§ 4. Ядерна та радіаційна безпека в системі екологічної безпеки

А наліз і масштаби двох реальних аварій на атомних станціях (Тримал-Айленд у США, а також ЧАЕС) змінили підхід до оцінки ймовірності серйозної аварії. Результат виявився таким: за 374 пра­цюючих у 1986 р. у світі реакторів великі аварії з імовірністю 70 % можуть виникати кожні 5,4 року, а з імовірністю 95 % — кожні 20 років.

Такі результати, незважаючи на обмаль статистичних даних, пе­рекреслили гіпотетичну величину Ю"⁷ реакторороків і привели до висновку: плануючи розвиток використання ядерної енергії, зокре­ма в ядерній енергетиці, необхідно передбачати, як це не парадок­сально, економічну, екологічну та іншу шкоду від можливих різно­масштабних аварій, а також шкоду, яка може бути завдана життю і здоров'ю населення.

Отже, ядерний ризик, на відміну від ядерної небезпеки не мож­на розглядати відокремлено від можливих наслідків прояву цієї не­безпеки. Тобто ядерний ризик — це кількісна міра небезпеки з ура­хуванням її наслідків. Наслідки прояву ядерної небезпеки завжди пов'язані із заподіянням ядерної шкоди. Чим більша ймовірна ядерна шкода, тим значніший ядерний ризик. До того ж ядерний ризик буде тим більший, чим більша ймовірність прояву відповідної ядерної небезпеки. З урахуванням викладеного можна дійти висновку про те, що дефініція «ядерний ризик» об'єднує два поняття «ймовірність ядерної небезпеки» і «ядерну шкоду».

До найбільш характерних особливостей ядерних ризиків нале­жать: колосальний розмір і різноманітність видів шкоди; несприй­нятливість іонізуючого випромінювання органами чуттів людини; пізнє виявлення шкоди; труднощі розмежування ядерної та не­ядерної шкоди; труднощі, пов'язані з оцінкою шкоди¹.

Основними об'єктами потенційної ядерної та радіаційної небез­пеки на території України є підприємства ядерно-паливного цик­лу (АЕС, дослідницькі реактори та збірки, підприємства по видо­буванню та переробці урану), підприємства, які використовують радіаційно небезпечні технології та матеріали, об'єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, а також території, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи:

¹ Балюк Г. І. Ядерний ризик: правові проблеми визначення, оцінювання та кла­сифікації // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 4. - К., 1999. - С. 238-244.

145

Розділ VI. Екологічна безпека та 11 правове забезпечення

• Підприємства по видобуванню та переробці урану розташо­ вані в Дніпропетровській, Миколаївській та Кіровоградській обла­ стях і належать виробничому об'єднанню «Східний гірничо-збага­ чувальний комбінат».

Переробка уранових руд здійснюється на гідрометалургійному заводі в м. Жовті Води.

Джерелом ядерної та радіаційної небезпеки на цих підприємствах є уранова руда, хвости.

• Атомні станції, дослідницькі реактори, підкритичні збірки. На сьогодні в Україні діє 15 атомних енергоблоків, розміщених на чо­ тирьох майданчиках. Окрім того, перебувають в експлуатації два дослідницьких реактори та одна підкритична збірка.

Джерелами ядерної та радіаційної небезпеки на підприємствах цієї групи є реактор (збірка), відпрацьоване ядерне паливо та радіоактивні відходи.

• Підприємства, які використовують джерела іонізуючого ви­ промінювання. В Україні є близько 8 тисяч підприємств та ор­ ганізацій, які використовують понад 105 тисяч джерел іонізуючого випромінювання. Джерелом ядерної та радіаційної небезпеки на підприємствах цієї групи є джерела іонізуючого випромінювання, радіаційні технології та радіоактивні матеріали. Практично всі дже­ рела іонізуючого випромінювання — радіаційно небезпечні.

• Об'єкти по поводженню з радіоактивними відходами. До об'єктів цієї групи належать споруди, приміщення та устаткуван­ ня, необхідні для збору, транспортування, переробки, зберігання та захоронення радіоактивних відходів.

Необхідно зазначити, що об'єкти по поводженню з радіоактив­ними відходами входять до складу практично всіх підприємств ядерно-паливного циклу. Спеціалізованою діяльністю по повод­женню з радіоактивними відходами займається Українське держав­не об'єднання «Радон», яке має у своєму складі шість спецкомбі-натів: Київський, Донецький, Одеський, Харківський, Дніпропет­ровський, Львівський.

Джерелами радіаційної небезпеки на цих об'єктах є радіоак­тивні відходи усіх видів на будь-якій стадії поводження з ними.

• Об'єкт «Укриття» являє собою інженерну споруду, яка ло­ калізує зруйнований реактор 4-го блоку ЧАЕС.

• Чорнобильська АЕС, яка була зупинена 15 грудня 2000 р.

146