15.5. Норми моп у сфері робочого часу

У першій групі конвенцій розглядається денна, тижнева і річна тривалість робочого часу. У ранніх конвенціях МОП денна тривалість робочого часу встановлювалася в кількості 8 годин, а тижнева – 48 годин (Конвенція № 1 (1919 р.) про робочий час в промисловості і Конвенція № 30 (1930 р.) про робочий час в торгівлі і в установах). Відповідно до Конвенції № 30 (1930 р.) допускався гнучкий розподіл робочого часу протягом трьох тижнів. В цьому випадку денна тривалість робочого часу не повинна була перевищувати 10 годин.

Конвенція № 47 (1935 р.) про сорокагодинний робочий тиждень призвала скоротити робочий час до 40 годин з метою скоротити безробіття без якого-небудь зниження рівня життя. У прийнятій згодом Рекомендації № 116 про скорочення тривалості робочого часу (1962 р.) пропонується скоротити тижневу тривалість робочого часу, проте з урахуванням рівня розвитку, досягнутого в даній країні. Конвенція № 132 (1970 р.) про оплачувані відпустки (переглянута) передбачає щорічні відпустки тривалістю не менше трьох тижнів.

Друга група конвенцій має відношення до графіків робочого часу. Конвенція № 14 (1921 р.) про щотижневий відпочинок в промисловості і Конвенція № 106 (1957 р.) про щотижневий відпочинок в торгівлі і установах передбачають безперервний відпочинок тривалістю не менше 24 годин протягом кожного семиденного періоду. Коли це можливо, всім працівникам даного підприємства слід надати право користуватися таким щотижневим відпочинком в один і той же час. А якщо це можливо, період відпочинку повинен співпадати з днем відпочинку, якій відповідає традиціям і звичаям даної країни або місцевості. Слід поважати традиції або звичаї національних меншин. Мінімальна тривалість робочого часу або періоду відпочинку між змінами при роботі в нічний час не була обумовлена. Але згодом Конвенція № 171 (1990 р.) про нічну працю передбачила заходи по захисту здоров'я, такі, як медичні огляди.

Третя група конвенцій відноситься до правил, регулюючих робочий час деяких категорій працівників. Так, робота дітей в нічний час заборонена, а її тривалість для молодих працівників обмежена відповідно до Конвенції № 90 (1948 р.) про нічну працю підлітків в промисловості (переглянутої). Конвенція № 3 (1919 р.) про охорону материнства і Конвенція № 103 (1952 р.) про охорону материнства (переглянута) передбачають 12-тижневу оплачувану відпустку для працюючих матерів, не менше шести тижнів треба надавати після пологів. Під час такої відпустки жінкам слід виплачувати достатню допомогу за рахунок державної скарбниці або страхового фонду.

Четверта група конвенцій концентрує увагу на нових формах організації робочого часу, таких, як робота неповний час або оплачувана учбова відпустка. Згідно Конвенції № 175 (1994 р.) про роботу на умовах неповного робочого часу особи, зайняті таким чином, не повинні піддаватися дискримінації відносно права на організацію і участь в колективних переговорах, охорони і гігієни праці, соціального забезпечення або заробітної платні. Ще раніше Конвенція № 140 (1974 р.) про оплачувані навчальні відпустки передбачила, що держави, що ратифікували її, повинні забезпечувати надання оплачуваної навчальної відпустки в робочий час.

Крім названих конкретних положень існує ряд загальних норм. Так, в декількох конвенціях містяться визначення робочого часу або деяких форм робочого часу. Згідно Конвенції № 30 (1930 р.) про робочий час в торгівлі і в установах «як робочий час розглядається період, протягом якого трудящі знаходяться у розпорядженні підприємця; з цього періоду виключається відпочинок, під час якого трудящі не знаходяться у розпорядженні підприємця» (стаття 2). Згідно Конвенції № 132 (1970 р.) про оплачувані відпустки, офіційні і традиційні святкові і неробочі дні не зараховуються як частина мінімальної щорічної оплачуваної відпустки. Згідно Конвенції № 171 (1990 р.) про нічну працю, нічна праця визначається як робота, виконувана між північчю і 5 годинами ранку.

В декількох конвенціях розглядається винагорода за робочий час або час, коли трудящий звільнений від виконання звичної роботи або обов'язків. Так, трудящі, зайняті неповний час, знаходяться в порівнянній ситуації і не повинні одержувати основну погодинну зарплату менше за ту, яку одержують трудящі, зайняті повний робочий час (Конвенція № 175 (1994 р.) про роботу на умовах неповного робочого часу). Згідно Конвенції № 171 (1990 р.) про нічну працю, винагорода за нічну працю повинна враховувати і відображати особливості роботи в нічний час.

Щорічні відпустки, відпустки з нагоди народження дитини, а також навчальні відпустки повинні бути оплачуваними. Під час щорічної відпустки працівники повинні одержувати звичну заробітну платню. Що ж до відпустки по вагітності і пологам, відправним моментом слід приймати нормальну заробітну платню. Навчальна відпустка повинна оплачуватися на регулярній і достатній основі.

