§ 3. Природно-заповідний фонд України

т анічні сади та дендрологічні парки загальнодержавного значення), передбачений статус науково-дослідної установи. Такий самий ста­тус, але в альтернативному порядку, може надаватися ботанічним садам і дендропаркам місцевого значення.

Національні природні парки поєднують статус рекреаційної, куль­турно-освітньої та науково-дослідної установи. Слід при цьому за­значити, що такий «комбінований» статус передбачає збалансо­ваність у здійсненні відповідними установами як наукових досліджень, так і забезпечення на території парку рекреаційної, ту­ристичної, культурно-освітньої та деякої іншої діяльності, що не завдає негативного впливу на стан природних об'єктів, забезпечу­ючи одночасно можливість підтримувати за рахунок надходжень від цієї діяльності природного стану парків.

Близький правовий статус мають зоологічні парки загальнодер­жавного значення (вони є природоохоронними культурно-освітніми та науково-дослідними установами) та регіональні ландшафтні парки (природоохоронні рекреаційні установи).

Можна провести й інші класифікації територій та об'єктів при­родно-заповідного фонду. Крім того, окремі категорії природно-заповідного фонду мають ще другий рівень класифікації (внутрішній поділ). Це стосується передусім заказників та пам'яток природи. Так, заказники залежно від елементів природних ком­плексів, які підлягають у них особливій охороні, поділяють на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, пале­онтологічні та карстово-спелеологічні. А пам'ятки природи залеж­но від особливостей їх природних комплексів поділяють на ком­плексні, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні.

Правовий режим територій та об'єктів природно-заповідного фон­ду. Законодавством України для кожної категорії територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлено спеціальний правовий режим. Під ним у законодавстві мається на увазі су­купність науково-обґрунтованих екологічних вимог, норм і правил, які визначають правовий статус, призначення цих територій та об'єктів, характер допустимої діяльності в них, порядок охорони, використання і відтворення їх природних комплексів.

Режим територій та об'єктів природно-заповідного фонду виз­начається відповідно до Закону «Про природно-заповідний фонд України» з урахуванням їх класифікації та цільового призначення.

623

Розділ XIX. Правові засади формування ... екологічної мережі України

К онкретні вимоги до режиму окремих заповідних територій та об'єктів у межах, визначених законодавством, можуть встановлю­ватися положеннями про ці території та об'єкти.

Найбільш жорсткий режим обмеження (аж до повної заборони) господарської діяльності законодавством встановлений для тери­торій природних заповідників і прирівняних до них заповідних зон біосферних заповідників і національних природних парків. Відповідно до ст. 16 зазначеного закону на таких територіях забо­роняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню заповідника, порушує природний розви­ток процесів та явищ або створює загрозу шкідливого впливу на його природні комплекси та об'єкти, а саме:

• будівництво споруд, шляхів, лінійних та інших об'єктів транспорту і зв'язку, не пов'язаних з діяльністю природних за­ повідників, розведення вогнищ, влаштування місць відпочинку на­ селення, стоянок транспорту, а також проїзд і прохід сторонніх осіб, прогін свійських тварин, пересування механічних транспорт­ них засобів, за винятком шляхів загального користування, лісос­ плав, проліт літаків та вертольотів нижче 2000 метрів над землею, подолання літаками звукового бар'єру над територією заповідника та інші види штучного шумового впливу, що перевищують уста­ новлені нормативи;

• геологорозвідувальні роботи, розробка корисних копалин, по­ рушення ґрунтового покриву та гідрологічного і гідрохімічного ре­ жимів, руйнування геологічних відшарувань, застосування хімічних засобів, усі види лісокористування, а також заготівля кормових трав, лікарських та інших рослин, квітів, насіння, очерету, випасан­ ня худоби, вилов і знищення диких тварин, порушення умов їх осе­ лення, гніздування, інші види користування рослинним і тварин­ ним світом, що призводять до порушення природних комплексів;

• мисливство, рибальство, інтродукція нових видів тварин і рослин, проведення заходів з метою збільшення чисельності окре­ мих видів тварин понад допустиму науково обгрунтовану ємкість угідь, збирання колекційних та інших матеріалів, за винятком ма­ теріалів, необхідних для виконання наукових досліджень.

Для збереження і відтворення корінних природних комплексів, проведення науково-дослідних робіт та виконання інших завдань у природному заповіднику відповідно до проекту організації його території та охорони природних комплексів допускається:

624