§ 5. Екологічна експертиза

Цей вид експертизи є важливою функцією державного управ­ління, спрямованого на запобігання можливому негативному впливу на стан навколишнього природного середовища. Правові засади її проведення визначені в законах України «Про охорону навколишнього природного середовища» ■, «Про екологічну експер­тизу», «Про наукову і науково-технічну експертизу» та деяких інших законодавчих актах.

Першим у вітчизняній юриспруденції привернув увагу до інсти­туту екологічної експертизи Ю. С. Шемшученко. Ще у 1976 р. він визначив поняття і зміст цього інституту, його правові засади і те­оретично обгрунтував шляхи удосконалення правового регулюван­ня підстав і порядку проведення екологічної експертизи¹.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про екологічну експерти­зу» екологічна експертиза — це вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проект­них та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може нега­тивно впливати або впливає на стан навколишнього природного сере-

¹ Шемшученко Ю. С. Организационно-правовьіе проблеми охраньї окружающей средьі Украиньї. — К., 1976.

244

§ 5. Екологічна експертиза

д овища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запла­нованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне вико­ристання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Таким чином, екологічна експертиза виступає як особлива фор­ма попереджувального екологічного контролю. Згідно зі ст. 28 Закону України «Про охорону навколишнього природного середо­вища» завданнями екологічної експертизи є:

• визначення екологічної безпеки господарської та іншої діяль­ ності, яка може нині або в майбутньому прямо або опосередковано негативно вплинути на стан навколишнього природного середови­ ща;

• встановлення відповідності передпроектних, передпланових, проектних та інших рішень вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

• оцінка повноти й обґрунтованості передбачуваних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища та здоров'я населення, яка здійснюється спеціально уповноваженим централь­ ним органом виконавчої влади з питань екології та природних ре­ сурсів разом зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Здійснення екологічної експертизи в Україні базується на таких принципах (ст. 6 Закону України «Про екологічну експертизу»), як:

• гарантування безпечного для життя та здоров'я людей навко­ лишнього природного середовища, тобто в процесі проведення еколого-експертних заходів мають насамперед дотримуватися ос­ новні нормативи якості навколишнього природного середовища, а також еколого-правові вимоги, пропоновані до проектування, розміщення, будівництва, експлуатації об'єктів, діяльність яких впливає на навколишнє природне середовище в цілому, і стосуєть­ ся, в остаточному підсумку, права кожного окремо узятого індивіда на сприятливий стан навколишнього природного середовища;

• збалансованість екологічних, економічних, медико-біологіч- них і соціальних інтересів та врахування громадської думки, тобто реалізація зазначеного принципу припускає всебічний підхід при здійсненні еколого-експертної діяльності;

• наукова обгрунтованість, незалежність, об'єктивність, ком­ плексність, варіантність, превентивність, гласність.

245

Розділ VIII. Основні функції державного управління в галузі охорони ...

З аконодавець у даному випадку поєднує, на нашу думку, зовсім протилежні положення, які варто було б розбити на кілька само­стійних принципів. Особливо це стосується таких категорій, як незалежність і гласність, які, на нашу думку, є відносно самостій­ними поняттями. Таким чином, на з'ясуванні змісту цього прин­ципу варто спинитися детальніше.

З'ясуємо детальніше зміст деяких з цих принципів.

Наукова обгрунтованість екологічної експертизи полягає в тому, що її висновок має спиратися на наукові аргументи, що стосують­ся пропонованих господарських заходів.

Незалежність як загальний принцип здійснення будь-якої діяльності, у тому числі еколого-експертної, припускає, що ніхто не може втручатися в діяльність осіб, які проводять відповідні за­ходи, тобто така робота виконується насамперед на основі поло­жень законодавства про екологічну експертизу, а також відповідно до вимог, відображених у технічному завданні, що видається на ви­конання тієї або іншої роботи.

Об'єктивність являє собою здійснення еколого-експертних за­ходів на основі реальної оцінки ситуації, тобто експерт у своїй діяльності в цілому, а також при підготовці експертного висновку має проводити безсторонній аналіз об'єктів експертизи.

Комплексність передбачає всебічний аналіз об'єкта екологічної експертизи. Цей принцип зобов'язує суб'єктів еколого-експертної діяльності в міру можливості оцінити повноту видів і масштаби впливів на навколишнє середовище в процесі його реалізації.

Варіантність зобов'язує суб'єктів еколого-експертної діяльності пропонувати альтернативні заходи, що стосуються реалізації об'єкта експертизи, здійснення яких, на думку експерта, матиме менший негативний вплив на стан навколишнього середовища.

Превентивність припускає реалізацію основної мети еколого-експертних заходів, тобто запобігання негативним наслідкам гос­подарсько-промислової діяльності людини.

Принцип гласності являє собою вимогу, спрямовану на обов'яз­кове інформування про здійснювану експертну діяльність окремих громадян, громадських організацій і в цілому населення, а також державні органи.

До принципів екологічної експертизи належать також:

— екологічна безпека, територіально-галузева й економічна доцільність реалізації об'єктів екологічної експертизи, запланова-

246