2.3. Трудовий потенціал підприємства

Трудові ресурси є поняттям, яке слід оцінювати з двох сторін: кількісної – як чисельність реальної і потенційної робочої сили, і якісної – як структурно-якісний склад цієї робочої сили. Інтегральна оцінка такої сукупності кількісних і якісних характеристик є трудовим потенціалом підприємства.

Трудовий потенціал – це ресурсна категорія. Він повинен включати джерела, засоби, ресурси праці, які можуть бути використані для вирішення будь-якої задачі, досягнення певної мети, можливості окремої особи, колективу, суспільства, держави в конкретній області. Стосовно підприємства трудовий потенціал – це гранична величина можливої участі трудящих у виробництві з урахуванням їх психофізіологічних особливостей, рівня професійних знань і накопиченого досвіду.

Трудовий потенціал підприємства включає декілька статево-вікових груп працівників, які володіють різними потенційними можливостями, якісно характеризується їх освітнім і професіонально-кваліфікаційним рівнем і стажем роботи по вибраній спеціальності. Він формується під впливом технічних і організаційних чинників, оскільки для здійснення виробничого процесу з урахуванням спеціалізації кожне підприємство оснащується відповідним устаткуванням.

Компоненти трудового потенціалу повинні характеризувати:

• психофізіологічні можливості участі в суспільно корисній діяльності;

• можливості нормальних соціальних контактів;

• здібності до генерації нових ідей, методів, образів, уявлень;

• раціональність поведінки;

• наявність знань і навиків, необхідних для виконання відповідних обов'язків і видів робіт.

У світлі таких вимог трудовий потенціал складається з безлічі компонентів, головними з яких є здоров'я, моральність і уміння працювати в колективі, творчі здібності і їх рівень, активність, організованість, освіта, професіоналізм, ресурси робочого часу. Показники, що характеризують ці компоненти, можуть мати відношення як до окремої людини, так і до різних колективів, зокрема до персоналу підприємства і населення країни в цілому. Приклади характеристик трудового потенціалу представлені таблицею 2.1, в якій за допомогою відповідних показників дається оцінка значущості і змісту кожної компоненти залежно від масштабності її розповсюдження: на окрему людину, на підприємство або на суспільство в цілому.

Якісні характеристики трудового потенціалу закладають основу інтенсивності трудової діяльності, основу інтенсивного відтворення трудових ресурсів. Інтенсивність використовування робочої сили оцінюється ступенем напруженості праці і визначається кількістю фізичної і розумової енергії людини, витраченої в одиницю часу. Підвищення інтенсивності праці має межі, встановлювані фізіологічними і психологічними можливостями людського організму. Нормальна інтенсивність праці означає такі витрати життєвої енергії людини впродовж робочого часу, які можна повністю відновити до початку наступного робочого дня при реально доступній для цієї людини якості живлення, медичного обслуговування, використовування дозвілля і інших аспектах якості життя.

Необхідно пам'ятати, що, не дивлячись на тісний взаємозв'язок якості робочої сили і інтенсивності праці, між цими категоріями є і істотні відмінності. Якість робочої сили і інтенсивність праці характеризуються такими загальними параметрами, як стан здоров'я, фізичні і інтелектуальні здібності, кваліфікація, професійне знання, практичні навики. Проте ці характеристики входять до складу поняття якості робочої сили як елементи деякого потенціалу, що має переважно статичний характер. Щоб вони виявилися, і була зафіксована їх достовірність, потрібно привести в дію робочу силу. До цього ж моменту якість робочої сили може бути підтверджена лише документально: довідками, дипломами, посвідченнями, рекомендаційними паперами і т.п.

Таблиця 2.1.