Цілі, що лежать в основі конвенцій, не завжди чітко заявлені, але іноді про них можна судити по нормах. Приведемо приклади.

В Конвенції № 90 (1948 р.) про нічну працю підлітків в промисловості і Конвенції № 171 (1990 р.) про нічну працю найчіткіше визначені цілі, що відносяться до безпеки і гігієни праці і захист окремих категорій працівників.

Рівність поводження оголошена як мета ряду конвенцій, наприклад, що відносяться до поводження з працівниками, зайнятими неповний час (Конвенція № 175 (1994 р.) про роботу на умовах неповного робочого часу) або тими, що беруть навчальну відпустку (Конвенція № 140 (1974 р.) про оплачувані навчальні відпустки), або до надання щотижневого відпочинку (Конвенція № 14 (1921 р.) про щотижневий відпочинок в промисловості і Конвенція № 106 (1957 р.) про щотижневий відпочинок в торгівлі і установах).

Одна з тем Конвенції № 140 (1974 р.) про оплачувані навчальні відпустки – продовження освіти і проф. навчання у зв'язку з науково-технічним прогресом і змінами економічних і соціальних відносин.

Мета захисту традицій або звичаїв була оголошена при формулюванні положень про щотижневий період відпочинку (Конвенція № 14 (1921 р.) про щотижневий відпочинок в промисловості і Конвенція № 106 (1957 р.) про щотижневий відпочинок в торгівлі і установах).

Розподіл вигод, які витікають з швидкого технологічного прогресу – така мета, оголошена в Конвенції про скорочення робочого часу (Конвенція № 47 (1935 р.) про сорокагодинний робочий тиждень).

Контрольні питання і індивідуальні завдання

1. Що позначає поняття «час», що є часом людини і суспільства в цілому?

2. У чому полягає економічний зміст і взаємо-обумовленість робочого часу, неробочого часу і вільного часу?

3. Чим вимірюється робочий час?

4. Що є вільним часом?

5. Що таке нормальна тривалість робочого часу, чим характеризується фактична тривалість робочого дня?

6. Які виділяються класифікації витрат робочого часу, які питання розв'язуються на їх основі?

7. Як здійснюється класифікація витрат робочого часу працівника?

8. Для чого здійснюється класифікація часу використання устаткування?

9. Що характеризує класифікація витрат робочого часу по відношенню до предмету праці?

10. У яких випадках і ким встановлюється п'ятиденний або шестиденний робочий тиждень?

11. Для чого на підприємствах затверджуються правила внутрішнього трудового розпорядку?

12. Які розрізняють режими праці і відпочинку, що вони визначають і чим характеризуються?

13. Які чинники впливають на тривалість робочого часу?

14. Яка роль трудових відносин в організації робочого часу?

15. Які нестандартні форми зайнятості і нестандартні режими робочого часу застосовуються, і для чого?

16. У чому суть систем розосереджених графіків організації робочого часу?

17. Чим характеризується організація робочого часу по графіку «стислого тижня»?

18. Які можливості надають трудящим гнучкі графіки організації робочого часу? Які існують недоліки гнучких графіків?

19. Назвіть особливі форми зайнятості неповний робочий час, переваги і недоліки зайнятості неповний робочий час, вживані графіки організації робочого часу при неповній зайнятості.

20. Які основні традиційні системи змінної праці, основна перевага змінної праці і її недоліки?

21. Які питання розглядаються в Конвенціях МОП у сфері робочого часу?

Тести

Тест 15.1. Вкажіть норми тривалості робочого часу для різних умов праці згідно ст. 51 КЗпП України:

Характеристика умов праці	Не більш, годин / тиждень
Нормальні
Шкідливі умови праці
Для працівників від 16 до 18 років
Для учнів від 15 до 16 років, працюючих під час канікул

Тест 15.2. При 36-годинному робочому тижні Іванов і Петров працюють в умовах стислого робочого тижня: Іванов – в понеділок, середу, п'ятницю і неділю; Петров – у вівторок, четвер, суботу. Яка тривалість робочого дня Іванова і Петрова?

Тест 15.3. Іванов працює в умовах гнучкого робочого часу при 40-годинному робочому тижні. У понеділок він працював з 9:00 до 15:00 і з 18:00 до 19:00. У вівторок він працював з 8:00 до 14:00 і з 17:00 до 19:00. В середу він працював з 11:00 до 17:00. У четвер він працював з 8:00 до 18:00. Якщо Іванов вийде на роботу у п'ятницю в 9:00, коли закінчиться його робочий день, за умови, що у вихідні дні він працювати не збирається?

Тест 15.4. На підприємстві встановлений 40-годинний робочий тиждень і п'ятиденка. Протягом тижня токар Іванов хворів 3 дні. 17-річний учень токаря Коваленко брав 9 годин за рахунок відпустки. Визначте коефіцієнти використання робочого часу Іванова і Коваленко за тиждень.