19.2. Тарифна система

Основою організації оплати праці є тарифна система, що включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).

Тарифна система оплати праці використовується для розподілу по розрядах тарифної сітки робіт залежно від їх складності, а працівників – залежно від їх кваліфікації і відповідальності. Вона є основою формування і диференціації розмірів заробітної платні.

Формування тарифної сітки здійснюється на основі тарифної ставки робочого першого розряду, встановлюваної в розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної платні, і міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів) по розрядах тарифної сітки (посадам, групам посад схеми посадових окладів).

Тарифні сітки є сукупністю діючих на підприємстві (у даній галузі виробництва) тарифних (кваліфікаційних) розрядів і відповідних кожному розряду тарифних коефіцієнтів.

Тарифний розряд, призначений робітнику, або розряд, до якого віднесена робота, певною мірою є показником кваліфікації робочого або кваліфікаційного рівня даної роботи. Тарифний коефіцієнт, відповідний певному розряду, є показником того, в скільки разів рівень оплати робіт (зарплати робітника), віднесених до даного розряду, перевищує рівень оплати простих робіт (зарплати робітника), віднесених до першого розряду. Тарифний коефіцієнт першого розряду завжди рівний одиниці.

Відносне зростання кожного подальшого тарифного коефіцієнта в порівнянні з попереднім показує, на скільки відсотків рівень оплати робіт (зарплата робітників) даного розряду перевищує рівень оплати робіт (зарплату робітників) попереднього розряду. Ступінь зростання тарифних коефіцієнтів повинна відповідати ступеню підвищення кваліфікаційного рівня робітників, віднесених до вищестоящого розряду.

Співвідношення між тарифними коефіцієнтами, відповідними крайнім розрядам тарифної сітки, звичайно називається діапазоном тарифної сітки. Він визначається наявністю робіт різної складності і варіює від 1:1,6 до 1:2,5.

Залежно від діапазону тарифної сітки може встановлюватися різна кількість розрядів. Як правило, їх число коливається від 5 до 10, що, як свідчить практика, цілком достатньо для обґрунтованої диференціації ставок заробітної платні.

При визначенні величини між-розрядних тарифних коефіцієнтів слід дотримуватися певних вимог:

• між-розрядна різниця повинна складати не менше 10 %;

• тарифна сітка може бути рівномірною або прогресивною, якщо тарифний коефіцієнт кожного подальшого розряду підвищується більш ніж на 10 відсотків;

• тарифна сітка може бути прогресивно-регресивною (при її діапазоні більше 1:2,0), коли до 4-5 розрядів йде прогресивне зростання тарифних коефіцієнтів, а далі їх зростання зменшується.

Варіанти тарифних сіток для оплати праці робітників, сконструйовані з урахуванням цих вимог, приведені в табл. 19.1, 19.2 та 19.3.

Ці варіанти тарифних сіток розроблені з урахуванням наступних положень.

У першому випадку (варіант І) початкові кваліфікаційні вимоги до робітників різняться трохи, оскільки незначною є різниця в складності виконуваних ними робіт і обслуговуванні устаткування. Просування робітників по розрядах тарифної сітки здійснюється, в основному, з урахуванням підвищення результатів їх праці унаслідок зростання професіонально-кваліфікаційного досвіду. Така тарифна сітка стимулює зростання ефективності праці за рахунок особистих здібностей робітника.

У другому випадку (варіант ІІ) передбачається, що початкові кваліфікаційні вимоги враховують складність виконуваних робіт і обслуговуваного устаткування. Просування робітників по розрядах тарифної сітки, починаючи з 3-4 розрядів, вимагає вже не тільки виробничого досвіду, але і певного підвищення теоретичних знань, тобто рівня спеціальної кваліфікації.

У третьому випадку тарифна сітка (в певній її частині – VI-VIIІ розряди) вимагає вже спеціальної освіти для обслуговування високотехнологічних процесів і особливо складного устаткування, виконання особливо складних і особливо точних робіт.

Таким чином, в другому і третьому випадках стимулюється не тільки придбання виробничого досвіду, але і підвищення кваліфікації робітників. Тому і тарифні коефіцієнти по розрядах підвищуються. Якщо, наприклад, узяти V розряд, то тарифні коефіцієнти по кожному варіанту зростають і складають відповідно: I варіант – 1,60; II варіант – 1,68; III варіант – 1,72.

Таблиця 19.1.