синусоїдної напруги визначають сім величин: струм , амплітуда напруження , опір , ємність , індуктивність , час і частота . Отже, . Випишемо формули розмірностей усіх семи визначальних величин у системі СІ:
Виключимо з формул розмірностей символ – розмірність часу . Для цього поставимо собі питання: на скільки треба помножити , щоб добуток у формулі розмірностей не містив символу розмірності часу ? Ураховуючи, що формула розмірності для містить у степені (-3), отримаємо, що слід помножити на , тоді не буде містити в правій частині символ – розмірність часу . Отже, . Зробимо те саме з усіма іншими формулами розмірностей. Отримаємо
У результаті знаходимо перший критерій подібності .
Виключимо з п’яти формул, що залишилися, – це символ розмірності струму :