Н АСТРОЙКА ТОКАРНО-ГВИНТОРІЗНОГО ВЕРСТАТА

мод. 16К20

Мета:	вивчити конструкцію та кінематичну будову токарно-гвинторізного верстата мод. 16К20; отримати навички в настройці токарно-гвинторізного верстата мод. 16К20;
Завдання:	ознайомитись з будовою, керуванням і призначенням токарно-гвинторізного верстата мод. 16К20;
	провести аналіз кінематичних груп та побудувати структурно-кінематичну схему верстата;
	здійснити кінематичну настройку верстата при нарізанні різі;
	здійснити кінематичну настройку верстата на токарні роботи;
	скласти звіт про виконану роботу
Обладнання, пристосування, наочне приладдя:	токарно-гвинторізний верстат мод. 16К20; плакат “Кінематична схема верстата”

Теоретичні відомості

1. Призначення верстата.

Універсальний токарно-гвинторізний верстат мод. 16К20 призначений для обробки осесиметричних деталей типу валів, дисків, втулок з виконанням різноманітних чорнових, напівчистових, чистових токарних та різенарізних робіт, а саме:

• точіння зовнішніх циліндричних та конічних поверхонь;

• розточування внутрішніх циліндричних та конічних поверхонь;

• свердління, зенкерування та розвертування циліндричних та конічних отворів;

• нарізання зовнішніх та внутрішніх метричних, дюймових, пітчевих та модульних різей.

2. Основні вузли верстата.

Компоновка токарно-гвинторізного верстата мод. 16К20 є традиційною для верстатів цього типу і складається з таких вузлів (рис. 1):

Передня бабка 1 – призначена для розміщення шпиндельного вузла, коробки швидкостей та механізмів керування.

Задня бабка 2 – призначена для підтримання деталі в центрах і закріплення інструмента при обробці заготовки осьовим інструментом (свердління, розвертування, нарізання різі мітчиками або плашками і т. ін.).

Супорт 3 – несе різцетримач з різцем і надає йому поздовжні та поперечні рухи в горизонтальній площині відносно осі заготовки.

Фартух 4 – призначений для передачі руху супорту в поздовжньому (від ходового гвинта 5 або ходового вала 6) і поперечному напрямах.

Станина 7 – призначена для сприйняття зусиль різання, розміщення основних вузлів та механізмів верстата. Вона має точні направляючі для переміщення по них каретки супорта.

Коробка подач 8 – призначена для регулювання подачі та вмикання ходового гвинта або ходового вала.

3. Виконавчі рухи верстата.

Головним рухом, що визначає швидкість різання, є обертання шпинделя із заготовкою. Рух, що визначає величини поздовжніх і поперечних подач, є рухом супорта, на якому закріплюються різці. При обробці осьовим інструментом рух подачі отримує задня бабка верстата. Загальний склад виконавчих рухів у верстаті подано на рис. 2.

Залежно від виду виконуваних робіт, використовуються такі виконавчі рухи:

1. Поздовжнє точіння – Ф_v (О₁), Ф_s1 (П₂), Уст (П₃).

2. Поперечне точіння (торець) – Ф_v (О₁), Ф_s2 (П₃), Уст (П₂).

3. Поперечне точіння (канавка) – Ф_v (О₁), Вр (П₃), Уст (П₂).

4. Точіння коротких конусів – Ф_v (О₁), Ф_s3 (П₅), Уст (П₂), Уст (П₃), Уст (О₄).

5. Обробка осьовим інструментом – Ф_v (О₁), Ф_s4 (П₆) або Вр (П₆), Уст (П₉).

6. Нарізання різі різьбовими різцями – Ф_v (О₁П₂), Уст (П₃).

Для всіх операцій можуть використовуватися рухи швидкого переміщення каретки та супорта Доп (П₇), Доп (П₈).

4. Кінематична структура верстата.

Вивчення кінематичної структури верстата поданої у вигляді кінематичної схеми (рис. 3), передбачає попередню побудову структурно-кінематичної схеми (рис. 4). Опис кінематики верстата з використанням структурно-кінематичної схеми гарантується на відповідностях ділянок кінематичних ланцюгів верстата до їх умовних позначень на структурно-кінематичній схемі.