Класифікація видів праці по основних ознаках

Класифікаційні ознаки	Види праці
1	2
По характеру і змісту	Праця наймана і приватна; індивідуальний і колективний; за бажанням, з потреби, з примусу; фізичний і розумовий; репродуктивний і творчий; різної складності, високої і низької кваліфікації
По засобах і способах праці	Праця ручна, механізована, автоматизована; низько-, середньо-, високотехнологічнаа; з різним ступенем участі людини
Залежно від предмету і продукту праці	Праця наукова, інженерна, управлінська, виробнича; підприємницька, інноваційна, відтворююча, комерційна; промислова, сільськогосподарська, будівельна, транспортна, комунікаційна
За умов праці	Праця стаціонарна і нестаціонарна; наземна і підземна; важка, середньої тяжкості, легка; приваблива, неприваблива; вільна (нерегламентована), з різним ступенем регламентації
По ступеню абстрагування	Праця абстрактна (створює суспільну вартість) і конкретна (створює споживчу вартість)
По ступеню регламентації і інноваційности	Праця регламентована, інноваційна і духовна

Залежно від предмету і продукту праці класифікація базується на професійному, функціональному і галузевому розподілі праці. По професійних якостях розрізняється праця наукова, інженерна, управлінська, виробнича і т.д. По функціональних ознаках залежно від цільового призначення трудових зусиль, сфери їх застосування і функціональної ролі в економічному циклі господарської діяльності можна виділити працю підприємницьку, інноваційну, творчу (відтворюючу), комерційну.

По ознаці галузевої приналежності класифікація видів праці здійснюється з урахуванням специфічних особливостей процесів основної діяльності. Це дає можливість виділити промислову, сільськогосподарську, будівельну, транспортну, комунікаційну працю і безліч їх різновидів.

Застосування певних засобів і способів праці дозволяє сформувати такі поняття як: праця ручна (технічно неозброєна), механізована (технічно озброєна), автоматизована (комп’ютеризована); низько-, середньо-, високотехнологічна; праця з різним ступенем участі людини. Для ідентифікації цих видів праці необхідно встановлювати відповідні кількісні індикатори, враховуючи як ознаки робочого місця, так і характеристики зайнятості працівника.

За умов трудової діяльності, ступеня їх дії на організм людини, його фізіологічні і психологічні функції під час трудового процесу, а, отже, на його працездатність, здоров'я, відчуття психофізичного комфорту (або дискомфорту) виділяється праця стаціонарна і нестаціонарна; наземна і підземна; важка, середньої тяжкості, легка; приваблива, неприваблива; вільна (нерегламентована), з різним рівнем регламентації.

Особливе місце в схемі класифікації видів праці займає праця регламентована, інноваційна і духовна. Специфічність цих видів праці визначається глибиною і усебічністю їх впливу на творчий, культурний і економічний потенціал держави, їх роллю в забезпеченні добробуту і процвітання країни.

Регламентованою називається така діяльність, коли працівник повинен діяти в строгій відповідності із заданою технологією (інструкцією), і не має об'єктивної нагоди змінити цю технологію. Типовим прикладом такої праці можна вважати виконання виробничої операції працівником на конвеєрі з регламентованим ритмом, або діяльність урядовця, яка зводиться до чіткого і однозначного виконання інструкцій.

До інноваційної, творчої відноситься діяльність, яка виявляється в створенні нового в науці, техніці, мистецтві, економіці і інших сферах. Як результати інноваційної праці виступають нові ідеї і образи. Щонайвищим проявом творчості є мистецтво, оскільки в цій сфері діяльності немає місця копіюванню, продукт праці суто індивідуальний, відображає особові якості автора.

Інноваційна праця і регламентована праця характерні для трудової діяльності в галузях матеріального виробництва. У сфері нематеріальної зайнятості людини (література, мистецтво, філософія і т.п.) все більш велику значущість придбаває духовна складова людської діяльності.

Духовною вважається діяльність, метою якої є дія на моральні основи існування людства. Така праця може бути як позитивної, направленої на примноження сил добра, так і негативної, орієнтованої на нагнітання ворожості, нетерпимості, жорсткості (зосередження сил зла). Позитивна духовна праця створює естетичні, правові, емоційно сприятливі умови для зростання продуктивності і поліпшення взаємостосунків між людьми. Негативна праця веде до деградації людини, природи і суспільства.

Нарощування виробництва і споживання матеріальних, соціальних, інтелектуальних, естетичних і духовних благ, можливо лише за рахунок 1) збільшення обсягів споживаних природних і людських ресурсів; 2) поліпшення використовування природних і людських ресурсів; 3) вдосконалення взаємостосунків між людьми.

Результат регламентованої праці (обсяг продукції) можна збільшити тільки шляхом підвищення тривалості або інтенсивності роботи. Результат інноваційної праці не залежить безпосередньо від тривалості або інтенсивності роботи. Він визначається, перш за все, творчими здібностями до цей діяльності, умотивованістю, активністю, схильністю людини і можливостями їх реалізації в суспільстві в цілому, зокрема на конкретному робочому місці окремо.