Лекція 3.Фінансові інвестиції

3.1. Характеристика фінансових інвестицій

3.2. Різновиди фінансових інвестицій

3.3. Ринок цінних паперів

3.4. Учасники ринку цінних паперів та їх функції

3.5. Фондова біржа

Ключові слова: фінансові інвестиції, фінансові інструменти, цінні папери, ринок цінних паперів, емітенти цінних паперів, фондова біржа.

Мета роботи: вивчення фінансових інвестицій. З’ясування сутності ринку цінних паперів і фондової біржі, визначення учасників цінних паперів та дослідження їх функцій.

3.1. Характеристика фінансових інвестицій

За чинним законодавством: фінансова інвестиція — це господарська опера­ція, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів.

Інвестування вільних коштів у фінансові інструменти передбачає різні цілі, основними з яких є: одержання в майбутньому прибутку, перетворення вільних заощаджень у високоліквідні цінні папери, уста­новлення контролю над підприємством-емітентом тощо.

Фінансові інвестиції — це активна форма ефективного використання вільно­го капіталу підприємства, яка має особливості у тому, що:

• здійснюється на більш пізніх стадіях розвитку підприємства, коли задово­лені його потреби в реальних інвестиціях;

• дає можливість здійснювати зовнішнє інвестування в країні і за її межами;

• є незалежними видом господарської діяльності для підприємств реального сектора економіки, оскільки стратегічні завдання їх розвитку можуть вирі­шуватися тільки шляхом вкладень капіталу до статутного фонду і при­дбання контрольних пакетів акцій інших підприємств;

• дозволяє підприємству реалізувати окремі стратегічні цілі свого розвитку більш швидко і дешево;

• підприємство має можливість вкладати кошти як в безризикові інструмен­ти, так і в спекулятивні, і, таким чином, здійснювати свою інвестиційну політику як консервативний або агресивний інвестор;

• потребує мінімум часу для прийняття управлінських рішень порівняно з реальними інвестиціями (проектами);

• виникає необхідність активного моніторингу і оперативності у прийнятті рішень при здійсненні фінансових інвестицій, оскільки фінансовий ринок має високі коливання кон'юнктури.

Фінансові інвестиції групують за такими стратегічними напрямами:

• інвестиційні операції з традиційними фінансовими інструментами;

• придбання похідних цінних паперів (деривативів);

• депозитні операції підприємств;

• пайова участь у спільних підприємствах.

Відповідно, традиційні фінансові інструменти поділяють на:

• фінансові активи, які включають у себе: грошові кошти, не об­межені дія використання, та їх, еквівалент; дебіторську за­боргованість, не призначену для перепродажу: фінансові інвестиції, що утримуються до погашення; фінансові активи, при­значені дія перепродажу; інші фінансові активи;

• фінансові зобов'язання - включають фінансові зобов'язання, призначені для перепродажу та інші фінансові зобов'язання:

• інструменти власного капіталу - це прості акції, частки та інші види власного капіталу;

• похідні фінансові інструменти - ф’ючерсні контракт, фор­вардні контракти та інші похідні цінні папери.

Основою фінансових інструментів є цінні папери - це грошові документ, що засвідчують право володіння або відно­сини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх ви­пустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату до­ходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість пе­редачі грошових та інших прав, що випливають з цих доку­ментів, іншим особам.

Спрямова­ність фінансових інвестицій багатьох підприємств за останній час все більш орі­єнтується на ринок похідних цінних паперів.

Похідні цінні папери - цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом терміну, визначеного договором (контрактом), цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів.

Різні інструменти цього ринку складають сьогодні приблизно 90% загального обсягу фінансових інвестицій підприємств.

Щодо депозитних операцій, то це одна з найбільш ефективних форм викорис­тання тимчасово вільних грошових коштів підприємства. Депозитні операції ви­користовуються для короткострокового вкладання капіталу, а основною їх метою є генерування інвестиційного прибутку.

Пайова участь у спільних підприємствах багато в чому подібна до реального інвестування, однак вона менш капіталоємна і більш оперативна. Зазвичай, ін­вестор, використовуючи цю форму фінансового інвестування, ставить за мету не стільки одержання високого доходу, а встановлення прямого впливу на госпо­дарську діяльність підприємства.