Семінарські заняття

Семінарські заняття як форма організації навчання|вчення| мають давню історію, уходить своїми корнями у античність. Само слово "семінар" походить від латинського "seminarium|" - розсадник і пов'язано з функціями "посіву" знань, які передаються від вчителя|учителя| до учнів, і які "проростають" в свідомості учнів, здібних до самостійних думок, до відтворення і поглиблення отриманих|одержувати| знань. Семінари проводилися в старогрецьких|давньогрецьких| і римських школах як поєднання диспутів, повідомлень|сполучень| учнів, коментарів і висновків|укладень| вчителів|учителів|. З|із| XVII ст.|ст| вищезазначена форма організації навчання|вчення| використовується в Західній Європі, а з|із| XIX ст.|ст| - в університетах Російської імперії. Семінарські заняття носили практичний характер|вдачу| і були школою того або іншого науковця, під керівництвом якого студенти практично освоювали теоретичний курс дисципліни, методику наукового дослідження. Семінарська форма навчання|вчення| постійно розвивалася, все більш чітко реагуючи на завдання|задачі| вищої школи.

Сьогодні у сучасному вищому навчальному закладі семінар є|з'являється| одним з основних видів практичних занять з гуманітарних і технічних науках. Він є засобом|коштом| розвитку у студентів культури наукового мислення. Семінар призначений для поглибленого вивчення дисципліни, оволодіння методологією наукового пізнання. Головною метою|ціль| семінарських занять є забезпечення можливості студентів |спроможність| оволодіти навичками|навичками| і уміннями використання теоретичного знання стосовно особливостей галузі, що вивчається. Семінарські заняття спрямовані на вирішення|розв'язуються| наступних|слідуючі| педагогічних завдань|задачі|:

1. розвитку творчого професійного мислення студенів;

2. підвищенню рівня пізнавальної мотивації;

3. розвитку вміння професійного використання знань в умовах вищого навчального закладу, що включає до себе:

а) оволодіння мовою|язиком| відповідної науки;

б) формування навичок|навички| вільного оперування формулюваннями, поняттями, визначеннями;

в) оволодіння уміннями і навичками|навичками| постановки і вирішення інтелектуальних проблем і завдань|задач|, приймами спростування, відстоювання|обстоювання| своєї власної точки зору.

Крім того, в ході семінарського заняття викладач вирішує|рішає| і такі часткові дидактичні завдання|задачі|, як:

• повторення і закріплення знань;

• діагностика якості знань;

• відпрацювання методів і прийомів педагогічного спілкування.

У сучасній вищій школі найбільш поширеними є семінарські заняття трьох типів:

1. Просемінар.

2. Власне семінар.

3. Спецсемінар.

Просемінар - заняття, що готує до семінару, проводиться на перших курсах. Метою просемінару є |ціль|ознайомлення студентів із|із| специфікою самостійної роботи, з|із| літературою, першоджерелами, методикою роботи над ними. Досвід|дослід| показує, що студенти першого курсу не вміють працювати з|із| декількома джерелами і, прочитавши рекомендований список літератури, не знають, як відібрати необхідний матеріал, максимально його синтезувати і викласти відповідно до теми. Тому особливу увагу слід звернути на розвиток навичок|навичок| роботи з|із| літературою, творчу переробку матеріалу, застерегти від компіляції і компілятивного підходу до вирішення наукових проблем, які розвиваються саме при неправильній підготовці до семінару. Другий етап роботи в просемінарі| – підготовка рефератів на певні теми, читання і обговорення їх з|із| учасниками просемінару| з|із| висновком|укладенням| керівника.

Більш серйозні навчальні і виховні завдання|задачі| вирішуються|розв'язуються| на семінарах 2-4-х курсів і особливо на спецсемінарах 4-|5-х курсів, які формують у студентів дослідницький підхід до наукового матеріалу.

У вищих навчальних закладах практикується три основні типи семінарів:

1. Семінар, що має основною метою|ціллю| поглиблене вивчення певного систематичного курсу і тематично міцно пов'язаний з ним.

2. Семінар, призначений для ґрунтовного опрацьовування|проробляти| окремих найбільш важливих|поважних| і типових у методологічному відношенні|ставленні| тем навчального курсу або навіть однієї теми.

3. Семінар дослідницького типу|типа| з|із| тематикою по окремих часткових проблемах науки для поглибленої їх розробки.

Форма семінарських занять:

а) розгорнена бесіда за заздалегідь|наперед| складеному плану;

б) невеликі доповіді студентів з|із| подальшим|наступним| обговоренням учасниками семінару. Вищезазначені форми немає потреби|нужди| протиставляти, вони перетікають одна в одну.

Виступи|вирушання| в бесіді – вже короткі доповіді. Метод доповідей припускає|передбачає| обмін думками, тобто існує момент жвавої розмови.

Семінар - це завжди безпосередній контакт із|із| студентами, встановлення довірчих стосунків, продуктивне педагогічне спілкування. Семінарські заняття можуть запам'ятатися на все життя за товариську близькість, атмосферу наукової співтворчості, взаєморозуміння. Такий семінар часто переростає в систематичну наукову роботу дружного колективу.

Досвідчені|дослідні| викладачі вищих навчальних закладів, формуючи атмосферу творчої роботи, орієнтують студентів на виступи|вирушання| оцінного характеру|вдачі|, дискусії, поєднуючи|сполучати| їх з|із| простим викладом підготовлених тем, заслуховуванням рефератів. Викладач дає установку на прослуховування|прослухувати| або акцентує увагу студентів на оцінці і обговоренні залежно від тематики і ситуації.

Враховуючи характерологічні| якості студентів (комунікативність, упевненість в собі, тривожність), викладач управляє дискусією і розподіляє ролі. Невпевненим в собі, некомунікабельним студентам пропонуються часткові, полегшені питання, що дають можливість|спроможність| виступити|вирушати| і випробувати психологічне відчуття успіху.

У організації семінарських занять реалізується принцип спільної діяльності, співтворчості. Згідно|згідно з| дослідженням спільної навчальної діяльності процес мислення і засвоєння знань ефективніший в тому випадку, якщо|у тому випадку , якщо| вирішення задачі здійснюється не індивідуально, а припускає|передбачає| колективні зусилля. Тому семінарське заняття ефективне тоді, коли проводиться як заздалегідь|наперед| підготовлене спільне|спільне| обговорення висунутих питань кожним учасником семінару. Реалізуються загальний|спільний| пошук відповідей навчальною групою, можливість|спроможність| розкриття і обґрунтування різних точок зору у студентів. Таке проведення семінарів забезпечує контроль за засвоєнням знань і розвиток наукового мислення студентів.